UKRPULSE
Економіка

Блокування платежів Казначейством залишило комунальників Львова без зарплати

Двірник прибирає вулицю взимку в місті

Ситуація у Львові, де частина двірників і водіїв трамваїв ризикує не отримати зарплату, — не локальний збій, а прояв системної проблеми касового виконання бюджету в умовах війни. Державна казначейська служба зупинила платежі за транспортну роботу та санітарне очищення, і борг тільки по Львову вже перевищив 500 мільйонів гривень. Мер Андрій Садовий назвав це незаконним і відмовився від власної зарплати, поки виплати комунальникам не відновлять.

Чому Казначейство може зупиняти платежі місцевих бюджетів

Попри те, що міста формують власні бюджети і закладають у них видатки на комунальні послуги, фізичний рух грошей відбувається через єдину систему казначейського обслуговування. Це означає, що навіть затверджені й передбачені кошти не потрапляють напряму на рахунки підприємств — платіж має пройти через централізований механізм, який контролює фактичну наявність ліквідності в системі. Коли держава одночасно фінансує оборону, відновлення після ракетних атак, медицину, освіту та комунальні потреби, а грошовий потік обмежений, Казначейство фактично змушене вибудовувати чергу платежів за пріоритетністю. Транспортна робота і прибирання вулиць у цій черзі виявляються не першими.

Прем’єр-міністр Сергій Корецький у розмові із Садовим визнав, що рішення вимушене, а критичні платежі проводитимуться вручну з перспективою поступового покращення ситуації протягом місяця. Це підтверджує: йдеться не про технічний збій, а про свідоме стримування частини видатків на рівні центрального управління фінансами.

Масштаб проблеми виходить за межі одного міста

Напередодні Асоціація міст України вже зверталася до прем’єр-міністра з приводу блокування платежів Казначейством, попереджаючи, що ситуація може перерости в катастрофу. Йдеться не лише про зарплати — заблоковані кошти стосуються підготовки до зими, фінансування медичних та освітніх об’єктів, а також аварійно-відновлювальних робіт після обстрілів. Тобто проблема системна і стосується комунального сектору по всій країні, а не лише окремого регіону.

Це створює подвійний ризик напередодні опалювального сезону. З одного боку, громади не можуть виплатити зарплати людям, які фізично обслуговують інфраструктуру міст. З іншого — затримуються платежі саме за роботи, пов’язані з готовністю теплових і транспортних мереж до зими, коли часу на виправлення помилок майже не залишається.

Читайте нас у Telegram

Підписатися
Двірник прибирає вулицю взимку в місті

Бюджетний контекст: де держава шукає пріоритети

Паралельно Міністерство фінансів оприлюднило проєкт держбюджету на 2027 рік, який передбачає рекордні видатки на оборону та підвищення зарплат вчителям і лікарям. Доходи бюджету заплановані на рівні 5 трильйонів 648 мільярдів гривень — на 8,7% більше, ніж у плані на 2026 рік. Видатки ж мають зрости до 7 трильйонів 272 мільярдів гривень, тобто на 13,5%. Швидше зростання видатків порівняно з доходами означає, що дефіцит і далі розширюватиметься, а отже тиск на касову ліквідність зберігатиметься і надалі.

У цьому контексті блокування платежів комунальникам виглядає не винятком, а симптомом структурного дисбалансу: держава намагається одночасно наростити видатки на оборону, підвищити соціальні стандарти для бюджетників і втримати фінансування базових комунальних функцій міст, але ресурс для всього одночасно обмежений.

Що це означає для сектору

Поки уряд обіцяє ручне проведення критичних платежів і покращення ситуації протягом місяця, громади залишаються в режимі очікування. Для секторів, залежних від бюджетного фінансування — транспорту, комунального господарства, підготовки інфраструктури до опалювального сезону — це означає операційну невизначеність саме в момент, коли вона найбільш небезпечна.

Інше в рубриці

Популярне