31-річний Олег родом із Радивилівщини.
Коли розпочалось широкомасштабне вторгнення Росії в Україну, то чоловік поспішив до військкомату, повідомляє 23 інженерно-позиційний полк.
– У мене було три дні на збір. А далі отримав направлення в інженерні війська. Вже у квітні я виконував бойові завдання на Харківському напрямку. Звісно, що було важко. Бо в основному ми працювали руками, без особливого втручання техніки. Бо не усюди її можна застосовувати. Ми копали окопи, будували бліндажі, – розповідає солдат.
Вклад Олега у майбутню перемогу дуже вагомий. Майже усі три роки Олег перебуває на різних напрямках фронту. Ротація за ротацією. А восени минулого року військовий отримав контузію.
– Ми їхали трактором на виконання, і в якийсь момент у нас влетів FPV-дрон. Тоді усе життя пролетіло перед очима, хоча це були секунди. Я відчув те, як мене приглушило. На щастя, ми з Олександром «народилися у сорочці». Трактор заглох. А ми переконавшись, що цілі – швидко сховались в посадці. З нами була рація. Ми доповіли про те, що сталось. Дочекавшись тиші, по нас приїхали наші хлопці й відвезли до старшого бойового медика полку. Оксана надала нам першу медичну допомогу. А далі нас відвезли до шпиталю, – згадує Олег.
Потому було лікування і знову повернення у стрій. Олег каже, що війна змінила його. Він став набагато серйознішим. Змінились цінності та ставлення до життя.
За мужність та героїзм Олег нагороджений президентською відзнакою «За оборону України», нагрудним знаком «За зразкову службу» та медаллю за поранення «За жертву крові в боях за волю України» від МОУ, а також відзнакою 23 інженерно-позиційного полку – «Надійний захист у бою».
