Призов протягом усього року та захоплені території у складі Південного військового округу — цієї осені у Москві ухвалили кілька рішень, які безпосередньо стосуються мобілізації у так званих «нових регіонах». Чого очікувати мешканцям частин Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей — розповідаємо в цьому матеріалі.
Південний військовий округ і плани мобілізації на 50–100 тисяч чоловіків
Наприкінці вересня Володимир Путін підписав указ, яким включив захоплені українські території до складу Південного військового округу. Це означає, що управління фактично переходить до російського командування. За словами заступника командира Третього армійського корпусу Дмитра Кухарчука, наслідком указу стане мобілізація 50–100 тисяч чоловіків віком 18–55 років. Причому не лише на Донбасі, як це було раніше, а на всіх окупованих територіях.
«Саме Південний округ — це окуповані території, військовий округ. І там вони ще з часів АТО сформували два армійські корпуси, перший і другий, у які набирали вихідців з окупованих територій», — пояснює військовий аналітик Іван Тимочко.
Підрозділами командували переважно російські офіцери. Після повномасштабного вторгнення цю практику поширили і на захопленому півдні. Тому постійний пошук потенційних солдатів в окупації не припиняється вже понад три роки.
«Питання законності для росіян взагалі не розглядається як таке. Їх розглядають як “гарматне м’ясо”. Вони будуть намагатися мобілізовувати українців. І вже був ряд прикладів підтверджень, коли навіть цілі підрозділи рівня взводу, відділення потрапляють у полон. Плюс розбиті нібито російські солдати, а це українці, мобілізовані з окупованих територій», — каже Іван Тимочко.
Примус до служби: контракти, «добровольчі» батальйони та нова хвиля в Мелітополі
У Запорізькій області чоловіків намагаються залучити на контрактну службу, обіцяючи величезні виплати. Але зрештою отримати ці «гонорари» не так просто, а розірвати контракт майже неможливо. Окрім цього, у вересні 2022 року окупанти почали створювати в регіоні так звані добровольчі батальйони. А з минулої осені — тобто за рік до підписання Путіним указу — мешканців Запорізької області вже відправляли на службу до частин Південного військового округу. Хоча раніше так званий «губернатор» Євген Балицький обіцяв, що призов можливий лише з 2027 року. Нині в Мелітополі назріває нова хвиля мобілізації — повідомляє Центр національного спротиву:
«Окупаційні “військкомати” в Мелітополі вже отримали вказівки з Москви — почати складання “військових списків” чоловіків від 18 до 50 років. У Мелітополі знову ходять по квартирах, перевіряють документи, особливо у працівників комунальних служб, будівельників та охоронників – тих, кого можна швидко кинути на “другу лінію” без підготовки».
Про те, що мобілізація готується на захопленому півдні України, Центр національного спротиву повідомляв ще восени 2023 року. Тоді окупанти, за інформацією ЦНС, створили «федеральні комісаріати» у Херсонській та Запорізькій областях. Вони відкриті у Генічеську та Мелітополі. Але є такі й на староокупованих територіях — у Донецьку та Луганську.
Навіщо Кремль запроваджує цілорічні повістки
4 листопада Володимир Путін підписав закон про цілорічний призов. Тепер відправляти новобранців у війська будуть, як і раніше, з 1 квітня по 15 липня та з 1 жовтня по 31 грудня. Але призовні та лікарські комісії у військкоматах працюватимуть протягом усього року. Так, на думку аналітиків, Кремль готує інфраструктуру для чергової хвилі мобілізації. Микола Полозов, юрист-правозахисник і співзасновник проєкту «Пошук. Полон», стверджує, що безпосередньо відправляти в армію планується також двічі на рік, але повістки надходитимуть цілорічно — зокрема на медогляд, уточнення даних тощо.
«Але інше питання: це на папері написано так. Але ми чудово розуміємо, що російська влада може використовувати це зовсім по-іншому, у тому числі для того, щоб підготувати ґрунт для нової хвилі мобілізації», — каже Полозов.
Нині населення має звикнути до норми, що повістки приходять протягом року. Так люди перестануть боятися і ховатися, вважає правозахисник Полозов. А потім, за його словами, це можна буде використати для проведення нових хвиль мобілізації через електронні повістки. Прочитала людина таку повістку чи ні — значення не має, але вона автоматично потрапляє до баз.
