Попит на іноземну валюту в Україні традиційно зростає у період літніх відпусток і сезонних закупів. Утім українці доволі стримано обмінюють долари – переважно невеликими сумами й під тиском обставин. Адже валюта для багатьох залишається інструментом захисту, а не розрахунку.
Як інформує “OBOZ”, водночас серпень навряд чи принесе різкі коливання на валютному ринку. Проте експерти радять все одно не втрачати пильності – оскільки на курс впливатимуть відразу кілька чинників.
Скільки доларів обмінюють українці
Загалом, розповів директор департаменту фінансових ринків та інвестиційної діяльності “Глобус Банку” Тарас Лєсовий, обмін саме доларів на гривні можна вважати надзвичайною подією для українців. Адже, за його словами:
Заощадження у доларах тримаються не для того, щоб не продавати їх – а заради створення “фінансової подушки”, яка може частково покрити інфляційні ризики. Тому люди вдаються до такого переважно під тиском певних обставин.
Відповідно, самі суми невеликі – від 100 до 300 доларів за раз. При цьому, зазначається, 500 доларів та більше українці обмінюють значно рідше.
“Частково це можна пов’язати з тим, що такі суми у гривневому еквіваленті потрібні для придбання певних товарів чи здійснення закупів – наприклад, до свят чи відпусток. Найчастіше такий обмін можна назвати “для оперативно-тактичних витрат”, – розповів Лєсовий.
Утім, визнав він, статистика щодо цього питання є досить умовною – адже є ще фактор сезонності. А тому якусь глобальну тенденцію з такого обміну вивести вкрай важко.
“Є певна традиція. Однак це не правило, не догма”, – резюмував банкір.
На що варто звертати увагу, плануючи купівлю валюти в серпні
Разом з тим, замислюючись над обміном гривні на іноземну валюту в серпні, варто зважити не лише на поточний курс, але й на ширший контекст – економічну ситуацію, дії НБУ, очікувану динаміку ринку та зовнішні ризики. Така обачність допоможе уникнути поспішних рішень і дасть змогу купувати валюту на вигідніших умовах.
Як розповіла OBOZ.UA керівниця аналітичного департаменту “Фінансового пульсу” Діляра Мустафаєва, серпень має бути “помірно стабільним”. За її словами, якщо не відбудеться різких геополітичних чи економічних зрушень, ми побачимо “передбачуваний валютний ринок із незначними змінами та цілком контрольованими трендами”.
“Офіційний курс долара, ймовірно, залишатиметься у коридорі 41,8-42,4 грн (30 липня він складав 41,79 грн. – Ред.). Курс євро, як і раніше, залежатиме від співвідношення з доларом на світових ринках, де ймовірне коливання в межах 1,1-1,2 долара/євро, а також від внутрішньої кухні торгів пари гривня/долар. Так, євро в Україні може перебувати у діапазоні 48,5-50 грн (30 липня він складав 48,22 грн. – Ред.). Звісно, цей коридор є умовним і цілком можливі подальші курсові сенсації”, – зазначила вона.
При цьому, експертка додала: різниця між попитом і пропозицією валюти, за попередніми оцінками, навряд чи перевищуватиме 10-15%. А Національний банк й надалі відіграватиме ключову роль у врівноваженні курсових коливань.
“Утім окремі сегменти валютного ринку можуть поводитися по-різному. Зокрема, гривня щодо євро може зазнати коливань, оскільки ця пара значною мірою залежить від глобальної динаміки курсу”, – розповіла Мустафаєва.
Загалом, за її словами, на курс долара та євро в серпні впливає кілька факторів. Зокрема:
Політика Нацбанку.
“НБУ зберігатиме режим керованої гнучкості, коригуючи ринок валютними інтервенціями. Основні інструменти, які використовує регулятор, добре знайомі: це моніторинг інфляції, зміни в попиті на валюту, ситуація на зовнішніх ринках і рівень міжнародних резервів”, – пояснила Мустафаєва.
При цьому вона наголосила: якщо не буде нових зовнішніх шоків, коливання курсу купівлі/продажу залишатимуться помірними. А спред (різниця між курсами продажів і купівлі) між міжбанком і готівковим сегментом – вузьким.
Фінансова допомога від партнерів.
Річ у тім, що “стабільність держбюджету безпосередньо залежить від зовнішньої підтримки”. Також це опосередковано впливає і на валютний ринок – адже від темпів надходжень залежить обсяг резервів, а отже, і можливості Нацбанку втручатися у ситуацію.
