Соціальний захист на півдні України зараз фактично поділений на два різні завдання. У прифронтових громадах Херсонщини та Запоріжжя головне – вивезти людей із небезпеки, дати їм дах над головою, відновити документи та швидко надати допомогу. В Одеській і Миколаївській областях проблеми інші: оренда житла на тривалий термін, реабілітація, супровід ветеранів, робота та облаштування переселенців на новому місці. Програм стало багато, і просто знати про їхнє існування вже недостатньо – потрібно розбиратися, яка саме підійде, чи можна отримувати кілька виплат одночасно і до якої установи йти.
Що варто перевірити вже зараз
Розмір допомоги на проживання для внутрішньо переміщених осіб не змінився: дорослим виплачують 2000 гривень, дітям та людям з інвалідністю – 3000 гривень щомісяця. А от гранична сума доходу на одного члена родини, при якій виплати продовжують, становить 10 380 гривень. Родині варто порахувати, скільки вона віддає за оренду: якщо ця сума перевищує 20% усього сімейного доходу, є підстава претендувати на окрему субсидію на найм житла.
Малозабезпеченим сім’ям має сенс порівняти власні поточні виплати з розміром базової соціальної допомоги – перехід на неї не обов’язковий, а добровільний. Окремо варто пам’ятати: евакуація з небезпечних громад Херсонщини та Запоріжжя безкоштовна, а в транзитних центрах можна отримати житло, харчування, медичну, юридичну та соціальну підтримку.
Виплати ВПО: суми не зросли, але змінився поріг доходу
У 2026 році розмір допомоги на проживання для переселенців лишається тим самим: 2000 грн дорослому, 3000 грн дитині або людині з інвалідністю. А ось умова для продовження виплат на наступне півріччя змінилася – середній дохід на одного отримувача в родині не має перевищувати 10 380 грн. Є категорії, кому виплату продовжують без огляду на загальний дохід сім’ї: пенсіонери з пенсією до 10 380 грн, люди з інвалідністю I та II груп, діти з інвалідністю, діти-сироти та інші вразливі групи.
Строк для перерахунку виплат за минулі місяці вже пройшов, але це не причина відмовлятися від звернення зараз – якщо людина підпадає під умови сьогодні, допомогу призначать із місяця подання заяви, а не заднім числом.
Перед тим як подавати заяву, варто заздалегідь перевірити кілька речей: доходи всіх членів родини за останні три місяці, наявність депозитів чи великих покупок, інформацію про автомобілі та нерухомість у власності, а також чи не отримує родина паралельно субсидію на оренду житла. Статус ВПО оформлюється через застосунок “Дія”. А ось призначення чи перегляд самих виплат – це вже питання до сервісного центру Пенсійного фонду або його електронного порталу.
Субсидія на оренду: програма, про яку знають не всі
Для багатьох переселенців біль не в одноразовій виплаті, а саме в щомісячній платі за житло – особливо це відчутно в Одесі, Миколаєві та Запоріжжі, де орендні ціни зросли за останні роки помітно. Якщо родина ВПО орендує квартиру і витрачає на це понад 20% сукупного сімейного доходу, вона має право на субсидію на найм. Суму рахують індивідуально – враховують доходи сім’ї, кількість її членів, вартість оренди та регіон проживання. Головна умова для оформлення – офіційний договір між орендарем і власником житла. Заяву подають до Пенсійного фонду.
Тут є суттєве обмеження: допомога на проживання ВПО і субсидія на оренду рахуються за різними правилами й не завжди поєднуються без наслідків. Тому перш ніж переходити з однієї програми на іншу, краще попросити фахівця ПФУ зробити попередній розрахунок – і вже на його основі вирішувати, що вигідніше саме для вашої сім’ї. На практиці субсидія на оренду часто виявляється суттєвіше за стандартні 2000 грн, якщо дохід сім’ї невеликий, а за житло доводиться віддавати значну його частину. Проблема в іншому: без офіційного договору оренди скористатися програмою неможливо, а частина власників квартир досі не хоче легалізувати здачу житла – саме це залишається головною перешкодою для багатьох родин.
Базова соціальна допомога: спочатку порахувати, потім погоджуватися
У 2026 році держава поступово об’єднує кілька окремих соціальних виплат в одну – базову соціальну допомогу для родини. Її базова величина – 4500 грн. У розрахунку враховують 100% цієї суми на заявника, ще 100% на кожну дитину та на кожного члена родини з інвалідністю I чи II групи, 70% на кожного наступного члена сім’ї, а також середній дохід родини за три місяці перед зверненням.
Ключовий момент: перехід на цю допомогу добровільний, а не автоматичний. Спочатку подається заява про намір, потім людині показують розрахунок суми – і лише після цього вона вирішує, погоджуватися чи ні. Якщо виходить менше, ніж родина отримує зараз, можна відмовитися й залишити все як є. Подати заяву можна через “Дію” або в сервісному центрі ПФУ. Для південних областей ця програма особливо актуальна тим родинам, які зараз отримують одразу кілька невеликих виплат – але погоджуватися на перехід наосліп, без попереднього порівняння сум, не варто ні в якому разі.
Херсонщина: соціальна допомога починається з безпеки
У Херсонській області питання соціального захисту неможливо розглядати окремо від евакуації. У червні 2026 року обласна влада продовжувала вивозити людей із прибережних і прифронтових громад, а 23 червня ухвалила рішення про обов’язкову евакуацію дітей разом із законними представниками з окремих населених пунктів Херсонського району.
