Місце, де народжується мистецтво: як живе Центр культури та дозвілля Полтавської громади та що ви могли про нього не знати
Нещодавно ми побували в місці, де, не побоюсь цих слів, народжується мистецтво. Хтось може стверджувати, що культура нині «не на часі», але іноді саме вона дає значно більше можливостей.
Тож цього разу поговоримо про те, як Полтавський Центр культури та дозвілля виріс після повномасштабного вторгнення, які проєкти команда вже встигла реалізувати, як організовує роботу, яке місце тут займають творчі колективи і що цікавого зовсім скоро покажуть до новорічних свят. Про все це – в інтерв’ю з директоркою ЦКД Оксаною Михайленко.
Ми підготували для вас і відеоверсію, і текстовий матеріал – обирайте зручний формат.
«Місце, де народжується мистецтво»
Мені надзвичайно приємно, що ви назвали наш простір місцем, де народжується мистецтво. І справді – воно тут народжується. Адже в Центрі культури та дозвілля є багато куточків, спеціально облаштованих для проведення найрізноманітніших подій.
Якщо говорити офіційно, то в нашому арсеналі є глядацька зала, виставкова зала, мала зала та молодіжний простір. Ми також переобладнали центральне фойє, щоб воно могло виконувати функцію виставкового майданчика. У теплу пору року активно використовуємо внутрішній двір для організації заходів, а також парк, що розташований поруч із нашим закладом.
Усе це робиться для того, щоб урізноманітнювати дозвілля полтавців. А головна наша мета – надавати можливість кожному мешканцю міста й кожній організації, яка бажає співпрацювати з нами, реалізувати свої творчі задуми.
Важливо зазначити, що минулого року ми використовували понад 40 різних форматів заходів. І це не лише концерти, фестивалі чи вистави. Це десятки різних форматів, які дають змогу кожному охочому – без перебільшення – прийти, проявити себе й організувати на нашому майданчику захід своєї мрії.
Культура поза стереотипами
Наш простір призначений не лише для дітей. Колись існував стереотип, що міський будинок культури – так ми називалися раніше – це передусім місце гуртків, куди можна прийти, щоб реалізувати свою потребу в самовираженні: танцювати, співати чи грати в театрі.
Проте з часом, а особливо через трагічні події, пов’язані з війною в нашій країні, ми суттєво переосмислили напрями своєї роботи. Сьогодні ми працюємо фактично з усіма віковими категоріями, які є в Полтаві. І це підтверджують як наші гуртки та заходи, так і люди та організації, що звертаються до нас.
У стінах Центру культури та дозвілля зараз проходить дуже багато просвітницьких подій. Тож наш майданчик дійсно можна назвати багатофункціональним.
Про творчі гуртки ЦКД
У Центрі культури та дозвілля працює, якщо не помиляюся, 23 колективи різного спрямування. Серед них вісім – суто дитячі, де займаються тільки діти. Ще чотири гуртки відкриті для людей різного віку: там є як дитячі, так і дорослі групи. Окремою нашою гордістю є гуртки для людей поважного віку – їх також вісім, і це, мабуть, найбільша кількість серед усіх закладів Полтавщини.
Люди старшого віку приходять до нас, щоб розвивати свої таланти – інколи ті, які не вдалося реалізувати у дитинстві чи молодості. Вони проводять звітні концерти, беруть участь у міських подіях, активно співпрацюють з нами й ведуть концертну діяльність на рівні з молоддю та дітьми.
Щодо напрямків роботи наших колективів, то вони охоплюють вокал, хореографію, театральне й циркове мистецтво. Тож кожен охочий може знайти в ЦКД заняття собі до душі.
«Наша гордість – народний театр «На Павленках»
Театр посідає одне з ключових і найпочесніших місць у діяльності Центру культури та дозвілля. Адже саме народний театр «На Павленках», який працює в стінах ЦКД, є нашою справжньою гордістю.
На його вистави приходить не менше глядачів, ніж до професійних театрів. Колектив щороку створює чотири повноцінні вистави, бере участь у міських подіях, веде активну концертну діяльність у музеях та на тематичних вечорах. Особливо тішить, що в театрі зайняті не лише дорослі – тут багато молоді й студентів.
І це така школа, театральна школа. Значна кількість людей, які приходить сюди як до аматорського театру, у майбутньому пов’язують своє життя із театром уже професійним.
От я знаю, що ви не лише керуєте Центром культури та дозвілля, а й час від часу виходите на його сцену. Як вам вдається поєднувати управлінську посаду і, так би мовити, артистичну діяльність?
