Козацтво завжди було одним із найпотужніших символів української ідентичності. Саме козаки уособлювали волю, військову звитягу й прагнення до самоврядування, залишивши по собі не лише легенди, а й величезний масив документів та свідчень. Сьогодні інтерес до їхньої історії зростає як серед науковців, так і серед широкого кола читачів, адже пошук коріння та переосмислення минулого став частиною сучасного культурного процесу.
В українських книгарнях дедалі частіше з’являються нові книги про козацтво, які базуються на архівних матеріалах, судових справах, мемуарах та археологічних відкриттях. Це не просто історичні видання, а можливість «почути голос епохи» – побачити, як жили, воювали і творили козаки у XVII–XVIII століттях.
Ми зібрали п’ять найцікавіших новинок від українських істориків та видавництва РВВ, які допоможуть відкрити козацьку добу з нових ракурсів: від фундаментальних архівів Полтавського полку до унікальних археологічних знахідок.
«Джерела з історії Полтавського полку»: козацькі переписи XVII–XVIII століть
Одне з найфундаментальніших видань у серії про козацтво – це «Джерела з історії Полтавського полку», де зібрано унікальні переписні книги XVII–XVIII століть. Для сучасного дослідника це безцінний матеріал, який дозволяє відтворити повсякденне життя козацьких сотень, побачити географію полку й зрозуміти соціальну структуру Гетьманщини.
Перепис Полтавського полку 1649 року
Цей документ став першим повним переписом козацьких сотень, складеним невдовзі після Переяславської ради. Він охоплює Полтавську, Гадяцьку, Зінківську, Кобеляцьку, Лютенську, Опішнянську та інші сотні, подаючи перелік населених пунктів і прізвищ козаків. Це одне з найдавніших джерел, що дає змогу вивчати формування полкового устрою.
Переписи XVIII століття: від 1718 до 1735 року
Видання включає низку наступних переписів – 1718, 1721, 1723, 1726, 1733, 1734 та 1735 років. У цих документах можна простежити:
- як змінювалася чисельність населення у сотнях;
- які нові поселення з’являлися (Диканька, Оріль, Нові Санжари, Переволочна, Решетилівка та ін.);
- як розвивалися монастирські й слобідські громади.
Ці переписи мають географічні покажчики, що робить їх цінним довідковим ресурсом для істориків, краєзнавців та генеалогів.
«Подільське воєводство у XVI–XVIII століттях» Миколи Крикуна
Ще одне важливе видання, яке допомагає краще зрозуміти історію козацтва та українського прикордоння, – це фундаментальна праця Миколи Крикуна «Подільське воєводство у XVI–XVIII століттях».
Ця книга відкриває складний і водночас захопливий світ Поділля – території, яка протягом кількох століть залишалася прикордонням між Річчю Посполитою, Османською імперією та Гетьманщиною. Саме тут зароджувалися військові традиції, що пізніше стали невід’ємною частиною козацького середовища.
Що містить видання:
- Історію замків і укріплень Поділля, які виконували оборонну функцію в боротьбі з татарами та османами.
- Опис міст і містечок, де формувалося міське самоврядування і торгівля.
- Військово-адміністративну систему прикордоння, яка поєднувала владу шляхти, військові гарнізони й козацькі загони.
Поділля XVI–XVIII століть було своєрідним «щитом» України, і саме в цьому регіоні формувалися елементи козацької військової організації. Книга Миколи Крикуна дає змогу побачити, як географія, політика й війни впливали на життя населення та розвиток місцевої культури.
«Археологія Сумщини. Пам’ятки селітроварного виробництва Південної Сіверщини XVII століття»
Ще одна унікальна книга у серії про козацьку добу та історію Сумщини – це дослідження Є. М. Осадчого та О. В. Короті «Археологія Сумщини. Пам’ятки селітроварного виробництва Південної Сіверщини XVII ст.». Видання відкриває маловідомі сторінки економічного життя України в часи формування козацької державності.
У центрі уваги – селітроварне виробництво, яке у XVII столітті було стратегічною галуззю. Селітра використовувалася для виготовлення пороху, що робило її надзвичайно важливим ресурсом у військовій справі. Дослідження базується на археологічних об’єктах, знайдених у межах сучасної Сумської області, і висвітлює як технологію виробництва, так і його роль в освоєнні території Південної Сіверщини.
Чому це видання варте уваги:
- Невідома історія регіону. Книга показує, що економічне життя Сумщини в XVII столітті було набагато складнішим і багатшим, ніж прийнято вважати.
- Археологічні відкриття, автори аналізують залишки виробничих споруд і технологічні знахідки.
- Роль у формуванні козацької України. Без селітри не було б козацької артилерії та успішних військових кампаній.
Це видання буде цікавим як науковцям-історикам та археологам, так і краєзнавцям, викладачам і студентам. А для читачів, які цікавляться минулим України, книга стане нагодою дізнатися, як побутові й виробничі процеси впливали на хід великої історії.
Козацька доба – це не лише легенди про січових отаманів та героїчні битви. Це багатошарова історія, яка збереглася в архівних документах, переписах, спогадах мандрівників та археологічних знахідках. Саме такі джерела сьогодні повертають до життя українські науковці та видавці.
Видання про Полтавський полк, нові архівні документи, праця Миколи Крикуна про Подільське воєводство, а також книги з серії «Археологія Сумщини» дають можливість побачити минуле у всій його повноті: від адміністративного устрою Гетьманщини до економічних реалій прикордонних земель. Це не тільки фундаментальні джерела для науковців, але й унікальна література для всіх, хто цікавиться історією України.
Усі ці видання вже представлені у видавництві РВВ (Запоріжжя). Саме воно сьогодні системно працює над тим, щоб повернути українському читачеві автентичні документи та свідчення, які допомагають переосмислити наше минуле й побачити витоки сучасної ідентичності.
