Рішення повʼязане зі зникненням справ щодо двох суддів Печерського райсуду
Вища рада правосуддя (ВРП) доручила Раді суддів України та Державній судовій адміністрації перевірити роботу Печерського райсуду міста Києва. Це повʼязано зі зникненням справ двох скандальних суддів після того, як у ВРП розпочала розгляд дисциплінарних скарг на них. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на «Слідство.Інфо».
Мова про суддів Печерського райсуду Києва Олега Білоцерківця та ліквідованого ОАСКу Кирила Гарника. Одного підозрюють у водінні в стані алкогольного спʼяніння, іншого – у систематичному ухваленні сумнівних рішень.
19 серпня Вища рада правосуддя доручила Раді суддів України перевірити роботу Печерського районного суду Києва. Зокрема, оцінити мають здатність суду забезпечувати належний рівень правосуддя та незалежність суддів.
За словами члена Вищої ради правосуддя Романа Маселка, втрата справ на двох суддів, що в одному випадку призвела до неможливості надалі проводити розслідування, може свідчити про «зловживання суду з метою приховування та знищення судових справ, що створює враження про відсутність справедливого судового розгляду та можливості легкого уникнення відповідальності через втрату справи».
Так, 29 січня 2025 року Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкрила дисциплінарну справу стосовно судді ліквідованого Окружного адміністративного суду міста Києва Кирила Гарника.
Згідно зі скаргою, поданою на нього, це повʼязано з тим, що під час зупинення автомобіля судді патрульними поліцейськими у 2022 році, Кирило Гарник перебував у стані алкогольного сп’яніння. Унаслідок чого поліціянти склали на суддю адмінпротокол, а справу передали до Печерського райсуду. Однак трохи згодом – у 2023 році – суд своєю постановою повернув протокол поліції для доопрацювання. Після чого матеріали справи проти Кирила Гарника зникли, а версії поліції та суду суттєво відрізняються.
За версією представників Печерського райсуду, матеріали справи вони особисто передали поліцейському, коли той зʼявився до суду – він забрав нові та старі протоколи. Керівниця апарату суду Наталія Ліннік також переконує, що вона особисто передала матеріали справи співробітнику поліції, однак без фіксації його персональних даних. За її словами, поліцейський розписався у супровідному листі, однак де цей лист знаходиться зараз, керівниці апарату невідомо.
Водночас у поліції переконують про протилежне. За їх словами, матеріали справи проти Кирила Гарника вони отримали у конверті, надісланому їм судом поштою, а коли відкрили його, виявили, що він порожній. «Таким чином, ані в суді, ані в поліції матеріалів справи стосовно судді немає. Тож розглянути протокол про адміністративне правопорушення виявилося неможливим», – підсумував доповідач Роман Маселко.
Схожа історія трапилася і зі справою судді Печерського райсуду Києва Олега Білоцерківця. Так, торік Вища рада правосуддя відкрила дисциплінарну справу проти нього за фактом ухвалення Олегом Білоцерківцем рішень, які можуть свідчити «про безпідставне затягування суддею заходів щодо розгляду справи про скасування повідомлення про підозру». Тоді дисциплінарна палата ВРП з’ясувала, що кримінальна справа, до практики розгляду якої ще у 2021 році виникли претензії у Офісу Генпрокурора, зникла.
Печерський райсуд повідомив до ВРП, що встановити, де наразі знаходиться кримінальна справа, неможливо. Про результати відповідного службового розслідування, розпочатого для встановлення обставин зникнення справи, також не змогли повідомити нічого конкретне, сказали під час засідання ВРП.
Наразі Олег Білоцерківець продовжує виконувати обовʼязки заступника голови судді Печерського районного суду столиці. Згідно з його виправленою декларацією за 2024 рік, за свою роботу він отримав понад 1,5 млн грн заробітної плати від судової адміністрації, а також понад 70 тис. грн від Національної академії внутрішніх справ, де викладає за сумісництвом.
Суддя Білоцерківець не вперше постає перед ВРП через свої рішення. Наприклад, він дозволяв уникати відповідальності п’яним водіям. Фундація Dejure писала, що Білоцерківець закрив усього 406 таких справ через закінчення строків. Юристи вибірково проаналізували 10% цих рішень і виявили, що суддя системно затягував розгляд матеріалів справ, щоби допомогти порушникам уникнути будь-якої відповідальності.
Нагадаємо, Вища рада правосуддя звільнила суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Альону Мазур за вчинення істотного дисциплінарного проступку. Альона Мазур фігурує у справі так званих «плівок Павла Вовка», якого цього тижня також звільнили з посади судді. «Дзеркало тижня» зазначає, що вона була серед суддів, які мали ухвалити «потрібне» рішення в обмін на хабар, отриманий рідним братом Вовка, а також входила до групи суддів, які разом із ним створили угруповання для захоплення влади.
До слова, Вища рада правосуддя вирішила звільнити суддю Київського апеляційного суду Василя Олійника у почесну відставку. Служитель Феміди відомий тим, що ухвалив рішення, яким зобов’язав «ПриватБанк» виплатити 7 млрд грн на користь братів Суркісів. Також суддя у 2012 році разом з колегами безкоштовно отримав від держави земельну ділянку під Києвом, яку згодом продав.