Так, це можна так назвати. Вихід на сцену дарує абсолютно нові емоції – зовсім інші, ніж ті, які відчуваєш у кріслі керівника.
Поєднувати ці ролі мені вдається тому, що сцена живе в душі, у серці, у думках. А управлінська робота – це поєднання характеру, знань, навчання та, безумовно, підтримки колективу. Адже коли ми говоримо про Центр культури та дозвілля, ми говоримо не про окрему людину, а про цілу спільноту.
Більше того – про команду. Це люди, які рухаються в одному напрямку, мають спільне бачення й прагнуть спільного результату. Саме в такому складі, як є зараз, наша команда сформувалася вже під час повномасштабного вторгнення, коли багато хто змінював місце роботи чи виїжджав. І разом із цією командою ми й переосмислили наші формати та напрями діяльності.
Про те, що вже підготували до новорічних свят
Ні для кого не секрет, що в сфері культури підготовка до Нового року починається ще влітку. Саме тоді ми продумуємо ідею святкового сценарію та формати заходів, які хочемо запропонувати глядачам. Адже новорічний сезон у Центрі культури та дозвілля – це не лише заходи для дітей. Ми готуємо різноманітні події для всіх вікових категорій.
Уже другий рік поспіль ми запрошуємо на нашу сцену колег із Харкова – театр «Мадригал». Це колектив, який створює справжні феєричні мюзикли та привозить їх до Полтави. Їхні вистави – це свято для всієї родини.
20 грудня о 11:00 та 14:00 ми запрошуємо всіх охочих на їхнє нове шоу про велетнів.
Та новорічний сезон у нас розпочнеться ще 6 грудня, на День Святого Миколая. Уже багато років поспіль цього дня ми відкриваємо «Майстерню Святого Миколая». Вона стартує великим концертом, фестивалем сімейної активності й благодійності.
Це наш масштабний проєкт, у якому беруть участь не лише діти, а й їхні батьки. У програмі – благодійний ярмарок, численні майстер-класи, а всі зібрані кошти ми традиційно спрямовуємо на благодійні потреби.
Окрім цього, на Новий рік ми готуємо світлове шоу «Завтра був Новий рік» – це повністю наша ідея та постановка, створена командою Центру культури та дозвілля.
А вже 16 грудня у виставковій залі відбудеться різдвяна рок-н-рольна вечірка разом з архівом ресторанної музики. Тож цього року кожен зможе знайти новорічний захід собі до смаку.
«Війна не змінила нас – вона нас проявила»
Наша робота змінилася буквально в перші дні війни. Упродовж усього 2022 року ми фактично виконували функції гуманітарного центру міста. Центральне фойє, глядацька зала, всі додаткові приміщення – навіть виставкова зала – були перетворені на гуманітарні склади. Ми сортували, пакували й розподіляли допомогу. У центральному фойє наші працівники приймали людей, які потребували підтримки, – інколи це було до 400 осіб на день.
Це кардинально змінило наше життя. Ми зрозуміли, що всі заходи, які організовує Центр культури та дозвілля власними силами, мають бути благодійними. А заробляти кошти ми будемо на подіях, які привозять до Полтави сторонні організатори.
Згодом відбулися й інші важливі зміни. До нас приєдналися філії – будинки культури сільських територій, які після децентралізації увійшли до складу Полтави й стали частиною нашої структури.
Ще одним поворотним моментом стало оновлення команди. Нам довелося наново вчитися працювати в нових реаліях – і самим, і всім, хто прийшов у колектив під час повномасштабного вторгнення.
Кажуть, війна змінює людей. На мою думку, вона не змінює – вона проявляє. У нашому центрі культури залишилися ті, хто віддані своїй справі, згуртовані й розуміють: вони працюють заради розвитку культури та заради того, щоб ми могли підтримувати наших захисників.
Ви згадували про філії ЦКД у межах Полтавської територіальної громади. Скажіть, а як ви підтримуєте їхню діяльність? Чи зберігається комунікація після приєднання? Можливо, ви організовуєте спільні заходи чи свята?
Якби ви поставили це питання у 2021 році, коли філії лише приєдналися до нас, я б сказала, що це був наш біль і велика проблема. Тоді справді виникало дуже багато юридичних і документальних питань, які потрібно було врегулювати. Але сьогодні, коли ви питаєте про це, я з упевненістю можу сказати: філії – це також наша гордість.
