Вівторок, 1 Липня, 2025

Війна

Новини Луцьк

Слідча, яка має принципи і цілі та допомагає людям: Катерина Фірчук з Луцька відкрила секрети служби та розповіла про любов до професії

Слідча, яка має принципи і цілі та допомагає людям: Катерина Фірчук з Луцька відкрила секрети служби та розповіла про любов до професії

Слідча, яка має принципи і цілі та допомагає людям: Катерина Фірчук з Луцька відкрила секрети служби та розповіла про любов до професії

25-річна слідча з Луцького районного управління поліції, старший лейтенант Катерина Фірчук з нагоди Дня слідства, що відзначається 1 липня, щиро і тонко розповіла про свою роботу, комунікацію з людьми під час російського обстрілу та особливості служби.

Про це пишуть на сайт Головного управління поліції України у Волинській області.

Посилено тренувалась, аби пройти відбір у поліцію

У моїй родині поліцейським все життя працював тато – в державній службі охорони. Він постійно був задіяний на різних заходах, пам’ятаю, кожен Новий рік – був на службі, і нам це не подобалось, але ж це була його робота.

Чесно кажучи, особливої мрії стати поліцейською в мене не було. Я закінчила Острозьку академію і є магістром з права, працювала секретарем у нотаріуса.

Але знала, що в поліції є вакансії, тож вирішила податись. Пригадую, ціле літо я бігала на стадіонах, відтискалась щодня, посилено тренувалась, читала законодавство – і пройшла відбір. Мені запропонували проходити первинну професійну підготовку в Київській області, згодом місяць була в Києві – і тоді почалося широкомасштабне вторгнення рф. Після цього у відрядження мене відправили в Луцьк, і тут я задіювалась з колегами постійно. Були тяжкі часи, ми заступали на чергування в будь-яку погоду, час доби, в бронежилетах, слідкували за порядком. Разом з тим, розуміли, що це потрібно робити, щоб втримати криміногенну ситуацію під контролем. На початку вторгнення, коли перебувала в Києві, я відчула весь спектр емоцій, коли відбувались систематичні обстріли і руйнування. Звісно, всі хвилювались. Але мови покинути країну навіть не було: тато в ДСО, брат працює на об’єкті критичної інфраструктури, ми всі були потрібні тут.

«Мені хочеться допомагати людям»

Мій робочий день починається з ранкової наради, я маю план роботи, аби день минув ефективно. На одного слідчого припадає дуже багато справ. Кілька разів в місяць заступаю в склад слідчо-оперативної групи, яка чергує добу: на цей час не викликаю людей, не планую допитів чи інших слідчих дій, адже постійно є виклики. Мені ж хочеться допомогти людям, зробити це все ефективно, щоб був конкретний результат. І я бачу вдячність від людей, це мотивує. Але ситуації бувають різні: до прикладу, крадіжка з житла десь далеко на дачі, де немає камер, не проживають люди. Іноді повідомляють за кілька тижнів після скоєного, слідової картини вже не залишилось. І коли, буває, не допомогли людині, то вона може сказати, що поліція нічого не зробила. А коли ж допомагаємо – громадяни дякують, розуміють, що ми не залишилися осторонь. У більшості люди дякують, бо ми завжди стараємось вжити першочергових заходів, на яких базуватимуться наступні події.

Успіх справи – це комплексна робота різних поліцейських. Криміналісти фіксують слідову картину, службова собака бере слід, оперативники встановлюють наявність відеокамер, опитують осіб, які були чи могли бути очевидцями подій. Насамперед, відштовхуємось від огляду місця події.

