В Україні представили інтерактивну мапу нітратного забруднення підземних вод. Дані за 2024 рік свідчать, що в окремих регіонах більше половини проб води з колодязів та свердловин не відповідають санітарним нормам щодо вмісту нітратів.
Мапа охоплює дані за 2015-2024 роки та створена ГО “Екодія” на основі результатів лабораторних досліджень, які проводять обласні центри контролю та профілактики хвороб МОЗ України.
Найвищі відсотки проб води із перевищеннями зафіксовані в Миколаївській області – 65,1%, Одеській – 59,2%, Харківській – 55,4%, Кіровоградській – 53,6% та Сумській – 52,6%.
Значний відсоток проб з перевищенням спостерігається у Житомирській області – 40,3%, Хмельницькій та Київській – 37,3%, Вінницькій – 32,7%, Полтавській – 32,3%, Черкаській – 31,2%. Найнижчі показники видно на заході країни: Закарпатська область має 0% проб із перевищенням, Чернівецька – 3,8%, Тернопільська – 12,6%, Львівська – 13,3%. У Луганській області (з 2022 року, а до 2022 року – до 13 % проб з перевищеннями) та АР Крим даних немає через неможливість проведення моніторингу.
Мапа
Зображення: ГО “Екодія”
Мапа
Зображення: ГО “Екодія”
За словами Марії Бєлкіної, керівниці відділу сільського господарства ГО “Екодія”, високий відсоток проб з перевищенням та велика різниця в кількості проб у різних регіонах свідчать про системні прогалини у контролі за станом і якістю води. Вона зазначає, що державний моніторинг підземних вод, який мають проводити Держгеонадра, в Україні фактично призупинений з 2022 року через брак фінансування. Завдяки моніторингу питної води, яку проводить МОЗ, ми маємо певну картинку, яка показує де є проблеми, але наявні дані з різних областей суттєво відрізняються за обсягом, що ускладнює повну оцінку ситуації.
Нітрати не мають ні запаху, ні смаку, ні кольору, але їх надмірне накопичення у воді може становити реальну загрозу для здоров’я. Щоб оцінити масштаби проблеми та ефективно її вирішувати, Україні потрібен регулярний і повноцінний державний моніторинг, прозорі дані та коректне визначення зон, вразливих до накопичення нітратів, – зазначає Марія Бєлкіна.
Як пояснює Марія Бєлкіна, причинами нітратного забруднення найчастіше стають порушення в аграрних практиках, зокрема неправильне зберігання та внесення добрив, поводження із гноєм на тваринницьких господарствах, а також потрапляння у ґрунтові води у зв’язку з неправильним управлінням стічних вод або витоків із неякісних каналізаційних систем. Для колодязів із ґрунтовими водами ризики найвищі, оскільки вони найменше захищені від поверхневих забруднювачів.
Забір матеріалів
Фото: ГО “Екодія”
Забір матеріалів
Фото: ГО “Екодія”
Водночас фахівці нагадують, що розв’язати проблему точковими заходами неможливо. Для системного контролю та запобігання забрудненню потрібна імплементація Нітратної директиви ЄС на законодавчому рівні. Саме це передбачає законопроєкт №11486, який визначає порядок моніторингу, відповідальних органів та правила для господарств, що працюють у вразливих зонах. Документ перебуває у Верховній Раді вже півтора року й досі не винесений на голосування.
Читайте також: “50 тисяч гривень при народженні дитини: які виплати та програми діятимуть для хмельничан з 2026 року”.
