Наступного тижня відбудеться чергове засідання Контактної групи з питань оборони України — формату, відомого як “Рамштайн”. Про підготовку до нього повідомило Міноборони після розмови міністра оборони України Євгенія Хмари з німецьким колегою Борисом Пісторіусом та генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Сама конфігурація цих перемовин показує, куди змістився центр ваги в координації військової допомоги Києву.
Якщо на початку існування формату головну організаційну роль відігравали Сполучені Штати, то тепер порядок денний узгоджують передусім Берлін і штаб-квартира НАТО в Брюсселі. Це не технічна деталь, а відображення ширшого процесу: європейські союзники поступово беруть на себе функції, які раніше виконував Вашингтон, — від фінансування до логістики постачань.
Хто тепер визначає порядок денний Рамштайну
Розмова Хмари з Пісторіусом стосувалася фінансування оборонних потреб України — тема, яка десять місяців тому автоматично асоціювалася з американськими пакетами допомоги. Паралельна розмова з Рютте про постачання засобів протиповітряної оборони та додаткове фінансування Сил оборони підтверджує: НАТО як інституція, а не окремі держави поодинці, дедалі активніше бере на себе координаційну роль.
Хмара окремо подякував НАТО та особисто Рютте за механізм PURL, який забезпечує постачання критично важливого озброєння для ЗСУ. Поява й закріплення такого інструменту принципові для розуміння того, куди рухається система підтримки України: вона стає менш залежною від політичної кон’юнктури в одній конкретній столиці і більше — від колективних інституційних рішень альянсу.
Британський інтерес і зимовий фактор
Раніше британський міністр оборони Стрітінг під час першого візиту до Києва після призначення заявляв про намір знову скликати Контактну групу на початку жовтня, одразу після вересневого засідання. Мотивація прозора: забезпечити підтримку Україні напередодні зими, коли зростає навантаження на протиповітряну оборону та енергетичну інфраструктуру. Лондон у такий спосіб демонструє намір залишатися одним із ключових організаторів формату поряд із Берліном, зміцнюючи власну позицію в європейській архітектурі безпеки.
Читайте нас у Telegram
Підписатися
Саме тому фокус найближчого засідання Рамштайну — засоби протиповітряної оборони. Це системне питання, яке щороку восени й узимку виходить на перший план, оскільки від нього залежить стійкість енергетичної системи України та цивільної інфраструктури в холодний період.
Виробництво в Німеччині як довгостроковий сигнал
Паралельно з дипломатичною підготовкою до Рамштайну неподалік Мюнхена стартувало серійне виробництво понад п’яти тисяч дронів великої дальності для України. Проєкт реалізують німецько-американська компанія Auterion та її український партнер Airlogix, а замовлення німецького уряду має бути виконано до середини 2027 року.
Це показує зміну логіки підтримки: замість одноразових поставок озброєння з існуючих запасів союзники дедалі частіше інвестують у виробничі потужності з горизонтом планування на кілька років уперед. Німеччина в такий спосіб перетворюється не лише на фінансового донора, а й на промислову базу для довгострокового забезпечення України технікою, що не залежить від коливань політичної підтримки в інших країнах.
Формат Рамштайну, створений як екстрений механізм координації, поступово перетворюється на постійну інституцію з розподіленою відповідальністю між НАТО, Німеччиною та Британією. Для України це означає більш передбачувану, хоч і складнішу в узгодженні систему допомоги — таку, що менше залежить від рішень однієї держави і більше спирається на колективні зобов’язання альянсу.