Як працює з рідними безвісти зниклих

Ми продовжуємо приймати заяви про безвісти зниклих військовослужбовців. Насамперед, маємо підтримати заявників морально. Далі відбираємо заяву, опитуємо особу, експерт за моєї участі відбирає зразки букального епітелію для молекулярно-генетичної експертизи, на підставі чого проводиться молекулярно-генетична експертиза у Волинському НДКЦ. Матеріали по підслідності передаються безпосередньо в ту область, де відбулась подія. Звертаються, в основному, дружини, сестри, є багато заявників з числа внутрішньо переміщених осіб, також звертаються батьки зниклих безвісти – їм особливо непросто пояснювати процедуру, бо матері більше прив’язані до синів… Спочатку самій теж було складно психологічно все спостерігати, але це моя робота, і важливо її виконувати об’єктивно. Страх і боязнь перемогла буденність. На жаль, це вже дійсно є наша буденність. Завдяки роботі і завантаженості я не встигаю думати про все це: тут я чергую, тут виконую слідчі дії, тут трохи відпочиваю, але і це не встигаю, бо живу біля аеродрому – в нас особливо небезпечно. Але ми завжди надаємо особисті телефони заявникам, бо розуміємо, як це важливо для родин, які втратили зв’язок з близькими.

«Усе було, як в тумані», – пояснюють жертви шахрайств

Маємо багато звернень про шахрайства. Незважаючи на те, що повсюдно є достатньо інформації й реклами, щоб люди не велись на це, але вони чомусь продовжують ставати жертвами. «Це було, як в тумані, ніби мене загіпнотизували. Я повірила, що це був працівник банку, бо вони мені все роз’яснили, і я, як в тумані, зробила те, що сказали», – так потерпілі найчастіше пояснюють, чому стали жертвами обману. Часто людей обманюють на дуже значні суми. А люди середнього віку переходять за посиланнями в телеграмі чи вайбері, мовляв, можуть підзаробити. Людям приходило 300 чи 500 гривень,  потім знімало десятки тисяч. Кажуть, хотіли додаткових грошей, зараз важкий час, низький дохід тощо.

Ті, хто дає неправомірну вигоду, мають нести відповідальність

Чимало справ розслідуємо по неправомірній вигоді, коли поліцейські відмовляються від неправомірної вигоди, часто це теж значні суми. Але мої колеги в такому випадку здійснюють реєстрацію на лінію 102 і фіксують злочин. Санкція статті 369 Кримінального Кодексу передбачає штраф, обмеження або позбавлення волі. І я вважаю, що це дуже правильно: поліцейським – відмовлятись від неправомірної вигоди, а порушників – карати за її надання. Я горджусь такими колегами.

Ще поширені випадки, коли люди, позбавлені судом права керування, знову сідають за кермо і їдуть, та ще й в стані алкогольного сп’яніння. За це передбачена кримінальна відповідальність згідно зі статтею 382 Кримінального Кодексу, і поліція теж ефективно працює в цьому напрямку.

Як працювали під час обстрілу 6 червня

Після останнього обстрілу Луцька 6 червня ми прибули по тривозі до Луцького РУП, тут особовий склад розподілили по місцях «прильотів», і я опинилась на вулиці Озерецькій. Тут документувала воєнний злочин, відбирала заяви від громадян, фіксувала пошкоджене майно. Також відбирала заяву від батька дівчини, яка загинула під завалами, а поруч була сестра хлопця, який теж загинув. На той момент обоє ще були під завалами, надія, звісно, зберігалась, але вони були в паніці. Я спілкувалась з ними, підтримувала, підходила протягом усього дня і запитувала, чи щось потрібно, чи є відомості, чи не знайшли рідних. Батько дівчини не міг стримати емоцій, плакав, я пояснила, щоб він був біля працівників ДСНС, адже ті проводили пошукові роботи. У кінці дня йому повідомили трагічну звістку, я хотіла його підтримати не так професійно, як по-людськи.

Того дня ми були допізна, працювали з величезною кількістю постраждалих, кожного потрібно вислухати, підтримати, відібрати заяву. Крім того, оглянути пошкоджене житло, транспортні засоби, описати все, кваліфіковано зафіксувати. Але в той день я думала, що в прифронтових регіонах таке – чи не щодня. Тож потрібно було зібрати весь свій професіоналізм і бути з людьми, підтримувати, зробити все чітко, якісно, бо від цього залежали наступні дії правоохоронців, відшкодування збитків і так далі. Усе описували і фіксували на відеокамеру до найменших деталей, пригадую, потрібно було навіть вилазити драбиною на дах, аби сфотографувати і описати пробиту покрівлю.