«Тих, кого вони призивають на строкову службу, вони змушують або тиснуть на них, або створюють умови, щоб підписувати контракти на війну. Якщо людину призвати на строкову, тобто вона вже у руках російських командирів, генералів, які знають, як з цим працювати, щоб змусити людину перейти на контракт», — додає Іван Тимочко.
Аналітики кажуть: враховуючи, що окуповані території Путін вважає своїми, людей звідти точно будуть відправляти на лінію фронту.
«Мобілізаційний ресурс він хоче взяти насамперед на окупованих територіях тих самих Донецької та Луганської — там, де населення вже дуже сильно вибите, а також із Запорізької, Херсонської областей. І це воєнний злочин, адже на окупованих територіях держава-окупант не має права призивати до лав Збройних сил захищені групи, тобто людей, які перебувають в окупації», — зазначає Борис Захаров, правозахисник, директор БФ «Людина і право».
Переслідування, рейди та викрадення чоловіків: свідчення з Донецької та Луганської областей
Втім, поки що особливої паніки у зв’язку з новим законом серед жителів окупованих територій немає. Але, по-перше, промоніторивши різні групи, ми побачили однакові позитивні коментарі, які, ймовірно, залишають боти. Негативні записи, скоріш за все, видаляють. По-друге, можливо, така рівна реакція пов’язана саме з тим, що призовні заходи в окупації не припиняються. До людей вламуються в квартири, переслідують їх — здебільшого зараз ідеться про тих, кого підозрюють у самовільному залишенні частини (СЗЧ). Попри те, що практично всі «СЗЧшники» на Донбасі були примусово мобілізовані, до них застосовують силу, чоловіків викрадають навіть із реанімації. Ось що пишуть у групах, створених в окупації, щоб ділитися подібними випадками:
«29 жовтня, 3:30 ночі, до мене додому увірвалися п’ятеро людоловів. Усі були в балаклавах. Постукав син (якого вони затримали), я відкрила, а ці покидьки одразу влетіли з пістолетами у квартиру, мене відштовхнули. Спілкувалися грубо. Шукали старшого сина, мабуть».
Подібних повідомлень доволі багато з різних окупованих міст:
«Єнакієве, 2 листопада. Приїжджали троє людоловів до сусіда. Сусід “мобілізований” із заводу у лютому 2022. Влітку того ж року втік до РФ. Приїжджають часто, довелося встановити камеру».
Ось ще один скрин із чату:
«Сьогодні о 11:00 приходили людолови. Я — “мобілізований при ДНР”, зняли з робочого автобуса та привезли у військкомат у лютому 2022. Контракту немає, присяги не приносив. Лежав у лікарнях, остання — через психіатрію, звідти і втік. Це мій другий ривок, перший був у 2022, повернули у 2023, і з того ж року я знову на лижах. Приїжджають регулярно з листопада 2023 року».
На Луганщині окупанти також періодично влаштовують рейди, але вони, судячи зі слів місцевих, не масові. Адже тут, як і в Донецькій області, більшість чоловіків забрали на війну ще три роки тому. Нагадаємо, що процес агресивної примусової мобілізації в окупації стартував напередодні 24 лютого 2022 року.
«Пам’ятаємо про “мобілізованих”, у тому числі й із білими білетами, яких хапали всюди, де тільки можна, і які потім “захищали ДНР” то у Харківській, то у Сумській, то у Херсонській областях», — пише один із користувачів у луганському чаті про мобілізацію.
Масштаби примусової мобілізації, наслідки та позиція правозахисників
Щоб зрозуміти масштаби призову, варто згадати такі факти, як відправка на фронт понад чотирьохсот працівників шахти «Довжанська-Капітальна», а це більше половини всього штату. Також мобілізували майже всіх співробітників «Донецьктепломережі», «Донбасгазу», «Донецького металургійного заводу (ДМЗ)» та інших стратегічних підприємств на захоплених частинах Донецької та Луганської областей. Це суттєво позначилося на промисловості та комунальній сфері. Там тепер дефіцит кадрів. Точну цифру, скільки чоловіків окупанти примусово відправили на війну у 2022 році, поки не знає ніхто.
