Громадянин України Василь Макух, протестуючи проти комуністичного тоталітаризму, поневолення українського народу й агресії СРСР проти Чехо-Словаччини, здійснив у Києві акт самоспалення. Перед мужнім вчинком українця-патріота схиляє голову вся прогресивна світова спільнота… "
Радіо Свобода, 05 листопада 1968 року.
З листа Василя Макуха до ЦК Комуністичної Партії України 05.11.1968 року, незадовго перед самоспаленням:
"КПУ, як та собачка, виконує добросовісно всі примхи московського господаря, а Ви, шановний секретар ЦК КПУ, говорите, що її утворення у складі єдиної РКП(б) знаменувало собою новий етап у будівництві нашої… Так, це був новий етап ворожих підступів після Переяслава, за що український народ поплатився мільйонами своїх найкращих людей…
А чи не пора з українських шкільних підручників вимести це сміття русифікації? Всюди культ «Великоруського преобладания» ! Чому, як тільки хтось з передових людей скаже слово національної правди, не лизне лакейські п’ятки Кремля, відразу він «націоналіст український»? І як тільки не зневажають гідність української людини…
Чому нас називають молодшими братами тоді, коли Київська держава, а ми, українці, – її спадкоємці, існувала на два століття раніше, ніж московська?.. Ви самі пишете, що кожен п’ятий воїн Червоної Армії на фронті – це були українці. А славу пожинають росіяни? І так весь час вони обкрадають нас – в науці, в літературі, в мистецтві…
Якщо у Вас хоч крихітка залишилась українського духу, гідности та достоїнства від нашого народу, Ви повинні зробити все для покращення долі українському народу.
Протестуючи протів кривд, заподіяних російськими окупантами – пийте ще й мою кров (я спалю себе в жертву не Вам, а нашому народові, щоб молоде покоління сміло, відважно продовжувало святу справу боротьби)!
Василь Макух з Дніпропетровська".
…У той день Київ готувався відзначити чергову річницю більшовистського перевороту. Червоні прапори, серп та молот, організована хода.
Аж ось на Хрещатику пролунав крик: "Геть окупантів!", "Хай живе вільна Україна!". З таким вигуком вибіг до натовпу палаючий Василь Макух. Пізніше його назвуть "Смолоскип Свободи", адже його акт – протест проти радянської окупації України та Чехословаччини.
Василь Макух був похований у нашому місті Дгніпрі, на цвинтарі ж/м Клочко, під пильним наглядом КДБ. Стежкою до його могили з кожним роком проходить все більше людей. Тих, хто дізнається і тих, хто пам'ятає Подвиг.
Одна з вулиць в Індустріальному районі Дніпра названа на честь Василя Макуха, а в Чехії ім'я героя має один з мостів.
Вічна Слава Герою України! 
