Посада очільника Офісу генерального прокурора знову в центрі кадрових перестановок. За інформацією «Української правди», яка посилається на джерела у політичних колах, найбільш імовірним кандидатом на цю посаду наразі вважається керівник Хмельницької обласної прокуратури Антон Ковальський. Остаточного рішення поки немає — кандидатура не затверджена, і процес перебуває на стадії політичних консультацій.
Ситуація виникла після того, як Верховна Рада за поданням президента Володимира Зеленського звільнила Руслана Кравченка з посади генерального прокурора, а сам президент підписав відповідний указ. Це запустило стандартну, але завжди чутливу для системи процедуру пошуку заступника.
Як працює механізм призначення генпрокурора
Призначення керівника Офісу генерального прокурора в Україні — процес, що поєднує формальну процедуру та неформальні політичні перемовини. Формально кандидатуру вносить президент, а затверджує Верховна Рада голосуванням. Але реальний відбір відбувається раніше — на етапі консультацій у президентському оточенні та серед впливових груп у прокурорській вертикалі. Саме тому інформація про ймовірних кандидатів з’являється в медіа задовго до офіційного подання: це частина публічного «тестування» кандидатури перед формальним голосуванням.
У цьому випадку джерела називають одразу двох претендентів — керівників обласних прокуратур, що вже саме собою показує логіку кадрового добору: керівництво Офісу генпрокурора традиційно шукають серед людей, які пройшли школу управління регіональною прокуратурою і мають досвід адміністрування великого апарату.
Два кандидати з регіонів
Названі претенденти — Валерій Прихожанов, який очолює Дніпропетровську обласну прокуратуру, та Антон Ковальський, керівник Хмельницької обласної прокуратури. За даними видання, саме Ковальський розглядається як більш імовірний варіант.
Його кар’єрна траєкторія типова для системи прокуратури, що будується на послідовному проходженні регіональних посад:
Читайте нас у Telegram
Підписатися
- з вересня 2020 до жовтня 2021 року — заступник керівника Вінницької обласної прокуратури;
- з листопада 2021 року — керівник Чернівецької обласної прокуратури;
- з липня 2025 року — керівник Хмельницької обласної прокуратури.
Така послідовність призначень — типовий шлях для кандидата, якого готують до вищої посади: спочатку заступництво, потім самостійне керівництво в одному регіоні, згодом переведення на іншу область. Часта ротація між обласними прокуратурами зазвичай означає, що людина перебуває під особливим наглядом кадрової служби та розглядається як резерв для центрального апарату.
Що означає вибір саме регіонального керівника
Призначення генерального прокурора з числа керівників обласних прокуратур, а не з апарату центрального офісу чи з зовнішнього середовища, має системне значення. Це сигнал про збереження наступності всередині прокурорської вертикалі: новий очільник знає внутрішню кухню регіональних підрозділів, розуміє механізми взаємодії центру з областями і, як правило, вже інтегрований у наявні кадрові мережі.
Водночас конкуренція між двома кандидатами з різних областей показує, що остаточне рішення залежить не лише від професійного досвіду, а й від балансу впливів — регіонального представництва, лояльності до президентської команди та підтримки в самій прокурорській системі. Той факт, що обговорюються саме двоє керівників обласних прокуратур, а не централізовані фігури, може вказувати на бажання уникнути надмірної концентрації впливу однієї групи в апараті Офісу генпрокурора.
Остаточне подання президента та голосування у Верховній Раді визначать, хто саме очолить прокуратуру. До моменту офіційного внесення кандидатури будь-яка інформація про ймовірного генерального прокурора залишається результатом закритих консультацій, а не завершеним рішенням.