Сезонні та економічні чинники.
“Серпень – це активна фаза жнив. Продавці агропродукції виводитимуть валюту для закупівлі пального й техніки, що може короткостроково збільшити пропозицію долара на ринку. Утім наближення опалювального сезону та закупівля енергоресурсів фактично врівноважить цей надлишок”, – пояснила Мустафаєва.
Ситуація з експортом.
За словами експертки, ключовим ризиком є скорочення експорту до Євросоюзу. Адже за новими умовами співпраці, обсяги вивезення агропродукції можуть знизитися до 80% порівняно з рівнями 2022-2024 років.
“Відтак, Україні критично важливо розширювати присутність на інших ринках і нарощувати валютний виторг. Зменшення доходів від експорту без відповідної компенсації через розширення ринків збуту може чинити додатковий тиск на курс”, – резюмувала вона.
Як “вигідніше” зберігати долари
Разом з тим, зазначив Лєсовий, нині готівковий та картковий курси майже тотожні. А тому вибір способу купівлі валюти, за його словами, залежить від конкретних потреб. Зокрема, пояснив банкір, якщо планується закордонна поїздка або валюта купується для “класичного зберігання” вдома – тоді перевага надається готівці.
Однак безготівкова валюта, за його словами, пов’язана насамперед зі зручністю та безпекою.
“Наприклад, придбати долари або євро можна у кілька кліків. Крім того, безготівкова валюта – значно безпечніший спосіб тримати заощадження, адже безготівкові долари не рвуться, не горять, їх не можна загубити тощо”, – розповів він.
Крім того, зберігаючи валюту “віртуально”, немає потреби хвилюватися за те, що її вкрадуть. Звісно, якщо клієнт дотримується чітких і зрозумілих правил безпеки користування карткою – передусім нікому й ніколи не передавати особисті дані.
Також, зазначив Лєсовий, у зберіганні грошей на картці є й практична цінність: в умовах “тривожних валізок”, особливо у регіонах, які потерпають від щоденних обстрілів, “краще все-таки мати кошти на безпечному носії, а не на папері”.
Проте тут варто зауважити, що йдеться саме про іноземну валюту. Адже певну суму готівкової гривні експерти зберігати все ж радять – зокрема:
На щоденні потреби.
Наприклад, покупки, транспорт, дрібні витрати.
Як резерв на випадок екстрених ситуацій.
Блекаути, збої у банківській системі, відсутність доступу до банкоматів тощо.
В умовах окупації/бойових дій. Можна втратити все: як не натрапити на підроблені долари під час обміну
Зі свого боку в Нацбанку закликають українців бути уважними під час обміну валюти – насамперед у купівлі. Адже підроблені банкноти вилучаються без відшкодування їхньої вартості. Тобто навіть якщо фальшивку вдасться виявити й здати, наприклад, правоохоронцям, гроші, витрачені на купівлю такої валюти, вже ніхто не поверне.
При цьому сама кількість підроблених купюр останнім часом зросла.
За даними регулятора, вкрай низький рівень вилучення підроблених банкнот іноземної валюти, що спостерігався у 2022-2023 роках, за підсумками 2024 року майже повернувся до рівня 2021 року. Так:
За підсумками 2024 року на 1 млн справжніх банкнот гривні припадало близько 5,1 підроблених банкнот. У 2021 році цей показник був вищим і становив близько 7,1 підроблених банкнот.
“Улюбленою” валютою шахраїв став долар – його підробляли у 93% випадків. Найпопулярнішою у злочинців стала банкнота у 100 доларів – 90% від загальної кількості вилучених підроблених купюр американської валюти припало саме на неї.
Також часто підробляли 50 доларів. На них припало 9% від загальної кількості вилучених фальшивок.
Серед євро найчастіше підробляли купюри номіналом 200, 100 та 50. На них припало 35%, 25% та 21% від загальної кількості вилучених підроблених банкнот валюти.
Утім, зазначається, зменшити ризики отримання підробки можливо.
“Для уникнення випадків отримання підробок іноземної валюти Національний банк радить ніколи не здійснювати валютно-обмінні операції “на руках”, через інтернет тощо. Для цього варто звертатися лише до ліцензованих Національним банком пунктів обміну валюти банків або небанківських фінансових установ”, – наголосили в регуляторі.
