У Чорнобильській зоні відчуження зафіксували ксилокопу — одну з найбільших бджіл, які трапляються в Європі. Знахідку зробили фахівці Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, і вона підтверджує те, про що екологи говорять уже роками: покинута людьми територія перетворилася на притулок для видів, які в інших регіонах втрачають свої природні місця існування.
Комаха вирізняється темним забарвленням і великими крилами з фіолетово-синім відблиском на світлі. Розмір і масивні щелепи створюють враження небезпечної істоти, хоча насправді ксилокопа здебільшого не проявляє агресії, якщо її не турбувати.
Чому ксилокопу називають «тесляром»
Ключова особливість виду — спосіб облаштування гнізда. На відміну від багатьох комах, які шукають готові укриття в землі чи рослинах, самка ксилокопи власними щелепами прогризає довгі ходи в сухій або відмерлій деревині. Всередині вона формує окремі комірки для майбутнього потомства. Саме за цю здатність працювати з деревиною вид отримав прізвисько «тесляр».
У заповіднику наголошують: те, що людині здається звичайною сухою гілкою чи старим стовбуром, для ксилокопи є місцем розмноження. Мертва деревина в природних екосистемах виконує функцію житла не лише для цієї бджоли, а й для безлічі інших безхребетних. Її прибирання чи знищення напряму скорочує можливості виду для виведення потомства.
Живляться дорослі ксилокопи пилком і нектаром, попутно запилюючи рослини. Цікаво, що іноді вони вдаються до так званого «квіткового злодійства»: замість природного входу прогризають отвір біля основи квіткової трубки, щоб швидше дістатися солодкого вмісту.
Читайте нас у Telegram
Підписатися
Статус охорони та причини скорочення чисельності
Ксилокопа звичайна занесена до Червоної книги України зі статусом «вразливий». Це один із трьох представників свого роду у фауні країни, довжина тіла яких сягає 20–30 мм. Ареал виду охоплює величезну територію — від Марокко та Іспанії до Монголії й Китаю, в Україні його зустрічають в усіх регіонах.
Дорослих особин можна спостерігати з середини квітня до кінця вересня, вид дає одне покоління на рік, а молоді самиці та самці зимують безпосередньо в деревних ходах. Попри широке географічне поширення, чисельність ксилокопи скорочується. Основні причини — зменшення кількості придатних для гніздування сухих дерев та незаконне колекціонування комахи через її помітний вигляд.
- Ксилокопа належить до найбільших бджіл Європи, її тіло сягає 20–30 мм
- Гніздиться у ходах, які прогризає в сухій або відмерлій деревині
- Живиться пилком і нектаром, запилюючи рослини
- Занесена до Червоної книги України зі статусом «вразливий»
- Чисельність скорочується через брак сухих дерев і колекціонування
Поява такого вразливого виду в Чорнобильській зоні відображає загальну тенденцію: територія, залишена без інтенсивного господарського використання, стає резервуаром біорозмаїття. Наявність достатньої кількості старих і відмерлих дерев — саме той ресурс, якого виду часто не вистачає в освоєних людиною ландшафтах, а в зоні відчуження він зберігається завдяки багаторічній відсутності активної вирубки.