Нещодавно ми збиралися тут на семінар для керівників закладів культури, і наші філії також були присутні. Я виступала спікером, ділилася досвідом. І вони запитали: чому цього року ми проводимо для них так мало навчань і тренінгів? Я відповіла: «Я вже не знаю, чому вас учити – ви все знаєте!»
Ми активно використовуємо платформу «Дія.Освіта», де є велика кількість відеоуроків та навчальних матеріалів. Після перегляду можна пройти тести й визначити рівень своїх знань з тієї чи іншої теми. Крім того, щороку підвищуємо свою кваліфікацію в Гадяцькому училищі культури за різними напрямами.
За 2021–2023 роки ми провели понад 30 семінарів і тренінгів для завідувачів і працівників філій – на найрізноманітніші теми.
Сьогодні кожна філія має власну сторінку у Facebook, активно працює онлайн, самостійно створює оголошення про свої заходи. Вони співпрацюють із партнерами, громадськими організаціями. Ба більше – одна з філій навіть заснувала власну громадську організацію. Тобто можна сказати, що життя кипить і вирує.
«Чим менше у нас коштів, тим більше можливостей»
Коли бракує коштів, у роботу одразу включаються розум, логіка й усі можливі способи залучення ресурсів. Ще один важливий ресурс — людський і соціальний. Ми дуже активно працювали над цим напрямом як із працівниками, так і з філіями, адже розуміємо: ми не маємо достатньо матеріальних можливостей для організації великих заходів і не маємо професійних артистів, бо всі наші колективи – самодіяльні.
Тому ми працюємо з місцевими митцями, які є поруч, яким потрібен простір для прояву себе у своїй сфері. А наша сцена відкрита для кожного, хто хоче виступити й показати себе глядачам.
Ми помітили, що з часом зростає популярність просвітницьких заходів та арт-зустрічей – теплих, камерних, спокійних. Тих, де можна поспілкуватися з митцем, поставити запитання, послухати його твори в невимушеній атмосфері.
Саме для таких подій у нас працює молодіжний простір. До речі, це грантовий проєкт, який відкрився півтора року тому. За цей час там вже відбулося понад 300 заходів. Він став дуже популярним майданчиком для камерних подій, спрямованих на споглядання та глибоке сприйняття мистецтва.
Брак ресурсів і дефіцит кадрів – головні виклики
Станом на сьогодні головним викликом залишається фінансова нестабільність. Не секрет, що фінансування зменшується… Так, у нас зросла кількість платних заходів, і саме завдяки цьому ми можемо забезпечувати заробітну плату працівникам, покривати комунальні послуги та базові потреби закладу. Але ж фінансування заходів – це досі велика проблема.
Тому ми активно шукаємо шляхи, як поповнювати спецрахунок, кошти з якого можемо спрямовувати на свої потреби. На щастя, з’являються й нові можливості: нещодавно вийшла постанова, яка розширює перелік платних послуг, що можуть надавати заклади культури. Ми вже вивчаємо її та думаємо, як інтегрувати ці можливості у свою діяльність.
На перший план також виходить грантова підтримка: гранти дають змогу отримувати додаткове фінансування для проєктів та розвитку закладу. Ще один механізм – комерціалізація тих послуг, які можуть бути платними й приносити стабільний дохід.
Другий важливий виклик – це кадри. Кваліфікований персонал потрібен завжди, але в нашій галузі одна з найнижчих заробітних плат. Через це доводиться докладати багато зусиль, щоб залучати й утримувати професійних працівників, а також шукати можливості для додаткового заробітку. Це, мабуть, два основні виклики. Усе інше – питання, які можна поступово долати.
Не просто фільми: новий формат ЦКД культурного діалогу
Ми постійно аналізуємо, що саме найбільше подобається полтавцям. Наприклад, цього року дуже активно розвинувся наш проєкт «Українське кіно». Ми не просто показали 30 українських фільмів – у нас відбулася, мабуть, вперше для Полтави подія. Під час перегляду фільму «Порцелянова війна» ми організували прямий включення з режисером стрічки, і всі присутні мали змогу особисто поспілкуватися з ним.
У теплу пору року ми проводимо кінопокази на вулиці Коли стає холодніше, організовуємо події в молодіжному просторі або в центральному фойє. Та найголовніше – ми не обмежуємося лише показом фільмів До кожної події долучаємо культурних діячів, науковців, музейних працівників, які коментують теми, порушені у стрічці. Тож це не просто кіноперегляд, а живе спілкування та просвітницький проєкт.
Михайло МИХАЙЛЮК
