Наступ на гнійну хірургію у Києві розпочався ще п’ять років тому. Тепер під скорочення потрапило відділення Київської міської лікарні швидкої допомоги
Директор Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги Віктор Дорош своїм наказом скоротив співробітників хірургічного відділення №4.
Відповідні зміни у штатному розкладі набирають чинності 10 жовтня 2025 року. Чому це сталося і що цьому передувало, розповідає «Главком».
Рішення керівництва Київської лікарні швидкої допомоги залишило за її межами хірургів, медсестер та санітарок фото: Андрій Гвоздинський
Невигідний різновид хірургії
Київська лікарня швидкої медичної допомоги, яка у березні цього року відзначила своє 40-річчя, наразі є однією з п’яти надкластерних медичних установ, що існують у столиці України (поряд з Олександрівською лікарнею та міськими клінічними лікарнями №1, №7 та №12).
Для загального розуміння. У ході проведення медичної реформи у липні 2022 року було ухвалено законопроєкт №6306 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення надання медичної допомоги». Документ скасовував ще радянську структуру медичних установ, які поділялися на обласні, міські та районні.
Новий закон встановив систему, що складається із трьох рівнів медустанов – загальний, кластерний та надкластерний. Загальні лікарні повинні надавати не менше шести послуг (хірургічна, терапевтична, неврологічна допомога, травматологія, анестезіологія та інфекційне відділення). Кластерна медустанова – це лікарня, де надають комплексну стаціонарну допомогу при поширених захворюваннях. Надкластерна лікарня – це багатопрофільний заклад охорони здоров’я, який має ресурси та технології для надання медичної допомоги навіть у найскладніших та рідкісних випадках захворювань.
Надкластерні медичні установи створюються шляхом злиття кількох лікарень, що розташовані поруч, об’єднуючи найрізноманітніших фахівців. При цьому відбувається оптимізація структури та економія коштів за рахунок скорочення адміністративного персоналу, бухгалтерії тощо.
У рамках оптимізації Київська лікарня швидкої медичної допомоги почала скорочувати лікарів, а не адміністраторів фото: bsmp.kiev.ua
Лікарів та інших фахівців при об’єднанні лікарень, як правило, не звільняють. Але є й винятки. Так, у Київській лікарні швидкої допомоги ще у 2018 році закрили відділення спецтравми. Це було відділення закритого типу, яке спеціалізувалося переважно на наданні допомоги особам без певного місця проживання.
І ось – нова реорганізація: з жовтня в лікарні закривають хірургічне відділення №4. Після цього у київській «невідкладній» лишиться три відділення – загального профілю. Четверте відділення займалося так званою гнійною хірургією: хірургічними патологіями, які ускладнені інфекційними процесами. Гнійні ампутації, гангрени… Серед пацієнтів переважно – люди похилого віку, асоціальні особи (бомжі, наркомани).
«Національна служба здоров’я України подібні послуги за програмою безкоштовних медичних гарантій оплачує вкрай неохоче. Коштів виділяють замало. Відповідно для лікарень це нецікаво, невигідно. Ось, власне, таких відділень і позбавляються», – розповідає «Главкому» начальник медичної служби Київської міської клінічної лікарні №10, колишній військовий хірург Данило Михайлов.
Данило Михайлов довгий час прослужив в армії та чудово розуміє, що таке нестача хірургів під час війни фото з особистого архіву
Операція «реорганізація»
Слід зазначити, наступ на гнійну хірургію у Києві розпочався ще п’ять років тому. Навесні 2020 року на початку спалаху коронавірусної інфекції було закрито унікальне відділення кістково-гнійної хірургії столичної клінічної лікарні №3 на Петра Запорожця. Керівництво лікарні під приводом підготовки до прийому хворих на Covid-19 вирішило позбутися відділень, які не можуть генерувати прибуток. Аналогічна історія трапилася і з київським сепсис-центром. Він також розташовувався на території лікарні №3 та був розформований.
І ось тепер чергова атака: «під ніж» іде й гнійне відділення Київської лікарні швидкої допомоги.
«У нашому відділенні усього 30 осіб, із них дев’ять хірургів, решта – медсестри та санітарки. Але ще чотири роки тому нас почали «видавлювати»: переводити на 0,75 ставки, на пів ставки. У результаті останнім часом я працювала у двох клініках (одна з них приватна). Я маю намір подавати до суду, якщо потраплю під скорочення в «невідкладній». До речі, у наказі про звільнення написано, що працівники, які потрапляють під скорочення, можуть перевестися на вакантні посади за їхньої наявності. Але їх нема. Хоча я достеменно знаю, що нещодавно на роботу взяли одного інтерна», – каже «Главкому» хірург відділення №4 Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги Марія Стеценко (стаж роботи хірургом – 23 роки).
На запитання «Главкома» – чи є зараз у «невідкладній» вакантні місця для хірургів, яких збираються скорочувати, – співробітник відділу кадрів лікарні Наталія Мантазарова відповіла, що вони працюють згідно з чинним законодавством, і всі питання – до керівництва. «Главком» звернувся і до нього.
«Все це внутрішні питання, йде реорганізація. До побачення», – був лаконічним директор Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги Віктор Дорош.
У цій ситуації є ще один важливий момент – йдеться про надання хірургічної допомоги пораненим бійцям Сил оборони України.
«У нас так звана друга лінія шпитальної евакуації. Перша лінія – Дніпро, Харків, Суми. Друга – Київ та інші великі міста України. До столиці щотижня привозять до 200 поранених та розподіляють їх по лікарнях, де є хірургічні відділення. Наша лікарня приймає на тиждень до 75 військових. Але тепер у нас залишається три відділення хірургії, відповідно фахівців, які обслуговують пацієнтів, буде на чверть менше», – каже «Главкому» хірург-травматолог Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги Андрій Гвоздинський.
Андрій Гвоздинський впевнений, що добрих хірургів звільняти не варто фото з особистого архіву
Самі звільнені хірурги, більшість із яких – з великим досвідом, навряд чи залишаться без роботи: підуть у приватний бізнес. Або будуть мобілізовані.
Андрій Кузьмін, «Главком»
