9 жовтня поблизу «Екватора» поліцейські з працівниками ТЦК обступили 25-річного хлопця.
Однак при з’ясуванні документів той утік, повідомляє 4 влада.
У адвокатки, випускниці освітнього курсу Української Гельсінської спілки з прав людини «Захист прав людини в умовах збройного конфлікту в Україні» Наталії Мезенцової запитали, наскільки законні є такі затримання та чи мають право працівники ТЦК використовувати бус.
Коли людина відмовляється пред’являти документи
Пані Мезенцова розповідає, що відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чоловіки віком від 18 до 60 років зобов’язані мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Також відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що у період дії воєнного стану та/або під час мобілізації (крім цільової) поліцейський має право вимагати пред’явити військово-обліковий документ разом із документом, що посвідчує особу.
– Таким чином це можна охарактеризувати як обов’язок, запроваджений у зв’язку із введенням воєнного стану, що має на меті перевірку дотримання громадянином військового обов’язку. Очевидно, що відсутність документів, що посвідчують особу, унеможливлює перевірку інформації, чи вчинено адмінправопорушення, та може бути підставою для адміністративного затримання, – додає адвокатка.
Наталія Мезенцова зазначає: стаття 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення дозволяє адміністративне затримання осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, зокрема за порушення призовниками, військовозобов’язаними та резервістами правил військового обліку, а також законодавства про оборону і мобілізацію.
– Важливо, що в такому випадку адміністративне затримання здійснюють органи Національної поліції України. Тривалість адміністративного затримання не повинна перевищувати трьох годин, – наголошує адвокатка. – Якщо ж особу ідентифіковано і вона не в розшуку, підстав для примусової доставки до ТЦК немає.
«Перебування в розшуку» і які наслідки це має
Як пояснює адвокатка Наталія Мезенцова, для цілей мобілізації «перебування у розшуку» виникає тоді, коли громадянин не виконав свої обов’язки під час мобілізації, передбачені статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
– Фактично, у переважній більшості випадків це нез’явлення громадянина за повісткою, – зазначає адвокатка.
Відповідну інформацію про порушення вносять до реєстру. Після цього ТЦК звертається до поліції з вимогою здійснити адміністративне затримання та доставлення особи до ТЦК.
Адвокатка також зауважує, що трапляються випадки, коли після примусового доставлення для притягнення до відповідальності особу можуть в «прискореному режимі» мобілізувати:
– І в такому випадку можуть бути наявні порушення щодо проходження ВЛК в процедурному аспекті або інші порушення прав, наприклад, порушення права на особисту свободу, або ігнорування наявності бронювання чи відстрочки.
Порушення процедури затримання з боку держави
Адвокатка акцентує на низці системних порушень, які можуть виникати під час адміністративного затримання військовозобов’язаних та їхнього подальшого доставлення до ТЦК.
Серед найчастіших проблем вона виділяє порушення, пов’язані з документальним оформленням та тривалістю утримання особи. Зокрема, йдеться про неналежне оформлення факту затримання або перевищення допустимої тривалості утримання.
Крім того, існують випадки, коли саму процедуру адміністративного затримання застосовують за відсутності законних підстав або її здійснює неналежний суб’єкт (наприклад ТЦК). Найбільш серйозні випадки стосуються застосування сили до громадян без потреби або з явним перевищенням потрібного в окремій ситуації рівня.
Хоча українське законодавство передбачає механізми оскарження незаконних дій представників держави, адвокатка зауважує, що громадянам не завжди вдається довести факти порушень. Це може бути спричинено відсутністю належних доказів та/або неналежним розслідуванням цих фактів державою.
– Важливо, що судова практика у справах, що стосуються мобілізації, розвивається таким чином, що наявність певних порушень під час мобілізації не обов’язково призводить до її скасування, – каже Наталія Мезенцова.
Про авто та перешкоджання роботі поліції
На запитання, чи для адміністративного затримання чоловіка потрібно викликати поліцейське авто, чи можна для цього використовувати, наприклад, бус ТЦК, адвокатка відповіла, що щодо цього українське законодавство не дає конкретних відповідей:
– Тому треба керуватися загальними нормами щодо здійснення такої процедури. Це належний суб’єкт (поліцейський), законні підстави та належне оформлення, гарантії, а також мета – доставлення до ТЦК для притягнення до відповідальності, – зазначає пані Наталія.
Додає, що якщо ці вимоги під час адміністративного затримання поліцейський з групи оповіщення виконує, і саме поліцейський доставляє порушника, то при цьому використання транспорту ТЦК не є порушенням.
– У ситуації, коли, наприклад, поліцейський формально затримав, передав особу працівникам ТЦК, а сам не поїхав до ТЦК, то можна говорити про порушення процедури, – наголошує адвокатка.
Також Наталія Мезенцова каже, що силу органи правопорядку можуть застосовувати лише тоді, коли в цьому є потреба і за наявності на те законних підстав. Наприклад, людина вчинила правопорушення та намагається втекти чи чинить опір. Інакше може йтися про перевищення службових обов’язків.
Щодо цивільних, які перешкоджають роботі поліцейських, адвокатка пояснює:
– Загалом є правило, що законним діям поліції не можна перешкоджати, інакше це буде вважатися правопорушенням і може дати підстави для застосування відповідних заходів поліцейського примусу до осіб, що перешкоджають законній діяльності.
– Якщо ж люди є свідками можливого перевищення повноважень з боку поліції, то однозначно краще викликати поліцію, а не самостійно «відбивати людину», – додає Наталія Мезенцова.
