Фото: KAM, Facebook
Гібридні загрози небезпечні тим, що вимагають військових заходів навіть у мирний час. Це не про дрібні правопорушення — це значно серйозніше: міграційна криза на кордоні, підпали торгових центрів, вибухівка в посилках і повідомлення про мінування шкіл. З такими викликами останніми роками стикається Литва. Журналісти «Нової газети.Балтія» поговорили з військовими експертами — чи достатньо заходів вживає уряд і чи готове суспільство до можливого загострення?
Загроза №1. Російські спецслужби вербують місцевих жителів чи іноземців, щоб влаштовувати диверсії
Декілька тижнів тому Генеральна прокуратура Литви заявила, що передала до суду кримінальну справу про підпал IKEA, який стався 9 травня 2024 року. Підозрювані – громадяни України, які діяли на користь російської військової розвідки. За 10 тисяч євро вони готові були підпалити та підірвати торгові центри у Литві та Латвії, але після підпалу IKEA у Вільнюсі їх затримали під Паневежисом.
Егідіюс Папечкіс. Фото: Андрій Войтович, Нова Газета.
«Наразі технології дозволяють людям спілкуватися, не маючи прямого контакту: ховатися за вигаданою особистістю, дистанційно давати доручення та надсилати гроші. Це нова реальність», — каже військовий експерт, кандидат історичних наук Егідіюс Папечкіс.
Він згадує інциденти з посилками, що самозаймаються, відправленими з Литви минулого літа. Один із таких пристроїв викликав пожежу на складі DHL у Німеччині, інший — у Великій Британії. Тоді також повідомлялося, що за цими подіями стоїть Кремль.
«Складність у тому, що зв’язок із спецслужбами Росії встановити та довести непросто. Але робота ведеться. Зараз чекаємо на рішення прокуратури та судів, після яких можуть послідувати певні політичні дії» — продовжує експерт.
Співрозмовник «Нової газети. Балтія» звертає увагу, що за останні роки в Європі поменшало терактів, під час яких застосовувалася вогнепальна зброя або вибухівка. Це означає, що спецслужби та поліція зуміли успішно усунути ці загрози. На це вказують невдачі і мізерний арсенал диверсантів у Литві — отже, вони не мають доступу до летальної зброї. Егідіюс Папечкіс зауважує, що зазвичай організатори подібних акцій вербують місцевих жителів чи іноземних громадян, але не росіян чи тих, хто ідентифікує себе з росіянами.
Схоже, Росія освоїла дешеву технологію, коли за невеликі гроші вербує підлітків, які виконують «делікатні» доручення. Таке регулярно відбувається в Україні, де неповнолітніх наймають через інтернет та просять принести до центру комплектування та соцпідтримки сумку. Кур’єри навіть не підозрюють, що вміст у прямому значенні слова вибухонебезпечний. Експерти вважають, що боротися з цим можна через навчання та інструктаж.
«Під час пандемії Фонд підтримки оборони (Gynybos Paramos Fondas), яким я керую, організував підготовку інструкторів. Вони навчали волонтерів, які допомагали людям похилого віку. Ми розуміли, що ситуацією можуть скористатися шахраї, і виробили низку контрзаходів. Зокрема, пояснювали пенсіонерам, як отримати допомогу, не наражаючи себе на ризик», — наводить такий приклад військовий експерт Вайдотас Маліненіс.
На його думку, аналогічні заходи можна задіяти у разі підвищення рівня загроз у Литві. Якщо потрібно, то волонтерські загони можуть бути впроваджені на громадських та торгових об’єктах, а одним із фокусів має стати інформаційна робота у школах та університетах.
«Масштабне навчання та інструктування провести цілком під силу. Литва має ресурси на підготовку таких фахівців», — переконаний експерт.
Загроза №2. Інциденти у Балтійському морі
У середині березня на пляжі у Клайпеді знайшли фрагмент боєприпасу. Це частина механізму запуску російської ракети «земля-повітря» малої дальності. Як прокоментували у литовській армії, військовослужбовці РФ, ймовірно, проводили навчання, а прискорювач потрапив у воду і його викинуло на берег.
