У ніч проти 20 листопада російські збройні сили здійснили масований удар по Україні, використавши десятки балістичних ракет та сотні безпілотників. Атаці піддалися об’єкти цивільної, енергетичної та транспортної інфраструктури. Внаслідок обстрілу зафіксовані загиблі, постраждалі та руйнування. Вражаючими районами також стали території Польщі та Молдови.
Особливості атаки та розтягнута тактика
Військовий експерт Олег Жданов указав на низку незвичайних характеристик цієї атаки. По-перше, практично всі балістичні ракети були спрямовані на Київ, лише одна-дві — на південний схід у прифронтовій зоні. По-друге, вогонь розтягувався майже на 12 годин замість типових масованих залпів тривалістю близько 20 хвилин. Росіяни здійснювали запуски кожні 1,5–2 години, по кілька ракет за раз.
Жданов визначив цей удар як «істеричний», зазначивши, що він не був детально підготований і організований заздалегідь, а став спонтанною реакцією на удари по Кримському мосту. Розтягнута тактика могла дозволити окупантам перезаряджати пускові установки та підвозити ракети на стартові позиції.
Запас ракет і можливість повторення атак
За оцінкою експерта, російський оборонно-промисловий комплекс виробляє до 100 балістичних ракет на місяць. При типовому використанні 20–30 ракет під час одного залпу Росія може здійснювати подібні атаки три-чотири рази місячно, утримуючи при цьому недоторканий запас.
Читайте нас у Telegram
Підписатися
Жданов припустив, що росіяни свідомо вибрали розтягнену тактику, оскільки обізнані про нестачу України в ракетах-перехоплювачах PAC-3. За його словами, у першому залпі українські військові перехопили майже всі ракети, однак подальші удари наносилися на вже виснажений запас захисту.
Реакція НАТО та позиція Польщі
Жданов критично оцінив поведінку польської влади, яка заявляла про незнання того, які саме об’єкти опинилися на території країни. Експерт характеризує таку позицію як політику страху перед конфронтацією з Росією. За його твердженням, польські військові мають технічну можливість виявляти й перехоплювати російські ракети завдяки системам раннього виявлення НАТО, однак утримуються від дій через побоювання путінських загроз щодо розцінення такої дії як нападу на Російську Федерацію.
Жданов вважає, що поступові випробування кордонів НАТО Путіним можуть призвести до подальшої ескалації, якщо європейські країни не посилять свою позицію. Така невирішеність створює простір для російських провокацій і використання їх як привід для висування ультиматумів.



