У Гусятині на Тернопільщині археологи підтвердили те, про що місцеві здогадувалися роками: під звичайним присадибним городом лежать залишки трипільського поселення. Розкопки фундаменту одного житла — лише перший крок. За попередніми оцінками науковців, ділянка могла бути частиною значно більшого об’єкта площею близько гектара.
Як городні знахідки привели археологів на ділянку
Історія цього відкриття показова для того, як взагалі виявляють нові пам’ятки трипільської культури в Україні. Господарі ділянки під час звичайної обробки землі роками натрапляли на фрагменти глиняного посуду — уламки глечиків різної форми з характерним для трипільців орнаментом. Замість того щоб викинути черепки чи залишити їх лежати в землі, власники передавали знахідки до Гусятинського краєзнавчого музею. Так поступово з одного городу склалася ціла колекція експонатів, яку музей уже показує відвідувачам.
Саме накопичення цих фрагментів і стало підставою для залучення професійних археологів. Лектор-екскурсовод музею Тарас Василик підтвердив: сама знахідка була відома ще з минулого року, але до повноцінних розкопок дійшло лише зараз. Це типовий шлях для археологічної розвідки в Україні — від випадкових знахідок аматорів чи місцевих мешканців до системного наукового дослідження, яке починається тоді, коли накопичується достатньо доказів і з’являється фінансування чи інтерес наукової установи.
Що вже дослідили і чому темпи роботи повільні
На місці зараз працює команда Інституту українознавства імені Крип’якевича НАН України під керівництвом старшої наукової співробітниці Яни Яковишиної. Йдеться про перший, розвідковий етап робіт: археологи розкрили фундамент лише одного житла, а межі всього поселення поки невідомі.
Щоб зрозуміти реальний масштаб об’єкта — скільки жител тут стояло, як вони розташовувалися одне відносно одного — потрібна геомагнітна розвідка ґрунту. Цей метод дає змогу «просвітити» землю без розкопок і побачити приховані структури за змінами магнітного поля, спричиненими залишками стін, вогнищ чи ровів. Але на таке дослідження наразі бракує коштів, тому воно відкладене.
Планові етапи роботи виглядають так:
Читайте нас у Telegram
Підписатися
- розвідкові роботи цього сезону — фіксація фундаменту вже знайденого житла;
- геомагнітна розвідка ділянки — заплановано навесні, за наявності фінансування;
- повне розкриття жител і пошук інтер’єрних елементів — також навесні наступного року.
Чому саме це місце над Збручем
Розташування ділянки саме те, що зазвичай обирали трипільці для своїх поселень. Мис над річкою Збруч захищений урвищами та схилами з трьох боків, а підійти до нього можна лише з одного напрямку. Це природна оборонна конфігурація, яку давнє населення активно використовувало, доповнюючи ландшафт штучними спорудами. Тому археологи не виключають, що на вході до поселення міг існувати оборонний рів — характерний елемент укріплених трипільських поселень.
Якщо припущення про площу близько гектара підтвердиться, це буде не поодиноке житло, а справжнє поселення зі своєю внутрішньою структурою — саме таким чином трипільська культура і відома науці: великими компактними поселеннями з розписною керамікою та розвиненим землеробством, які існували на території сучасних України, Молдови та Румунії у VI–III тисячоліттях до нашої ери.
Місце в загальній картині трипільських досліджень
Гусятинська знахідка — не ізольований випадок. Подібні відкриття трапляються по всій зоні поширення трипільської культури: раніше під час огляду пам’ятки біля села Мединя на Івано-Франківщині науковці також виявили артефакти віком понад п’ять тисячоліть, які знайшли просто на розораному полі. Це вказує на закономірність: трипільські поселення часто лежать буквально під сучасними полями та городами, і їх виявлення залежить не стільки від масштабних експедицій, скільки від уважності місцевих мешканців та готовності передавати знахідки фахівцям.
Доля гусятинського трипільського поселення тепер залежить від фінансування геомагнітної розвідки — без неї науковці не зможуть визначити реальні межі об’єкта і спланувати повноцінні розкопки навесні.
