Покровськ із дрону. Фото: telegram
Покровськ та Мирноград – майже в оточенні. Костянтинівка – у півоточенні. Противник просувається у напрямку Краматорська та Дружківки. Такі заяви звучать від чинних українських військових. Що відбувається на цій ділянці фронту — розбираємось з експертами.
Офіцер ЗСУ Богдан Кротевич публічно звернувся до президента Зеленського у мережі Х(twitter) та описав ситуацію на лінії Покровськ-Костянтинівка.
«Лінії бойового зіткнення як сталої лінії — фактично не існує. Покровськ та Мирноград майже в оточенні. Костянтинівка — у напівоточенні. Противник просувається в напрямку Краматорська та Дружківки.Системна проблема почалася зі стира́ння резервів, масового роздріблення підрозділів по всій лінії фронту, звітів про «взяте село» як про перемогу на тлі провалів цілих напрямків», — написав Кротевич.
Росіяни малими групами змогли прорватися вглиб підконтрольних ЗСУ територій на 10 км. Це сталося на лінії Родиньке-Золотий Колодязь-Веселе. Таким чином, посиливши охоплення Покровсько-Мирноградської агломерації на східному фланзі.
Ситуація на Покровському напрямі. Скрин карти DeepState
Як повідомив речник Генштабу ЗСУ Андрій Ковальов, ворог намагається прорвати українську оборону, діючи невеликими піхотними та диверсійними групами. Частина з них просочилася в населені пункти Золотий Колодязь, Веселе, Вільне, Рубіжне та Кучерів Яр.
«Деякі з груп уже знищені, решта – у процесі знищення. Ситуація непроста і динамічна, проте Сили оборони вживають усіх необхідних заходів», – зазначив Ковальов.
Проте саме оточення Покровська не підтверджує і військово-політичний оглядач групи «Інформаційний опір» Олександр Коваленко.
«Покровськ на сьогоднішній день не в оточенні. Він перебуває в стадії створення умов охоплення. Передумови для оточення Покровська сьогодні є, оскільки російські окупаційні війська підняли саме місто з півдня, повністю його захопили зі сходу і намагаються зайти з північного боку», — вважає Коваленко.
У районі Родинського російські підрозділи намагаються прориватися на захід, щоб саме створити умови для повного оточення Покровська. ЗСУ не дають їм можливості просуватися, так само як і в районі Звірового та Котліного на західному фланзі. Однак ситуація перебуває на піку напруги. На думку керівника військових програм безпеки центру глобалістики «Стратегія XXI» Павла Лакійчука, обстановка змінилася з проривом росіян на Костянтинівську трасу.
«Це створило загрозу одразу трьом напрямкам: Торецьк – тил, Костянтинівка – фронт, та другий фланг Покровська. Поки прорив був незначною силою чисельністю до дивізії, з цим можна було впоратися, але, на жаль, ми зволікали тут із ухваленням рішення. Росіяни змогли перегрупуватися, підтягнути резерви та розпочати наступ», — каже Павло Лакійчук.
Прорив на лінії Родинське-Золотий Колодящь-Веселе відкриває для росіян дорогу на Дружківку. За словами Олександра Коваленка, вже фактично відкритий Дружківський напрямок є найнебезпечнішим.
«Там є так званий, “трикутник порожнечі”, оскільки там практично понад 120 квадратних кілометрів площі, де немає населених пунктів, і просування супротивника здійснюватиметься рокадними дорогами та лісосмугами. Так, є лінія оборони, так, є рубежі, так, є вогневі точки наших підрозділів. Але з огляду на те, що противник на 10 кілометрів за 48 годин заглиблюється вглиб, здавалося б, укріплених районів, постає питання: А чи є там взагалі особовий склад, який може тримати всі ці позиції в обороні? Запитань багато», — Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи «Інформаційний опір».
Ситуація, що склалася, — це пряма загроза для Костянтинівки та Торецька.
«Прорив на Дружківку ставить під загрозу Костянтинівку. З одного боку, прорив на Дружківку, з іншого боку рух на Констаху безпосередньо. І ще Торецький напрямок теж виходить, охоплений з трьох сторін. І південний ківш Торецького він, враховуючи водосховище позаду, це є площею для потенційного оточення наших сил», — каже Павло Лакійчук, керівник військових програм безпеки центру глобалістики «Стратегія XXI».
Помітно активізувалися російські підрозділи та Лиманському напрямі. На думку Павла Лакійчука, це маркер того, що росіяни націлені підійти впритул, у тому числі до Слов’янська та Краматорська.
«Лиманський напрямок для наступу росіян на Донбасі на Костянтинівку-Дружківку-Краматорськ є допоміжним. І очевидно було, що росіяни, маючи на меті захоплення цієї агломерації, розраховують після оволодіння нею, вдарити допоміжним ударом із півночі на Слов’янськ, із півночі на південь. Таким чином відрізаючи все наше Сіверське угруповання сил. Причому, очевидно, хочуть вони різким проривом опанувати всю цю Краматорську агломерацію і вийти на межі другої лінії цих міст-фортець», — констатує Павло Лакійчук, керівник військових програм безпеки центру глобалістики «Стратегія XXI».
Про свої претензії на повний контроль над Донецькою областю Росія заявляє вже 11 років. Сточено цілі армії, покладено сотні тисяч життів, але бажаного результату Кремль не може досягти.
«Російські війська не мають на сьогоднішній день достатніх сил, щоб повністю закрити Донецьку область. Навіть ті сили, які перекидаються, їх недостатньо, щоби закрити питання з Донецькою областю. Це для них непосильне завдання. Якщо буде менше таких ось гнітючих моментів, як із поглибленням на 10 кілометрів до Золотого колодязя та Веселого російських передових, штурмових підрозділів, то, звичайно ж, для російських військ Донецька область — це справді неприступний бастіон, над яким вони будуть ламати зуби ще не один рік, не місяць, не півроку, не тиждень, не півроку», — стверджує Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи «Інформаційний опір».
Тим часом головком Олександр Сирський виділив додаткові сили для знищення диверсійних груп противника, що проникають за лінію оборони на Покровському напрямку.
