Виробництво сталі в Україні впало до 131 тисячі тонн на місяць після російських ударів

Українська металургія переживає найглибшу кризу з початку повномасштабної війни. Після серії російських ударів у серпні–вересні зупинилися ключові виробничі підприємства, а обсяги виробництва сталі у вересні впали майже вп’ятеро в порівнянні з минулим роком — до 131 тисячи тонн на місяць. До вторгнення Україна виробляла 21,4 мільйона тонн сталі щорічно.

Наприкінці вересня виплавка сталі фактично припинилася зовсім. За даними “Метінвесту”, по “Запоріжсталі” було здійснено 17 ракетних ударів, при яких загинули восьмеро працівників. “АрселорМіттал Кривий Ріг” після чотирьох атак протягом п’яти тижнів законсервував виробництво до закінчення війни. Припинили роботу також “Каметсталь” та “Інтерпайп” у Дніпрі.

За оцінкою Dragon Capital, припинення виробництва сталі та скорочення видобутку руди можуть нанести економіці збиток близько 1,5% від ВВП.

Масштаб соціальних наслідків

На металургійних заводах безпосередньо працювало близько 80 тисяч людей. Ще близько 250 тисяч залежали від галузі через суміжні виробництва та замовлення. За словами директора GMK Center Станіслава Зінченка, врахувавши сім’ї, це охоплює приблизно мільйон осіб.

Найбільший удар припадає на промислові міста — Запоріжжя, Кривий Ріг, Кам’янське, Дніпро, Нікополь та Горішні Плавні, бюджети яких значною мірою залежать від великих підприємств. У Кривому Розі міська влада вже перейшла до секвестру бюджету після зупинки виробництва. Податки промислових компаній раніше спрямовувалися на зарплати бюджетникам, комунальну інфраструктуру, дитсадки та соціальні служби.

Проблеми також торкнуться залізниці, портів, машинобудування та енергетики, для яких металургія була одним із найбільших клієнтів.

Умови для відновлення галузі

Експерти називають кілька необхідних кроків:

• Відновлення морської логістики. Без морського коридору Україна практично не може експортувати залізну руду та сталь. Залізничні маршути через західний кордон не здатні замінити портовий експорт.
• Матеріальна підтримка підприємств, що простоюють — збереження трудових колективів, бронювання працівників та податкові послаблення.
• Створення спеціального фонду допомоги металургії за аналогією з механізмами підтримки енергетики.
• Залучення міжнародних партнерів до фінансування відновлення пошкоджених заводів.
• Полегшення доступу до ринку ЄС — відкладання або пом’якшення квот та механізму екомита CBAM для України на період військових дій.
• Запуск дієвого механізму страхування воєнних ризиків, що дозволив би компаніям вкладати кошти в ремонт навіть за високої загрози повторних атак.

За оцінкою GMK Center, при одночасному забезпеченні безпекових гарантій, відновленні морської логістики, доступу до європейського ринку та фінансової підтримки від держави та партнерів галузь ще можна врятувати.