Руйнування в Оріхові. Фото: “Новини Донбасу”
Створення прийнятних умов життя у прифронтових регіонах часто вимагає нелінійних підходів. Є чимало прикладів, коли місцеві жителі об’єднуються в групи і самостійно відновлюють пошкоджені лінії електропередач. Водночас влада на місцях перебуває з жителями в одних і тих самих умовах, а тому зацікавлена надавати людям підтримку.
У цьому матеріалі «Новини Донбасу» розкажуть, як у прифронтових громадах готуються зустріти зиму, яку багато хто в Україні та за кордоном вже називає найскладнішою.
Систематичні обстріли вітчизняної інфраструктури цієї осені призвели до серйозних руйнувань у газовидобувній галузі, що вплинуло на обсяги запасів «блакитного палива». Також удари по об’єктах енергетики загрожують розбалансуванням енергосистеми, що ризикує призвести до тотальних блекаутів. У цьому контексті цінним є досвід громад у подоланні труднощів у критичних умовах.
Доставка допомоги та робота комунальних служб під обстрілами
Вкрай складна ситуація склалася в прифронтовому місті Оріхів Запорізької області, в якому з 14 тис. жителів сьогодні проживає 700 осіб. Вся інфраструктура міста зруйнована, а з 55 багатоповерхових будинків жоден не придатний для життя, тому жителі, що залишилися, проживають у приватному секторі.
Руйнування в Оріхові, Запорізької області. Фото: “Новини Донбасу”
Найбільшою небезпекою в місті, що розташоване в десяти кілометрах від лінії бойового зіткнення, є дрони. Для захисту від БПЛА до 40% Оріхова затягнуто антидроновими сітками, як і частина під’їзних доріг. Але такі заходи не завжди рятують. Як розповів «Новинам Донбасу» начальник Оріхівської міської військової адміністрації (ВА) Микола Вінніченко, днями від прямого попадання дрона загинув місцевий житель, при тому що військових цілей поруч не було. Також у зоні ризику постійно перебувають комунальні працівники, які не тільки виконують свої прямі обов’язки з благоустрою, а й регулярно розвозять людям воду, гуманітарну допомогу, паливо.
Начальник Оріхівської міської ВА Микола Вінніченко. Фото: “Суспільне”
Головним джерелом обігріву для місцевих жителів є дрова і паливні брикети. Кошти на закупівлю твердого палива городянам, як, втім, усім жителям прифронтових регіонів, безкоштовно надають міжнародні благодійні організації за сприяння уряду України. На кожне домогосподарство виділяється 19,4 тис. грн — на цю суму люди можуть купити собі дрова, вугілля, паливні брикети.
Труднощі полягають у доставці палива в умовах інтенсивних обстрілів. Якщо в минулому році доставкою тих же паливних брикетів в Оріхові займалися благодійники, то в цьому році, каже Микола Вінніченко, із цим виникли складнощі. Але ситуація все ж не критична, так як у багатьох жителів, каже начальник ВА, залишилися невеликі запаси брикетів з минулого року. Тим, кому не вистачає, брикети, за можливості, розвозять комунальні працівники. Також жителі використовують для обігріву повалені обстрілами дерева. Ті, хто має транспорт, кооперуються і їдуть за 30 км у сусідню громаду, де закуповують паливо самостійно.
Складна ситуація і в підконтрольній частині Донецької області, де за офіційними даними досі проживає понад 200 тис. цивільних осіб, з яких понад 13 тис. — діти. Попри нестабільність лінії фронту, об’єкти теплокомуненерго в регіоні працюють, а жителі приватних будинків отримують безкоштовне тверде паливо, в основному вугілля.
Юрій Люлька — начальник Новодонецької ВА Краматорського району — в розмові з нашими журналістами повідомив, що відповідно до «Гірничого закону України», пенсіонери-шахтарі вже отримали безкоштовне вугілля від шахт. Також інша частина населення за допомогою міжнародних донорів отримала кошти на закупівлю вугілля. Крім того, громада підготувала пункти тимчасового обігріву з автономним опаленням, а також «пункти незламності», в яких люди можуть заряджати гаджети. Є свої «пункти незламності» з генераторами і в кожному старостинському окрузі Новодонецької територіальної громади (ТГ), при цьому місця розташування у відкритому доступі адміністрація не публікує з міркувань безпеки.
