Євросоюз обмежив доступ українской сталі на свій ринок на 60%, тоді як імпорт російських слябів залишився на історичному рівні. Про це заявив керівник офісу генерального директора «Групи Метінвест» Олександр Водовіз під час Київського міжнародного економічного форуму.
Якщо раніше Україна постачала до ЄС близько 2 млн тонн металопродукції на рік, то нова квота становить близько 670 тис. тонн. Ще 360 тис. тонн розподілили між кількома країнами за принципом першого підходу — турецькі виробники забрали цей обсяг за перші два дні.
Водовіз підкреслив непередбачуваність торговельної політики ЄС. На початку 2025 року Україні давали сигнали про відсутність нових обмежень, однак зрештою запровадили квоти та механізм CBAM (прикордонне вуглецеве регулювання).
Ризик закріплення обмежень на роки
Особливу тривогу викликає методика розрахунку квот. Євросоюз аналізує імпорт сталі за період від липня до грудня й на цій основі встановлює квоти на наступні 5–10 років. «Ми дуже переживаємо, що через розбиті заводи зараз не можемо постачати продукцію. Є ризик, що за підсумками цих шести місяців нам встановлять мінімальну квоту на наступні 10 років», — сказав Водовіз.
За його словами, російське лоббі в Брюсселі активно працює проти розширення доступу української сталі до європейського ринку. Водночас російські сляби отримали п’ятирічну фіксацію квот на історичному рівні без такого скорочення, як український експорт.
Читайте нас у Telegram
Підписатися
Потенційні втрати понад мільярд доларів
Україна може втратити понад 1 млрд доларів до кінця року через нові квоти та екомита ЄС. За оцінками GMK Center, нові квоти коштуватимуть 850 млн–1 млрд доларів валютної виручки, а механізм європейського екомита скоротить експорт ще на 400–450 млн доларів.
Водовіз наголосив, що Європа залишається основним ринком для українской металургії через військові умови, дорогу електроенергію, підвищення тарифів «Укрзалізниці» та проблеми з морською логістикою, що роблять поставки на віддалені ринки менш вигідними.
У «Метінвесті» закликають активніше відстоювати інтереси України в переговорах з ЄС, залучати донорське фінансування для відновлення промисловості та розширити доступ до міжнародних коштів. Водовіз також указав на проблему з Ukraine Facility: з близько 8 млрд доларів, передбачених для бізнесу, українські компанії отримали максимум близько 200 млн доларів.
