У віці 66 років після тривалої хвороби у Львові, на жаль, пішов за вічну межу легендарний співак і композитор, заслужений народний артист України Степан Гіга. Спочатку про це повідомив Львівський хор "Гомін" та джерело ВВС News Україна у владі Львова. Згодом інформацію про це оприлюднили на офіційній сторінці Гіги.
Тривалий час у пресі циркулювала інформація про важку хворобу артиста, проте офіційну цю інформацію родина та пресслужба не коментували.
Ілона Громлюк, BBC News Україна.
"Сьогодні нас покинув справжній метр української естради – Степан Гіга. Для хору "Гомін" ця втрата відчувається по-особливому. Його легендарний хіт "Цей сон" став для нас доленосним. Виконуючи цю пісню, ми відчули неймовірну енергію та любов тисяч слухачів, які співали її разом з нами в залах та мільйонами переглядали в соцмережах", – повідомив "Гомін".
"Дякуємо Вам, Маестро, за музику, яка об'єднує покоління і жанри. Дякуємо, що дали нам можливість торкнутися Вашої творчості і через неї знайти шлях до сердець багатьох українців. Ваші пісні житимуть, доки ми співаємо", – йдеться у заяві хору.
Згодом на офіційній сторінці Гіги у інстаграмі з'явилась заява, що "сьогодні наше серце зупинилося разом із серцем Степана Гіги".
"Пішов з життя Великий Артист, Людина з неймовірною душею, чиї пісні стали частиною історії та пам'яті для мільйонів. Висловлюємо щиру подяку всім прихильникам за вашу любов, підтримку та теплі слова, які ви дарували Степану Петровичу впродовж багатьох років", – йдеться у заяві.
Там пообіцяли оприлюднити 13 грудня всю офіційну інформацію щодо прощання та церемонії вшанування.
Із початком повномасштабного вторгнення фашистів Степан Гіга переживав нову хвилю своєї слави – завдяки соцмережам давні хіти стали вірусними, і на його концерти масово почала приходити молодь.
На концертах артиста часто називали "маестро, який об'єднав декілька поколінь".
Останній хіт Степана Гіги Mamma mia, в дуеті з Артемом Пивоваровим, вийшов на початку листопада 2025 року.
Але пізніше того ж місяця, 19 листопада, стало відомо, що "у зв'язку з хворобою" народний артист потрапив до лікарні. Там йому провели термінову операцію.
У пресслужбі розповідали, що його "стан важкий, але стабільний", і якийсь час артист не даватиме концертів.
Ужгород, амбіції, дружба з Яремчуком
У біографії Степана Гіги багато моментів, які показують, що успіху можна досягти, попри все.
Він народився у селі Білки на Закарпатті й довго йшов до своєї мрії про сцену. Після школи служив у армії, як і всі тодішні юнаки, працював слюсарем, водієм вантажівки, а в музичне училище його взяли лише із… четвертої (!) спроби.
З початком навчання спочатку в Ужгороді, а потім і в Київській філармонії Гіга активно пробивався на сцену – брав участь у різних конкурсах, тодішніх "фабриках зірок". І в 1985 році його взяли вокалістом до популярного чернігівського синтез-гурту "Стожари".
Покровителем гурту був Назарій Яремчук, суперзірка 80-х, потім він відіграв велику роль в житті Степана Гіги.
Коли в 1995 році Яремчук помер від раку шлунку, це був великий удар для Гіги. Засмучений втратою артист написав музику до пісні "Яворина" (перша назва – "У райськім саду"), яка присвячена втраті його наставника та друга.
Відтоді він часто виконував її на концертах, а під час війни присвячував її вже не тільки Яремчуку та іншим покійним колегам, а й українським військовим, які загинули на війні з нацистською росією.
Автор фото, Sirka Camp Підпис до фото, Степан Гіга разом із своїм гуртом "Друзі мої"
Яремчук міг вплинути на те, що після навчання в Київській консерваторії Гіга відмовився від запрошення стати солістом Національної опери, і натомість подався на естраду.
"Коли я був початківцем, він, тоді вже відомий і знаменитий співак, підійшов до мене і сказав: "Степане, не хвилюйся. Все буде добре, ось побачиш…" Ту підтримку я запам'ятав на все життя", – розповідав Гіга про Яремчука газеті "Молодий буковинець" в 2005 році.
У 1988 році Гіга повертається з Києва до Закарпаття, де стає солістом Закарпатської обласної філармонії, а ще через рік створює свій джаз-рок гурт "Бескид".
Але вже в 1991 році гурт перестає існувати, а Степан Гіга змінює амплуа – починає займатися аранжуванням, писати пісні, згодом створюючи власну студію звукозапису GIGARecords.
"Я не змінюю свої традиції"
За свою кар'єру Степан Гіга випустив п'ять альбомів. Тираж його другого альбому "Вулиця Наталі" склав один мільйон проданих копій, через що Гіга першим в незалежній Україні отримав Золотий диск.
У 1998 році Гіга стає заслуженим артистом України, а в 2002 – народним. У його біографії примітно те, що він один з небагатьох українських артистів, які ніколи не співали російською мовою.
Останніми роками артист рідко спілкувався із журналістами.
Але все ж в 2022 році він дав інтерв'ю You-Tube-про'єкту "Розмова".
На питання, чому молоді люди так раптово перейнялися його творчістю під час повномасштабної війни, він відповів так: "Помінялася свідомість нашої молоді – вона хоче слухати своє".
Він додав, що "ніякого феномену" в його славі серед молоді немає. "Я просто 40 років робив те, що роблю й сьогодні, та не змінюю свої традиції", – додав він.
Автор фото, stepan.giga_official Підпис до фото,
На сцені Степан Гіга часто виступав із своїм сином Степаном, донькою Квітославою та внуком Даніелем, зі сцени щиро розповідаючи молоді, що його діти та внук – це найголовніше в його житті.
Останніми роками Гіга багато виступав по Україні з концертами зі своїм гуртом "Друзі мої".
Найбільші, легендарні хіти Степана Гіги – "Цей сон", "Золото Карпат" та "Яворина" – вийшли ще в 90-х та на початку нульових.