Тепло, вода і зв’язок в умовах війни: досвід Білопілля
Готують пункти обігріву і в Білопільській громаді Сумської області, що за 12 км від кордону з РФ. З початком «Курської операції» в минулому році ТГ постійно обстрілюється, багато людей виїхало. У самому Білопіллі з 16 тис. жителів сьогодні проживає 8 тис. За словами першого заступника міського голови Олександра Кожухова, на випадок тривалого відключення електроенергії місцева влада вже підготувала пункти обігріву. Вони орієнтовані в першу чергу на жителів багатоповерхових будинків, так як у приватних мешканці вже мають запаси дров.
«Наші пункти обігріву — це просторі приміщення з укриттям, в яких є твердопаливний котел, генератор для зарядки Powerbank, телефонів, також є запаси питної води, продовольчий запас на тиждень, мінімальний аптечний набір, Інтернет — мінімум оптоволокно, але також ведемо з благодійниками переговори щоб посприяли зі Starlink. Це потрібно, щоб у людей був зв’язок», — розповів «Новинам Донбасу» Олександр Кожухов.
Він зазначив, що найважливішим фактором у критичних умовах є водопостачання міста та сіл. У громаді вже зроблені запаси бутильованої води, також свердловини в кожному населеному пункті забезпечені генераторами. Додатково визначені місця забору води, щоб підвозити людям при необхідності 5–10 л питної та 20 л технічної води на добу в розрахунку на одну людину. Втім, каже Олександр Кожухов, досвід показує, що всього передбачити неможливо.
«Начебто все обкатали і розпланували, але почнеш рухатися, то техніка вийде з ладу через зношеність, то генератор не працює і потрібно терміново шукати новий», — зазначив він.
Жителі самі відновлюють електромережі без РЕМ
Прифронтові громади весь час перебувають у складній ситуації, тому місцева влада і самі жителі змушені адаптуватися до нової реальності, шукати нові рішення, об’єднувати зусилля. Щоб не сидіти без світла через обстріли, жителі Оріхова навчилися ліквідувати обриви ліній електропередач своїми силами, не чекаючи приїзду служби районних електромереж (РЕМ).
«РЕМ до нас не їздять з 2022 р., тому жителі самі ліквідовують обриви. Серед людей є ті, хто раніше працював у РЕМ, а тому мають досвід. Люди по телефону зв’язуються з підстанцією, після чого займаються ремонтом. Ми зі свого боку даємо автовишку, а також просимо військових щоб вони на час ремонтних робіт підстраховували за допомогою РЕБа і рушниць, в разі, якщо будуть летіти дрони на оптоволокні», — розповів Микола Вінніченко.
Схожим шляхом пішли жителі Дар’ївської ТГ Херсонської області, що за 10 км від лінії фронту. Через брак електриків і часті обстріли, відновлення електроенергії в селах громади затягувалося на один–два тижні. Тоді начальник Дар’ївської ВА Анатолій Дідур запропонував жителям створити в кожному селі групи для ліквідації аварій. Керівник ВА визнає, що спочатку жителі без ентузіазму поставилися до його ідеї, адже людям пропонувалося працювати безкоштовно. Але пізніше жителі змінили своє рішення.
«У кожному населеному пункті були зібрані групи жителів, яких фахівці обленерго навчили як ремонтувати пошкоджену лінію електропередач. Весь процес ремонтних робіт фахівці обленерго контролюють дистанційно і при необхідності консультують людей», — розповів нашим журналістам начальник ВА.
Найважливішим фактором у подоланні труднощів влада прифронтових ТГ вважає комунікацію з жителями. У Дар’ївській громаді, крім донесення інформації через соцмережі, в тестовому режимі почали проводити відеоконференції, на яких були присутні всі представники адміністрації та служб ТГ і яким місцеві жителі, незалежно від свого місця розташування, могли задавати будь-які питання.
«У прямому ефірі відразу ж вирішували питання кожної людини. Якщо питання вимагало більш глибокої відповіді, керівник відділу давав номер свого мобільного, люди його записували і після відеоконференції набирали і отримували повну відповідь. Мій номер телефону також є у жителів громади і я завжди відповідаю на дзвінки», — зазначив начальник ВА.
