Щороку в ніч з 31 жовтня на 1 листопада у світі відзначають Гелловін – свято, що асоціюється з моторошними костюмами, гарбузовими ліхтарями та містичними образами. Проте постає запитання: чи відповідає воно українським традиціям і чи є прийнятним для православних християн?
Митрополит Луцький і Волинський прокоментував ставлення церкви до цього свята та пояснив, чи варто українцям створювати його слов’янський православний аналог.
За словами керуючого єпархією, Христова церква має різко негативне ставлення до Хеловіну, і це добре відомо. Однак, наголосив він, створювати йому альтернативу або шукати відповідник серед дохристиянських традицій не потрібно. Церква не схвалює ідеї вигадувати “свято на противагу”, адже головне – не копіювати чужі традиції, пов’язані з поклонінням темним силам.
“Не слід вишукувати і якогось відповідника святу нечистої сили в дохристиянській давнині Русі-України, щоб витіснити західну моду на Хеловін. Треба лише відновити народне торжество, що було і є в багатьох народів на завершення збору врожаю і поєднати його з християнською подякою Богові за достаток плодів земних”, — зазначив митрополит.
На думку владики, українці можуть святкувати “свято врожаю” або “день подяки” наприкінці жовтня. Таке дійство існувало й раніше в народній культурі та символізувало вдячність за плоди землі.
Одним із символів такого свята може залишатися гарбуз — не як елемент моторошного декору, а як ознака плідності та достатку. Можна готувати страви з гарбуза, прикрашати оселю осінніми дарами, співати народних пісень чи навіть влаштовувати костюмоване дійство — але без жодного натяку на “нечисту силу”.
“Можуть бути й елементи костюмованого карнавалу — “Ходить гарбуз по городу, питається в свого роду…”. Але язичницький обряд давніх кельтів задобрення потойбічних темних сил напередодні католицького дня Всіх святих — рішуче неприпустимий, навіть у карнавально-жартівливому вигляді”, — наголосив митрополит.
