Обрання Андраша Баки новим президентом Угорщини — подія, яка виходить далеко за межі формальної процедури зміни глави держави. Голосування в Національній асамблеї, де за 73-річного юриста та колишнього голову Верховного суду віддали голоси 140 депутатів, а колишня правляча коаліція «Фідес-КДНП» демонстративно ухилилася від участі, показує наскільки змінився розклад сил у угорському парламенті порівняно з роками одноосібного домінування Віктора Орбана.
Хто такий Андраш Бака і чому це має значення
Кар’єра Баки — це фактично історія протистояння з орбанівською вертикаллю влади. У 1991–2008 роках він працював у Європейському суді з прав людини, тобто був глибоко занурений у європейську правову традицію, а не в угорську політичну кон’юнктуру. У 2009 році Бака очолив Верховний суд Угорщини, але вже через два роки був звільнений — і сам він прямо пов’язує це звільнення з критикою судової реформи, яку проводив уряд Орбана. Для людини, яка постраждала від тієї самої судової системи, яку Орбан перебудовував під себе, стати президентом країни — це символічний розворот.
Опозиційні праві сили не оминули можливості пригадати Баці спірні епізоди минулого. Представник «Християнсько-демократичної народної партії» Бенце Ретварі закинув йому, що, працюючи в Європейському суді з прав людини, Бака «виправдав» одного з обвинувачених у справі про серійні розстріли 1956 року. Голова партії «Наша Батьківщина» Ласло Торочкаї підняв тему відмови Баки виплатити компенсацію постраждалим від політичного терору 2006 року. Ці звинувачення важливі не самі по собі, а тим, що показують: новий президент — фігура, яку консервативний табір сприймає як чужу, пов’язану радше з європейськими юридичними інституціями, ніж з угорською націоналістичною традицією.
Угорщина, Орбан і питання вступу України до ЄС
Зміна на посаді президента збігається з помітним, хоч і обережним, зсувом у позиції Будапешта щодо України. За словами Financial Times, новий уряд Угорщини продовжує блокувати переговори про вступ України до Європейського Союзу, але вже не з такою непоступливістю, яка була характерна для періоду правління Орбана.
Європейська комісія наполягає, що Україна виконала всі формальні вимоги для відкриття переговорів за всіма шістьма кластерами. Проте саме Угорщина за часів Орбана роками тримала цей процес заблокованим. Ситуація зрушила у травні, коли в Будапешті змінився уряд і Угорщина погодилася відкрити перший кластер — «фундаментальні питання», а трохи згодом і другий, що стосується зовнішньої політики та безпеки.
Проте цей рух виявився обмеженим. Минулого тижня Будапешт відклав відкриття наступних кластерів — тих, що стосуються інтеграції української економіки в єдиний ринок ЄС, а також ширшої економічної та соціальної політики. Джерела, обізнані з перебігом переговорів, пояснюють це тим, що новий уряд не готовий повністю відмовитися від лінії свого попередника.
Що це означає для розстановки сил
- Президентська посада переходить до людини з репутацією опонента судової реформи Орбана, що символічно послаблює монополію колишньої правлячої коаліції на державні інститути.
- Коаліція «Фідес-КДНП» демонстративно відмовилася голосувати за Баку, що підкреслює її ослаблені позиції в парламенті.
- Новий уряд Угорщини частково відходить від жорсткої лінії Орбана щодо вступу України до ЄС, відкривши два з шести кластерів переговорів.
- Водночас гальмування наступних кластерів, пов’язаних з економічною інтеграцією, свідчить про те, що повного розриву з попередньою політикою не відбулося.
Вступ Баки на посаду президента Угорщини 19 серпня стане першим офіційним тестом того, наскільки далеко новий баланс сил у Будапешті готовий піти в перегляді підходів — як до внутрішньої судової системи, так і до зовнішньополітичного курсу щодо розширення Європейського Союзу.