«Тобто, можливо, російський Генштаб і знає, але вся ця інформація ретельно приховується. Тим не менш, звісно, і незалежні дослідники, зокрема, намагаються з’ясувати конкретну кількість людей, які були мобілізовані або якимось іншим чином залучені до участі у війні», — каже Микола Полозов, юрист-правозахисник, співзасновник проєкту «Пошук. Полон».
Активно займаються цією темою Інститут стратегічних досліджень і безпеки та Східна правозахисна група. Восени минулого року там заявили: за два роки Росія мобілізувала в окупації понад 300 тисяч людей. І це лише на Донбасі. За даними, які аналітики проєкту отримали зі сторони СБУ, станом на червень 2023 року лише на тимчасово окупованій території Донецької області було мобілізовано понад 140 тис. людей.
Щоб знайти потенційних солдатів, на підприємствах проводили облави, чоловіків шукали по домівках. Їх відправляли на фронт без підготовки. Серед таких, наприклад, головний інженер дирекції управління рухом «Донецької залізниці» Андрій Ліподаєв. Він загинув. Не повернулися ще тисячі чоловіків. Тисячі отримали поранення.
«До офіційної анексії, до осені 2022 року фактично безконтрольно адміністраціями цих “народних республік” здійснювалася, за виданими ними ж указами, мобілізація чоловічого населення. І в той період, за різними оцінками, близько 80–90 тисяч людей і в так званій “ДНР”, і в так званій “ЛНР” були мобілізовані», — каже Микола Полозов.
Україна може лише задокументувати незаконну мобілізацію як воєнний злочин
Правозахисники стверджують: до них неодноразово зверталися жителі окупованих територій або переселенці, чиїх родичів мобілізували. Але поки що Україна може лише задокументувати це як воєнний злочин. Надати реальну допомогу тим, хто опинився в пастці, складно.
«Держава має надати їм певні рекомендації, як поводитися, і це інформаційно поширювати — коли вони мобілізовані і як їм, наприклад, здаватися в полон», — підкреслює Борис Захаров.
Але поки що, за його словами, до тих, хто, наприклад, потрапив у полон після перебування в армії РФ, інколи ставляться навіть гірше, ніж до росіян.
«Україна повинна ставитися до людей, яких примусово взяли до лав Збройних сил, наприклад, у Росії, і які здаються в полон, як до своїх громадян, що потрапили в біду. І тоді у них буде привід без бою одразу здаватися, лишатися в полоні або в українському війську залишатися на території, підконтрольній Україні», — вважає Захаров.
Таких людей одразу звинувачують у колабораціонізмі, навіть не розібравшись, примусово вони опинилися на війні чи добровільно. Але, на думку Захарова, якщо людина не вчиняла злочинів проти української держави, була відправлена на війну насильно, то її потрібно інтегрувати в суспільство, брати до української армії.
«Якщо потрапляє наш громадянин, якого примусово взяли до лав Збройних сил, під страхом смерті, тортур, добровільно здається в полон без бою, то ми не повинні таку людину віддавати назад у Росію, ставитися до неї як до військовополоненого. Ми повинні просто адаптувати його в Україні, не висувати обвинувачень», — каже Захаров.
Адже, як ми вже говорили раніше, після анексії територій мобілізація не припинялася. Просто її почали прикривати підписанням контракту. Тож із примусовим призовом зіткнувся майже кожен.
«Тобто людину призивають, а потім її вмовляють, погрожують або якимось іншим чином намагаються перевести на контракт. А це вже зовсім інша статистика. Причому те саме можна сказати і про тих, хто був, скажімо, не мобілізований, а призваний на строкову службу. Такі теж є», — пояснює Микола Полозов.
Реклама контрактної служби зараз — буквально на кожному стовпі. У групах — десятки вакансій для потенційних солдатів. А в російському Міноборони звітують про чудові результати.
«Ключовим питанням для забезпечення ведення наступальних дій залишається комплектування військ. Робота у цьому напрямку йде успішно», — заявив Андрій Бєлоусов, міністр оборони РФ.
У коментарях до цього відео донеччани доволі красномовно демонструють своє ставлення до призову. Правозахисники кажуть: примусова мобілізація торкнулася практично кожної сім’ї на Донбасі. Деяких чоловіків досі не можуть повернути з фронту.
Українців змушують воювати проти українців, але аналітики впевнені, що попри порушення всіх міжнародних норм, саме жителі окупованих територій знову опиняться в першій хвилі у разі нової мобілізації.
