Зупинка металургії ставить під удар до 7% ВВП України

Українська металургія зараз працює на рівні, якого галузь не бачила за всю свою історію. Близько 90% виробництва сталі зупинено, сім доменних печей пошкоджено або знищено внаслідок російських ударів, 18 металургів загинули. Президент “Укрметалургпрому” Олександр Каленков констатує сухо: сталь і чавун зараз не виплавляються. А керівник офісу CEO “Метінвесту” Олександр Водовіз каже про тиждень, коли Україна вперше за століття не дала жодної тонни сталі. Це не тимчасовий збій у роботі окремих заводів — це системний колапс галузі, яка десятиліттями була становим хребтом промисловості.

Щоб зрозуміти масштаб наслідків, треба розуміти, як влаштована металургія в економічному ланцюжку. Це не ізольована галузь, а ядро, навколо якого тримається ціла екосистема суміжних виробництв. За оцінкою Каленкова, одне робоче місце у гірничо-металургійному комплексі генерує 7,5–8 робочих місць в інших секторах — транспорті, енергетиці, машинобудуванні, ремонтних компаніях, логістиці. Коли зупиняється домна, зупиняється не лише завод: простоюють вагони, що везли руду й вугілля, недовантажені порти та залізниця, згортаються замовлення на обладнання і запчастини. Тому розрахунок втрат для економіки не обмежується прямим внеском металургії — він множиться на цей ланцюжок залежностей.

Звідки беруться цифри втрат для ВВП

У 2025 році гірничо-металургійний комплекс забезпечив 6,2 млрд доларів експорту і 5,5% ВВП країни. Це база, від якої Forbes Ukraine рахує можливі втрати цього року — у найгіршому сценарії вони сягають 6,5–7% ВВП. Цифра виглядає великою, але логічна: якщо галузь, що формує понад половину десятка відсотка економіки, фактично зупиняється, а разом з нею просідають суміжні виробництва, сукупний ефект природно перевищує пряму частку металургії у ВВП.

Окрему загрозу становить падіння експорту залізної руди. До повномасштабної війни основним каналом вивозу була морська логістика, яка дозволяла забезпечувати повні обсяги. Зараз альтернативні маршрути пропускають лише до половини колишніх потужностей. За оцінкою CEO Metals Consulting International Олександра Сірика, це означає втрату близько 1 млрд доларів валютного виторгу на рік тільки по руді — без урахування готової металопродукції.

Бюджетний і соціальний вимір кризи

Металургійні підприємства традиційно були одними з найбільших платників податків у своїх регіонах. “АрселорМіттал Кривий Ріг” у 2025 році сплатив 8,5 млрд грн податків і зборів, з яких 2,6 млрд грн пішло до місцевих бюджетів. Підприємства “Метінвесту” у Запоріжжі лише за перше півріччя 2026 року внесли майже 1,6 млрд грн. За п’ять років найбільші метпідприємства сукупно сплатили понад 200 млрд грн, або 6,2 млрд доларів, а за підсумками 2024 року чотири металургійні компанії забезпечили 1,6% усіх бюджетних надходжень країни.

Коли ці потоки перериваються, під загрозою опиняються не лише абстрактні макропоказники, а конкретні міські послуги — від безкоштовного проїзду до фінансування комунальної інфраструктури в містах, де завод був головним роботодавцем і платником податків. За узагальненою оцінкою “Укрметалургпрому”, зупинка комплексу може коштувати Україні 5–7 млрд доларів валютної виручки та щонайменше 30–40 млрд грн бюджетних надходжень.

Що відбувається навколо АМКР і чому питання безпеки первинне

• Компанія АМКР веде переговори з Офісом президента щодо виходу з кризи
• Обговорюються безпека працівників, формат подальшої роботи підприємства, можливий простій або звільнення персоналу, податкові питання
• Українські, європейські та глобальні профспілки, зокрема IndustriALL та IndustriAll Europe, закликають не звільняти працівників, а перевести їх на оплачуваний простій

Позиція профспілок має чітку економічну логіку: кваліфікований металург — це актив, який неможливо швидко відновити після звільнення. Якщо колектив розпорошиться, навіть за умови фізичного відновлення обладнання підприємству знадобляться роки на відтворення компетенцій. Тому збереження персоналу зараз важливіше за формальне відновлення виробничих показників.

Каленков формулює головну умову відновлення без прикрас: поки немає розуміння щодо безпеки, говорити про відновлення виробництва важко. Доменну піч не можна запустити й зупинити за одну добу — це технологічний цикл, вразливий до будь-якого перебою в енергопостачанні чи прямого ураження. Доти, доки ризик повторних ударів зберігається, навіть відремонтовані потужності працюватимуть у режимі постійної невизначеності, а планування, за словами керівника офісу CEO “Метінвесту”, обмежуватиметься горизонтом в один місяць.