Війна забирає в українців найдорожче – життя. Особливо боляче, коли мова йде про втрачене життя коханої людини. Відома кулеметниця “Ксена – Оксана Рубаняк – із Прикарпаття втратила на війні свого коханого. Максим Ємць загинув під час виконання бойового завдання.
Про втрату коханого на фронті Оксана написала на своїй сторінці.
“Мій всесвіт. Мій.
Не так ми хотіли розровісти про нас, не так це все мало відбутися. Стільки нереалізованих планів, мрій. Будинок за містом, діти, сімʼя. І спільна старість більше 60-ти років, на менше ти не погоджувався. Впертий, як і я.
А ще ніжний, турботливий, люблячий, коханий. Моє єдине кохання. Мій спокій. Мій всесвіт – Максим Ємець “Єнот”.
Ми зустрілись на одному з напрямків на фронті. Все сталося раптово і неочікувано. По нашій історії можна знімати фільм, але ми берегли все в таємниці до кінця. Ти заполонив собою мій простір, додав у життя відчуття безпеки, підтримки, кохання. Ти той, кого я чекала все своє життя.
Ти робив мене щасливою, спокійнішою, жіночною, ти приймав мене абсолютно і підтримував у кожній справі. Ти вмів кохати так, як ніхто. Ти особливий, і я це постійно тобі повторювала. Твоє ставлення, життєві погляди, діяльність викликає тотальну повагу…” – написала Оксана Рубаняк.
Оксана Рубаняк “Ксена” і Максим Ємець “Єнот”
Фото: Оксани Рубаняк
Оксана Рубаняк “Ксена” і Максим Ємець “Єнот”
Фото: Оксани Рубаняк
Дівчина наголосила на тому, що про таких Героїв, як її Максим, має знати, без перебільшення, цілий світ.
“Ти був воїном, про якого має дізнатися світ. Ти був борцем, віддав все своє життя війні. Я щиро захоплююся і поважаю твій шлях. Ти був тим, кому не байдуже, вкладався максимально у боротьбу, ти жив нею”, – наголосила дівчина.
“Ксена” пообіцяла, що видасть збірку Максима, яка вже була на завершальному етапі, навіть після його смерті. Його творчість повинна побачити світ.
“Як і крайній час жив творчістю. Я видам твою збірку, котра практично на фінальному етапі. Я розкажу про тебе світу. Я нестиму тебе у своєму серці, котре не бʼється з моменту твоєї загибелі.
Зазвичай, ми були на різних напрямках. Крім крайнього. Покровський. Він дав нам можливість частіше бачитись, але він в результаті назавжди забрав тебе.
Я завжди з нетерпінням чекала нашої зустрічі, могла подолати пів країни до тебе, як і ти спішив до мене, часто ризикуючи, виїжджав небезпечними дорогами із лінії зіткнення, бо обіцяв приїхати.
Ми попри зайнятість і відстань завжди знаходили можливість побачитись, робили нереальне. Спішили один до одного. Шукали можливість. А вчора я шукала твоє тіло, щоб просто побачитись, щоб просто побути. Знайшла, побачились. Але ти вже на мене не дивився, і ніколи не поглянеш.
Єдине, що я зараз чекаю – це знову нашої зустрічі. Єдине чого я хочу – до тебе.
Я ніколи нічого не просила, всі твої дії, подарунки, вчинки, вірші – суто твоя ініціатива і вияв кохання. Єдине, що я просила тебе – це просто бути.
І кохала тебе тому, що ти просто є. Як і ти мене. А зараз тебе немає, як і мого сенсу існування. Я мрію швидше побачитись із тобою. Прошу, почекай. Ти моя опора і підтримка, мій острів безпеки і спокою. Ти єдиний, хто міг втихомирити мій палаючий характер своїм коханням. Кохаю тебе, мій всесвіте. Артур Дейн. Твоя Зіронька.
Не пишіть мені нічого будь ласка. Цей пост не для співчуття. Цей пост для того, щоб розказати про найкращу людину, яка зустрілась мені, про найдобрішу, про кохання мого життя, про мій всесвіт”, – з відчаєм звернулася на своїй сторінці прикарпатка Оксана Рубаняк.
Висловлюємо щирі співчуття Оксані та усім близьким Максима.