Виїзд безкоштовний. Після евакуації людина може розраховувати на тимчасове житло, харчування та гуманітарну допомогу, медичний огляд і психологічну підтримку, допомогу у відновленні втрачених документів, оформлення статусу ВПО та соціальних виплат, а також супровід для маломобільних людей. Для організації виїзду цілодобово працюють гарячі лінії Херсонської ОВА. Літнім людям, маломобільним і тим, хто має інвалідність, важливо одразу попередити оператора про стан здоров’я, потребу в спеціальному транспорті, супроводі чи перевезенні домашніх тварин – це впливає на те, яку машину й якого фахівця відправлять.
Запорізька область: головний виклик – що буде після транзитного центру
На початку 2026 року в Запорізькій області оголосили обов’язкову евакуацію сотень родин із дітьми з Кушугумської та Тернуватської громад. Для евакуйованих у Запоріжжі діє транзитний центр, де надають соціальну, юридичну, медичну, матеріальну та психологічну допомогу.
Але тимчасовий прихисток – це не розв’язання питання постійного житла. Багато евакуйованих не хочуть виїжджати з області взагалі, сподіваючись рано чи пізно повернутися додому. Через це зростає потреба саме в місцях для тривалого проживання й соціальному житлі. У червні міська рада окремо розглядала житлові права переселенців, розвиток фонду соціального житла та потреби людей у транзитному центрі – це ознака того, що увага поступово зміщується з логістики перевезення на облаштування людей після евакуації.
Читайте нас у Telegram
ПідписатисяВтім, поки це переважно плани, опитування та підготовчі рішення, а не швидка поява реальних квартир – тому розраховувати на миттєве вирішення житлового питання не варто. Інформацію про евакуацію, роботу транзитного центру та доступну підтримку краще уточнювати на офіційній сторінці Запорізької районної адміністрації, бо маршрути й умови змінюються залежно від безпекової ситуації.
Одещина: більше послуг, але людині потрібен зрозумілий маршрут
Одеська область лишається одним із головних регіонів, куди їдуть переселенці з півдня. Тут акцент соціальної підтримки поступово зміщується з термінової гуманітарної допомоги на довгий супровід людини. Обласна влада розширює співпрацю з Червоним Хрестом – у питаннях гуманітарної й медико-соціальної допомоги, евакуації, підтримки постраждалих від бойових дій і ветеранів. Представництва організації є в усіх районах області.
Окремо в регіоні працюють фахівці саме із супроводу ветеранів – вони допомагають із лікуванням, реабілітацією, оформленням документів, працевлаштуванням і навчанням. Для ветеранів та їхніх родин діє безкоштовна гаряча лінія.
Головна проблема Одещини не в нестачі програм, а в тому, що вони розкидані між різними установами і людині складно зорієнтуватися самостійно. Тому перший крок – не збирати довідки навмання, а спершу проконсультуватися в ПФУ, органі соцзахисту громади або у профільного фахівця із супроводу.
Миколаївщина: від виплат до реабілітації та доступності
На Миколаївщині один із важливих напрямів – безкоштовна видача засобів реабілітації. Люди з інвалідністю, діти з інвалідністю, а також громадяни, які отримали поранення через бойові дії, можуть отримати крісла колісні, протезно-ортопедичні вироби, милиці, ходунки й інші допоміжні засоби. Заяву подають через місцевий орган соціального захисту або через Соціальний портал Мінсоцполітики.
Паралельно в області поступово відновлюється очне та змішане навчання. Для родин це не тільки питання освіти, а й соціальний момент: коли дитина ходить до школи, батьки отримують можливість працювати, а діти – психологічну підтримку й повернення до стабільного розпорядку дня.
Чому допомога часто не доходить до людини
Головна слабкість соціальної системи на півдні – розрив між тим, що програма офіційно існує, і тим, що людина реально може нею скористатися. Найпоширеніші перешкоди повторюються з регіону в регіон: люди не знають, що мають право звернутися повторно після зміни доходу; оренда житла не оформлена офіційно, тож субсидію отримати неможливо; інформація про виплати розкидана по різних державних сайтах; літнім і маломобільним людям важко користуватися цифровими сервісами; родини бояться втратити нинішню виплату, якщо перейдуть на іншу програму; а в прифронтових громадах саме отримання допомоги залежить від безпекової ситуації, наявності транспорту й того, чи працює взагалі потрібна установа.
Тому оцінювати соціальну підтримку варто не кількістю оголошених програм, а тим, скільки людей реально пройшли весь шлях – від подання заяви до отримання грошей, житла чи конкретної послуги.
Короткий алгоритм дій
Якщо ви ВПО і не отримуєте виплату – перевірте дохід родини за останні три місяці та зверніться до ПФУ щодо нового призначення або перегляду. Якщо значна частина доходу йде на оренду – попросіть попередньо розрахувати субсидію на найм, перш ніж відмовлятися від інших виплат, і заздалегідь підготуйте офіційний договір оренди.
Якщо родина отримує кілька соціальних допомог одночасно – зробіть попередній розрахунок базової соціальної допомоги і погоджуйтеся на перехід лише після порівняння сум. Якщо ви покидаєте небезпечну громаду – не платіть посередникам за евакуацію, звертайтеся до ОВА, поліції, органів місцевої влади або перевірених гуманітарних організацій. Якщо вам відмовили в допомозі – вимагайте письмове рішення із зазначенням причини відмови: його можна оскаржити або використати як підставу для повторного звернення після виправлення документів.
Контакт-центр Пенсійного фонду України: 0 800 503 753. Урядова гаряча лінія: 1545.
Інформація актуальна станом на 14 липня 2026 року. Умови програм та евакуаційні маршрути можуть змінюватися, тому перед зверненням варто звірятися з повідомленнями ПФУ, обласної адміністрації або власної громади. Варто зберегти цей матеріал і переслати його тим, хто виїхав із прифронтових громад, орендує житло або не розуміє, чому йому припинили виплати.
