У Глухові відбулася церемонія прощання із Героєм Червяковим Олександром Вікторовичем.
Рідні, друзі, побратими та мешканці громади зібралися, аби провести його в останню путь, схилити голови в скорботі та віддати шану його подвигу.
Лунали щирі слова співчуття та подяки за мужність і відданість Батьківщині. Атмосфера була сповнена болю, але й глибокої поваги до загиблого Захисника.
Тривалий час він вважався безвісти зниклим із листопада 2024 року. Та стало відомо, що ще 15 листопада 2024 року він загинув поблизу населеного пункту Зелений Шлях Курської області.
Олександр народився 10 вересня 1976 року у місті Глухові. Тут пройшли його дитячі та юнацькі роки. Він навчався у Глухівській ЗОШ №3, паралельно здобував музичну освіту, опановуючи мистецтво гри на кларнеті. Згодом вступив до Глухівського агротехнічного фахового коледжу СНАУ, де отримав професію будівельника.
Після строкової служби працював у рідному місті – на Глухівському елеваторі, у житлово-комунальному господарстві та на інших підприємствах. Завжди був працьовитим і відповідальним, знаходив спільну мову з людьми. У вільний час Олександр захоплювався риболовлею та футболом – ці захоплення дарували йому радість та відпочинок.
Коли настав час, він без вагань став на захист Батьківщини.
6 травня 2024 року Олександр отримав повістку й пішов служити: спочатку в підрозділі територіальної оборони, згодом у складі бойових частин на передовій. За стійкість, мужність і відвагу був відзначений медаллю «За Курське пекло».
У нього залишилися батьки, молодший брат та племінниця. Для них, як і для всіх, хто знав Олександра, він назавжди залишиться добрим сином, турботливим братом, вірним другом і справжнім патріотом, повідомили в мерії Глухова.
Світла пам’ять Герою України. Його подвиг назавжди залишиться у серцях тих, хто його знав і всіх, хто бореться за вільну Україну, повідомили в мерії Глухова.
