Дискусія навколо вивезення металобрухту за кордон знову загострилася, щойно наблизився термін перегляду чинних обмежень. Представники великого бізнесу, об’єднані у Європейську бізнес асоціацію, офіційно звернулися до Кабінету міністрів із вимогою зберегти нульову квоту на експорт брухту й у 2027 році. Якщо ж уряд все-таки вирішить відкрити кордон для вивезення сировини, бізнес пропонує компромісний варіант — єдине мито у розмірі 180 євро за тонну для всіх напрямків без винятків.
За цією позицією стоїть не абстрактний протекціонізм, а цілком прагматична логіка промислового ланцюга. Металобрухт — ключова сировина для електросталеплавильного виробництва. Чим більше його залишається всередині країни, тим стабільніше завантажені вітчизняні металургійні потужності, тим більше податків сплачують переробники і тим більше людей отримують зарплату на цих підприємствах. Вивезення сировини за кордон у сирому вигляді означає втрату доданої вартості, яку могла б створити українська промисловість.
Як працює механізм квотування та чому виникла нульова ставка
Кабінет міністрів запровадив нульову квоту на експорт металобрухту з 1 січня 2026 року. Рішення мало подвійну мотивацію. По-перше, забезпечити сталевих виробників сировиною за прогнозованою ціною, не конкуруючи з зовнішнім попитом. По-друге, закрити схему, через яку бюджет втрачав кошти: брухт вивозили через територію Європейського Союзу до третіх країн, користуючись перевагами безмитної торгівлі між Україною та ЄС, і таким чином обходили мито, яке мало б сплачуватися при прямому експорті в треті країни.
Ця схема коштувала державному бюджету щонайменше 3 мільярди гривень за 2025 рік, за оцінками народних депутатів. Якщо обмеження зняти без заміни на жорсткий митний механізм, втрати можуть зрости до 5 мільярдів гривень — тобто фактично уряд матиме справу не з теоретичним ризиком, а з доведеним каналом витоку бюджетних надходжень.
Позиція експортерів і логіка протилежного табору
Компанії, що заробляють на вивезенні брухту, мають протилежний інтерес: для них нульова квота означає втрату ринку збуту і необхідність продавати сировину виключно внутрішнім переробникам за цінами, які ті готові запропонувати. Саме тому експортери організували протестні акції під Офісом президента, вимагаючи перегляду обмежень. Це класичний конфлікт інтересів між сировинним і переробним сегментами одного ринку — ситуація, типова для будь-якої країни з розвиненою видобувною чи заготівельною базою.
Читайте нас у Telegram
Підписатися
Чому аргумент CBAM змінює розрахунок
Окремої ваги позиції великого бізнесу надає посилання на механізм прикордонного вуглецевого коригування Європейського Союзу — CBAM. Використання вторинної сировини у виплавці сталі суттєво знижує енерговитрати та викиди CO₂ порівняно з виробництвом із первинної руди. У міру того як CBAM починає впливати на вартість експорту металопродукції до ЄС, кожна тонна брухту, залишена для переробки всередині країни, працює на конкурентоспроможність українського експорту сталі в майбутньому. Вивезення тієї ж тонни сировини за кордон означає, що це переваги з вуглецевого обліку дістануться чужому виробнику.
Що означає компромісна пропозиція з митом 180 євро
Пропозиція бізнесу не зводиться до категоричної заборони експорту. Якщо політичне рішення піде шляхом відкриття ринку, асоціація вимагає запровадити єдину ставку мита — 180 євро за тонну — однакову для всіх напрямків вивезення, з урахуванням міжнародних зобов’язань України. Це знімає можливість повторення схеми з вивезенням через ЄС у треті країни: якщо мито однакове незалежно від маршруту, арбітраж на різниці ставок втрачає сенс, а бюджет отримує реальні надходження замість втрат.
Рішення щодо режиму 2027 року фактично визначить баланс сил між сировинним і переробним секторами на найближчі роки. Збереження нульової квоти консервує поточну модель, де брухт залишається ресурсом для внутрішньої металургії. Відкриття експорту навіть з митом 180 євро за тонну змінить цінову динаміку на внутрішньому ринку сировини і, ймовірно, позначиться на собівартості продукції сталевих підприємств, які вже конкурують на зовнішніх ринках в умовах дії CBAM.
