Фермерське господарство в Україні може бути створене як фізичною особою-підприємцем або як юридична особа. Від цього залежить, які податки потрібно сплачувати і за якою системою.
Системи оподаткування
Фермер має вибір між загальною системою та спрощеною системою (єдиний податок). Спеціально для сільськогосподарських виробників передбачена 4-та група єдиного податку, яка має свої умови й обмеження.
Єдиний податок
Для фермерів найпоширенішим варіантом є спрощена система. Якщо фермер обирає другу групу, він сплачує фіксовану суму – не більше 20% від мінімальної заробітної плати. У 2025 році це приблизно до 1600 гривень щомісяця. На третій групі ставка становить 5% від доходу (без ПДВ) або 3% (з ПДВ). Четверта група має особливий порядок: податок розраховується від нормативно-грошової оцінки одного гектара сільськогосподарських угідь чи земель водного фонду.
Щоб бути на четвертій групі, фермер має здійснювати виключно сільськогосподарську діяльність, не залучати найманих працівників, а працювати лише з членами своєї сім’ї, і мати у власності чи користуванні від 0,5 до 20 гектарів землі. Також важливо, щоб на 1 січня звітного року не було податкового боргу.
Податок на прибуток
Фермерські господарства, зареєстровані як юридичні особи і які працюють на загальній системі, сплачують податок на прибуток. Ставка становить 18% від чистого прибутку (дохід мінус витрати). Сплата здійснюється авансовими внесками протягом року, а після завершення року подається декларація і робиться остаточний розрахунок.
Податок на доходи фізичних осіб і військовий збір
ФОПи на загальній системі, а також члени фермерських господарств сплачують податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18% та військовий збір у розмірі 1,5% із доходів. Це стосується також дивідендів, які виплачуються членам господарства.
Єдиний соціальний внесок
ЄСВ сплачують усі фермери – як фізичні особи-підприємці, так і юридичні особи, якщо вони мають працівників. Ставка становить 22% від бази нарахування. У 2025 році мінімальний розмір ЄСВ складає приблизно 1760 гривень на місяць, а максимальний може перевищувати 35 тисяч гривень, залежно від доходу.
Податок на землю
Кожен фермер, який має у власності чи користуванні земельні ділянки, зобов’язаний сплачувати земельний податок. Його розмір залежить від цільового призначення землі, нормативно-грошової оцінки та ставок, які встановлює місцева рада. Сплата зазвичай здійснюється щороку, декларація подається за місцем розташування ділянки.
Податок на нерухомість
Якщо фермер має будівлі чи споруди, то на них поширюється податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Але є важлива пільга: будівлі сільськогосподарського призначення звільнені від цього податку, якщо вони не здаються в оренду чи інше користування.
Інші платежі
Залежно від специфіки діяльності фермерське господарство може сплачувати й інші податки чи збори, наприклад екологічні, ренту за використання води або надр, а також ПДВ, якщо фермер зареєстрований платником.
Фермеру варто чітко розуміти, яку систему оподаткування він обрав, та вчасно виконувати свої податкові зобов’язання. Основні платежі – це єдиний податок (або податок на прибуток), ПДФО і військовий збір, ЄСВ, земельний податок. У деяких випадках додаються податки на нерухомість, ПДВ та інші спеціальні збори.
Щоб уникнути штрафів і непорозумінь, доцільно вести облік усіх платежів, контролювати строки звітності та, за потреби, консультуватися з бухгалтером або податковим консультантом.
Земельний фонд України
