Асептичний некроз: що важливо знати про хворобу

Асептичний некроз здатен роками розвиватися без явних проявів, а коли лікування запізнюється, наслідком стає серйозне пошкодження суглоба та суттєве обмеження рухів. На початкових етапах людина зазвичай списує біль на втому чи фізичне перенапруження, тож лікарі часто стикаються з хворобою вже на етапі помітних змін у кістці. Проте якщо виявити проблему рано і підійти до терапії комплексно, суглоб можна зберегти працездатним, а якість життя – високою.

Що таке асептичний некроз

Асептичний некроз – так називають процес поступового відмирання ділянки кісткової тканини через порушення її живлення кров’ю. Клітини кістки не отримують достатньо кисню й поживних речовин, тому поступово гинуть, а сама кістка втрачає міцність і провокує деформацію суглоба.

Найбільш вразливими виявляються ті ділянки кісток, на які припадає основне навантаження. Хвороба зазвичай прогресує повільно – спершу зміни майже непомітні, але з часом ризик руйнування суглобових поверхонь зростає, а разом з ним підвищується й імовірність вторинного артрозу.

Слово «асептичний» у назві вказує на відсутність інфекційного чинника – жодних мікробів чи запального процесу тут немає. В основі патології лежить саме порушення кровопостачання кісткової тканини.

Які кістки уражаються найчастіше

Хвороба здатна вразити практично будь-яку кістку, проте найбільш схильні до цього ділянки з підвищеним механічним навантаженням та специфічними особливостями кровопостачання. Саме тут навіть невелике порушення кровообігу здатне запустити руйнування кісткової тканини.

Серед типових локалізацій асептичного некрозу:

• головка стегнової кістки – найпоширеніший варіант, що часто уражає кульшовий суглоб;
• колінний суглоб – страждають виростки стегнової або великогомілкової кістки;
• плечовий суглоб – некроз зачіпає головку плечової кістки;
• кістки стопи, серед них човноподібна;
• дрібні кістки кисті – трапляється рідше, але теж можливо при порушенні кровотоку.

Від того, де саме розташований некроз, суттєво залежать симптоми, характер перебігу хвороби та підхід до лікування.

Причини та фактори ризику

В основі захворювання – порушення кровопостачання кісткової тканини. Серед обставин, які здатні підвищити ймовірність його розвитку:

• травми та переломи, що пошкоджують судини;
• довготривале застосування глюкокортикостероїдів;
• зловживання алкоголем – негативно позначається на кровообігу та обміні речовин у кістці;
• куріння – погіршує стан судин і мікроциркуляцію крові;
• судинні й метаболічні розлади;
• аутоімунні захворювання;
• порушення в системі згортання крові, схильність до тромбоутворення;
• надлишкові механічні навантаження на суглоб.

Іноді конкретну причину визначити не вдається – тоді йдеться про ідіопатичний асептичний некроз.

Симптоми асептичного некрозу

Хвороба зазвичай проявляється не одразу, і на початку її легко не помітити. Спочатку дискомфорт виникає переважно під час навантаження, а вже потім, у міру прогресування процесу, симптоми стають виразнішими.

Серед найпоширеніших ознак:

• біль у зоні ураженого суглоба чи кістки;
• посилення болю під час ходьби, навантаження або опори на кінцівку;
• обмеженість рухів у суглобі;
• скутість і неприємні відчуття після навантаження;
• поступова зміна ходи, кульгавість;
• погіршення функції кінцівки;
• біль у стані спокою чи вночі – характерний для пізніших стадій.

Наскільки виражені симптоми, залежить від того, де саме розташований некроз, на якій він стадії та наскільки глибоко пошкоджена кісткова тканина.

Стадії розвитку захворювання

Розвиток асептичного некрозу прийнято ділити на кілька етапів:

• початковий – кровообіг уже порушений, у кістковій тканині з’являються перші зміни, але виражена деформація ще відсутня;
• прогресування – виникають мікропошкодження, структура кістки слабшає;
• деформація – уражена ділянка втрачає міцність, можливе сплощення чи руйнування суглобової поверхні;
• вторинний артроз – суглоб зазнає виражених дегенеративних змін, рухи обмежені, біль стає хронічним.

Раннє виявлення асептичного некрозу дає більше шансів загальмувати його розвиток і зберегти суглоб функціональним.

Діагностика

Щоб підтвердити діагноз, лікарі застосовують комплекс обстежень, серед яких:

• клінічний огляд – оцінюється біль, рухливість суглоба, хода та функціональність кінцівки;
• рентгенографія – виявляє зміни переважно на пізніших стадіях;
• МРТ – найточніший метод для ранньої діагностики асептичного некрозу;
• КТ – застосовується для деталізованого вивчення структури кістки;
• лабораторні аналізи – потрібні, щоб виключити інші причини ураження суглобів або оцінити супутні стани 

Такий всебічний підхід дає змогу точно визначити стадію хвороби й підібрати відповідну тактику лікування.

Методи лікування

Вибір терапії залежить від стадії хвороби, місця ураження та ступеня руйнування кісткової тканини. Головні завдання лікування – зняти біль, загальмувати розвиток некрозу та максимально зберегти роботу суглоба.

Залежно від ситуації застосовуються такі методи:

• зменшення навантаження на уражений суглоб – тростина, милиці або корекція фізичної активності;
• медикаментозна терапія – ліки для зменшення болю й запалення, підтримки кісткової тканини;
• фізична реабілітація – вправи, що допомагають зберегти рухливість і м’язову силу;
• фізіотерапія – як допоміжна складова загального лікування;
• хірургічні втручання – декомпресія кістки, кісткова пластика та інші операції для збереження функції суглоба;
• ендопротезування – застосовується при значному руйнуванні суглоба та розвиненому вторинному артрозі.

Схема лікування завжди підбирається індивідуально, а найкращих результатів вдається досягти тоді, коли хворобу виявляють на ранньому етапі й одразу починають терапію.

Можливі ускладнення

Якщо лікування відкласти, асептичний некроз продовжує руйнувати кістку та суглоб. Такі структурні зміни суттєво обмежують рухливість, фізичну активність і в цілому знижують якість життя.

До ускладнень асептичного некрозу відносять:

• деформацію та руйнування суглобових поверхонь;
• формування вторинного артрозу;
• хронічний біль;
• обмеження рухів у суглобі;
• порушення ходи, кульгавість; 
• погіршення функції кінцівки;
• потребу в ендопротезуванні на пізніх стадіях;
• інвалідизацію при вираженому прогресуванні хвороби.

Пізня діагностика та відсутність належного лікування суттєво підвищують ризик подібних наслідків.

Асептичний некроз – серйозна патологія, здатна поступово руйнувати кістку та суглоб. Проте своєчасне виявлення хвороби й грамотно підібрана терапія дозволяють загальмувати її розвиток і зберегти суглоб працездатним.