ICC Ukraine закликає розраховувати експорт брухту на користь державі, а не лише трейдерам

Україна повинна максимально зберігати металобрухт всередині країни та спрямовувати його на переробку вітчизняними виробниками. Масштабний експорт можливий лише за наявності доведеного профіциту та повного економічного аналізу, заявив президент Українського національного комітету Міжнародної торгової палати ICC Ukraine Володимир Щелкунов.

За його словами, брухт, який утворюється від списання та оновлення основних фондів «Укрзалізниці», є стратегічною сировиною для металургійної промисловості. Переробка кожної тонни всередині країни зберігає додану вартість в українській економіці та підтримує робочі місця, зарплати, податкові надходження, енергетичні та транспортні платежі, а також суміжні виробництва.

Умови та розрахунки експорту

Щелкунов не вважає сам експорт брухту проблемою. Ключове — за яких умов він відбувається і який економічний результат отримує держава. Перед переглядом обмежень урядові необхідно визначити реальні обсяги утворення брухту, потреби внутрішньої металургії та наявні запаси.

Якщо уряд дозволить обмежений експорт через аукціони, стартова ціна має становити мінімум 80 євро за тонну. За квотою у 200 тисяч тонн це забезпечить близько 16 мільйонів євро надходжень до бюджету. За нульової стартової ціни бюджет не отримає цих коштів, тоді як експортери отримають додатковий прибуток до 22,6 мільйона євро.

«Принципове питання полягає в тому, хто отримає економічний ефект від реалізації стратегічної сировини — обмежене коло експортерів чи також держава, бюджет і українська промисловість», — зазначив він.

Контроль над ланцюгом поставок

Окремої уваги потребують транзитні та посередницькі операції через країни ЄС. Держава повинна знати кінцевого покупця, фактичну ціну товару, маршрут переміщення та весь ланцюг перепродажів. Це необхідно для розуміння, де формується основна маржа й хто отримує дохід.

Оцінювати наслідки експорту неможливо лише за митними платежами. Потрібно враховувати податки металургійних підприємств, зарплати, соціальні внески, платежі за енергію та логістику, а також валютну виручку від продажу готової продукції.

Пріоритетом мають залишатися механізми, які забезпечать українські підприємства стратегічною сировиною та дозволять зберігати додану вартість всередині країни.

На 2026 рік Кабмін запровадив нульову квоту на експорт металобрухту постановою від 31 грудня 2025 року. До цієї заборони експорт брухту невпинно зростав. Хоча експортне мито становило 180 євро за тонну, через «сірі» схеми вивезення брухту через Польщу з нульовим митом до Туреччини державний бюджет втратив понад 3 мільярди гривень.