У Луцьку почали проводити тренування для ветеранів у волейболі сидячи
Після трьох років війни в Україні досі немає системного бачення спорту як інструменту реабілітації та інтеграції військових. І час сказати про це вголос.
Держава роками стимулювала лише один напрям — спорт вищих досягнень. Вся система заточена під медалі, звіти, перемоги на міжнародних аренах.
На тлі війни, держава різко починає говорити про соціальну функцію спорту. Але реальні зміни можливі лише знизу, через клуби, громадські організації, місцеві ініціативи.
Одну з них почала втілювати у Луцьку колишня відома волейболістка Анна Галицька. Окрім тренерського фаху, вона стала психологом, працює у місцевому ветеранському хабі. Віднедавна Анна проводить у місцевій ОДЮСШ тренування з волейболу сидячи.
Це чудова реабілітація, передусім психологічна, – каже тренерка.
Як мінімум волейбол сидячи – це весело. Це найважливіше у психологічній реабілітації: підняти воїна з ліжка відправити його на спорт, в лісі, у гори. До людей, собак, коней. Щоб він не лежав на ліжку і не сумував. Якщо ми зайняті, нас не «накриє» вдома, – розповів Район in ua ветеран з Херсона Владислав Троцюк.
Дивіться у сюжеті, як реагують на новинку ветерани на реабілітації.
