Старший лейтенант поліції загинув на Донеччині, захищаючи рідну землю від московських окупантів.
Сьогодні поліцейські Тернопільщини віддали останню земну шану своєму побратиму-колезі Василю Паньківу. Із захисником, котрий став добровольцем стрілецького батальйону поліції особливого призначення, прийшли попрощатися рідні, друзі, колеги.
Похоронний кортеж, прямуючи з Тернополя до рідних захисникові Бережан, зупинився на Майдані Волі поблизу Катедрального собору Непорочного зачаття Пресвятої Богородиці в обласному центрі, де в колони вишикувався особовий склад тернопільської поліції, аби з належними почестями провести побратима до місця вічного спочинку.
«Сьогодні ми прощаємося, віддаємо шану нашому колезі, бойовому побратиму Василю Паньківу, котрий змінив свій теплий кабінет на холодний окоп. Наш святий обов’язок — пам’ятати, не забути і не пробачити. Герої не вмирають. Слава Україні», – виголосив у своїй промові начальник Головного управління Національної поліції Тернопільщини Сергій Зюбаненко.
Молодому Герою у січні цього року виповнилося лише 28. Василь був рішучим та завзятим. Виріс в багатодітній родині та став прикладом для молодших сестри та братика, а також опорою для батьків, старшої сестри. Після закінчення школи юнак вступив до Національної академії внутрішніх справ і з 2018 року працював на посадах слідчого та дізнавача у підрозділах поліції в Підгайцях та Бережанах. Майже рік тому добровільно став до лав стрілецького батальйону поліції особливого призначення.
Останній свій бій старший лейтенант поліції прийняв на Донеччині під час виконання бойового завдання на Торецькому напрямку. Звістка про загибель Василя Паньківа надійшла 23 квітня.
Усі, хто знав Василя, відгукуються про нього, як про людину компанійську, доброзичливу, з почуттям гумору. Він вмів знайти підхід до будь-якої людини, вмів підтримати розмову. Колеги кажуть, що був надійним, і в будь- якій ситуації підставляв своє плече. Він розумів, що його обов’язок – захищати.
Місцем останнього спочинку захисника-поліцейського стало кладовище у селі Рай.
Вічна пам’ять Герою! Доземний уклін батькові та матері, що виховали патріота України.