Більшість порушень і злочинів – через алкоголь

Якщо говорити про те, чому люди вчиняють злочини і правопорушення, то тут значну роль відіграє алкоголь. У стані сп’яніння особа не усвідомлює, що робить, і трапляються дуже погані необдумані вчинки. Коли ти спілкуєшся з людиною наступного дня, вона кається, визнає, просить вибачення, поводиться адекватно, алкоголь дуже сильно негативно впливає на людей.

Відіграє роль і виховання, звісно. Але я переконана, що в кожному конфлікті чи непорозумінні можна знайти вихід словесно, завжди треба говорити, що щось не подобається чи потрібно вирішити, але точно не «розмахувати кулаками».

Кожен виклик для поліції – важливий

Кілька місяців тому ми шукали викраденого собаку. Ми не могли не відреагувати на таке повідомлення, адже кожен домашній улюбленець важливий для людей. А тут чоловік підійшов до ЦУМу, відв’язав собаку і поїхав у невідомому напрямку. Нам у цьому випадку дуже допомогли камери відеоспостереження, ми побачили, що порушник сів з собакою у громадський транспорт, прослідували за цим маршрутом, опитали водія «маршрутки», згодом встановили його місце проживання. Так, на це дійсно пішло декілька годин, але поліція має реагувати на всі виклики. Цей чоловік, до речі, теж був нетверезим, коли скоїв правопорушення. Коли ж за декілька годин ми прийшли до нього і побачили собаку у дворі, то він уже краще усвідомлював свій вчинок. Нам були дуже вдячні господарі тварини, адже це породистий собака, за яким добре доглядали, він справжній член сім’ї, дуже важливий для них.

Цей приклад свідчить, що від першочергових заходів залежить дуже багато: всіх потрібно опитати, хто і що бачив чи чув, це може іноді бути навіть випадкова людина. Дуже важливо опитати їх в той же день, переглянути відео з камер, оглянути місце події, відобразити слідову картину, з цього уже плануються подальші слідчі дії.

Для «крутих» порушників Закон також діє

Коли я вручаю обвинувальний акт, то в більшості випадків розумію, яке покарання може отримати людина. Якщо вона не судима, кається, вину визнає, збитки відшкодувала, то може отримати і умовне покарання. Бувають такі дуже «круті» порушники, нічого не говорять, мовляв, я нічого не вчиняв. Але і я, і адвокат пояснюємо, що, крім ваших свідчень, є ще інша доказова база, на якій грунтується і повідомлення про підозру, і обвинувальний акт, адже навіть якщо особа не визнає вину, але є чіткі докази і підтвердження того, що вона вчинила правопорушення, то точно буде нести відповідальність. Я завжди наголошую людям перед допитом: вони несуть відповідальність за неправдиві показання, тому потрібно говорити лише правду, завжди, яка б вона не була.

Про найкращий слідчий відділ

Ми як слідчі розуміємо, що люди дивляться на нас, тому спілкуємось виключно професійною мовою, відповідно і поводимось, дбаємо за імідж слідчих. Це важливо в нашій роботі. На службі я керуюсь фактами, а не тим, що мені скажуть, я одразу бачу обман. А от в сім’ї мені можуть що завгодно розповідати, і я вірю, бо вдома я розслабляюсь, відчуваю себе в безпеці і можу навіть повірити, що на планеті знову з’явились динозаври (усміхається – авт.).

На роботі все зовсім інакше, тут абсолютна відповідальність за все: як я зрозумію ситуацію, опишу і розповім її, доповім керівництву, так від цього залежить позиція і наші наступні дії. На роботі кожен робить своє, всі дуже зайняті, але ми завжди підтримуємо одне одного, допомагаємо. Та «вішати» свою роботу на інших – такого в нас немає.

У поліції я не бачу себе в інших підрозділах, окрім слідства. Наш слідчий відділ найкращий, дуже хороші керівники: Володимир Костанюк, Аркадій Найдич, Костянтин Березний. Вони завжди підтримають, допоможуть, ми спілкуємося щодня, від них я чую поради, настанови, рекомендації, і це цінно, бо в них є досвід, якого в мене поки що немає. Це не лише професійний досвід, а й життєвий. Тож мені подобається нести службу тут і робити те, що в мене дійсно виходить.

Інше в категорії

Завантажити ще Завантаження...No more posts.