Він підкреслив, що його підлеглі не отримували заздалегідь питання від жителів, так як багато з них могли бути незручними. Але в цьому і була суть відеоконференції — показати жителям, що місцева влада володіє ситуацією, має відповіді на всі питання.
Проблема нестачі фахівців: що говорить місцева влада
Перший заступник голови Білопільської ТГ Олександр Кожухов говорить про кадровий дефіцит. Масовий виїзд людей в інші регіони і за кордон, а також мобілізація залишили ТГ без багатьох фахівців.
«У нас гостра нестача слюсарів, зварювальників, також складно знайти досвідченого токаря, тракториста. Це впливає на швидкість ліквідації аварій. Адже бувають погодні умови, коли роботу потрібно робити оперативно… Також нам потрібно думати як вирощувати управлінські кадри: що в місцевому самоврядуванні, що в державному. Адже для управління потрібно вміти не лише думати наперед, але і бути відповідальним. Будь-який управлінець повинен розуміти, що за його рішенням стоять люди, які через його помилки можуть позбутися води, тепла, допомоги», — підсумував він.
Білопілля Сумської області. Зруйнований корпус гімназії. Фото: “АрміяInform”
Олександр Кожухов вважає, що найкраще потреби людей розуміють ті, хто разом зі своїми земляками пройшов через труднощі. Чиновник сам був одним з перших, хто в Білопіллі постраждав від обстрілів — у березні 2023 року ударами двох авіабомб по поліцейській дільниці була сильно пошкоджена його квартира, що розташовувалася в будинку через дорогу. Після цього Олександр Кожухов вивіз свою сім’ю в село.
Ризикує життям заради земляків: історія старости
У схожій ситуації опинилася Світлана Федорченко — староста села Павлівка Білопільської ТГ. Даний населений пункт, в якому з тисячі жителів сьогодні проживає всього 19, розташований у двох кілометрах від кордону з РФ, тому регулярно обстрілюється. Сама Світлана Федорченко до останнього залишалася в селі і виїхала лише тоді, коли в її будинок вдарив дрон. На той момент у Павлівці перебували 25 жителів. З тих пір староста понад рік разом із чоловіком возить продовольство своїм односельцям. Їдуть на світанку, коли кількість дронів у небі найменша. Втім, останнім часом поїздки стали відбуватися рідше через регулярні обстріли і велику кількість БПЛА. Нещодавно подружжя проїжджало в декількох метрах від одного з дронів, який «сидів» на узбіччі: або був у режимі очікування, або закінчився заряд.
Світлана Федорченко — староста села Павлівка Білопільської ТГ
Ситуація ускладнюється ще й тим, що в знеструмленому селі немає зв’язку, і люди не можуть у разі потреби повідомити про допомогу. Надія лише на підтримку деяких родичів, які іноді навідуються в село, і на старосту. На запитання, що штовхає її кожного разу здійснювати ризиковані поїздки, Світлана Федорченко пояснює, що не може залишити своїх людей, які потребують її допомоги. Водночас ситуація із зимою її турбує.
«Холоди люди переживуть, так як у всіх є запаси дров. Якщо не вистачить, можна нарізати в селі, так як дерев багато. Але питання стоїть з продовольством, зокрема з хлібом, а також медикаментами. Якщо буде зима як у попередні рази — ще нічого. Але були такі зими, що дороги заносило снігом: ні заїхати, ні виїхати», — розповіла «Новинам Донбасу» Світлана Федорченко.
Нинішня зима за всіма ознаками обіцяє бути для України дуже складною. Через масовані російські обстріли багато об’єктів вітчизняної енергетичної інфраструктури отримали серйозні пошкодження, що спричинило проблеми з електроенергією, водою і теплопостачанням у низці міст. І це ще не було морозів, коли навантаження на енергосистему зростає, що збільшує ризик виникнення великих комунальних аварій.
Водночас досвід показує, що якщо влада робитиме все від неї залежне для підтримки громадян, а самим громадянам буде притаманне почуття взаємопідтримки, багато складних ситуацій вдасться вирішити. І реалії життя в прифронтових громадах доводять, що це цілком можливо. Здається, саме таким має бути підхід до майбутнього відновлення і розвитку України.