«Ця знахідка не становить жодної загрози. Однак через розуміння, що Росія — недружня для Литви країна, медіа приділяють, мабуть, надмірну увагу таким фактам», — вважає Егідіюс Папечкіс.
Проте навіть до таких інцидентів потрібно ставитися всерйоз, наголошує Вайдотас Маліненіс. Ці знахідки можуть свідчити про ворожі дії, і владі варто знати про кожну з них. Набагато більшу настороженість викликає неодноразовий обрив інтернет-кабелю, прокладеного дном Балтійського моря. Як вважається, до цих подій можуть бути причетні судна з російськими екіпажами.
«Офіційна влада не підтверджує, але й не спростовує причетність влади РФ. Але кілька випадків трапилися поспіль, за короткий проміжок часу. Важко повірити, що це збіг: яке судно тягтиме якір на всьому шляху? Ні, його скинули на певній ділянці. Багато вказує, що це були сплановані дії», — нагадує Вайдотас Маліненіс.
Вайдотас Маліненіс. Фото з особистої сторінки у Facebook
Він зазначає, що європейські країни почали реагувати на такі інциденти і навіть обговорюється супровід деяких суден, що прямують Балтійським морем. Однак це безпрецедентні та дорогі заходи: щоб їх вживати, потрібне серйозне обґрунтування.
«Це справді виглядає підозріло: сталася низка обривів, а потім усе закінчилося. Водночас, аналогічні інциденти зараз фіксуються біля берегів Тайваню. Там затримано кілька китайських рибальських суден», — погоджується Егідіюс Папечкіс.
На його думку, поки що ці інциденти не викликали серйозних наслідків, і з категоричними рішеннями слід почекати. Нинішню реакцію влади він оцінює як адекватну. А от якщо рівень загрози зросте, то й дії будуть іншими.
Загроза №3. Міграційна криза
Хоча міграційна криза на кордоні з Білоруссю втратила гостроту, але вона не припиняється. Після деякого затишшя тиск знову почав зростати — за останні тижні кількість спроб нелегально потрапити до Євросоюзу зросла. З найбільшим пресингом стикаються у Польщі, але у Латвії також помітили негативну тенденцію.
«Ситуацію з нелегальними мігрантами організовано навмисне — це вже давно всім очевидно. 2021 року це було частиною підготовки до повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Мабуть, задум був у тому, щоб відволікти і послабити Європу, змусити її фокусуватися на проблемах, що раптово виникли», — підкреслює Вайдотас Маліненіс.
Як вважає експерт, план провалився: Литва, Латвія та Польща, незважаючи на тиск, змогли протистояти та не допустити масового прориву кордону. Тепер ситуація інша: встановлені фізичні бар’єри, удосконалено систему відеоспостереження, підрозділи вже мають досвід реагування.
«Реагували і НАТО та Євросоюз. Зокрема після кризи на кордоні Європейська служба прикордонної та берегової охорони Frontex надіслала підкріплення», — нагадує Егідіюс Папечкіс.
Наші співрозмовники солідарні: якщо на початку це нагадувало раптову кризу, то тепер — планомірне протистояння із супротивником, який цинічно спекулює чужими життями.
Загроза №4. Військові навчання у Білорусі
Найбільшу настороженість зараз викликають розмови про наміри Білорусі та Росії провести на білоруській території військові навчання «Захід-2025». З одного боку, це завжди загроза для країн Балтії, з іншого — які сили може направити туди Кремль, якщо всі ресурси йдуть на війну в Україні. Чого тут більше — спекуляції чи реальний привід для побоювань?
«Будь-які навчання, навіть якщо працюватимуть лише штаби, становлять загрозу. Недарма свого часу у 2011 році у Відні було досягнуто домовленостей, за якими країни обмінюються інформацією та запрошують для спостереження військових інших держав. Після початку повномасштабної війни в Україні цей процес припинено. Ми не знаємо, як буде цього року, але промайнула інформація, що Міноборони Білорусі можливо закличе міжнародних спостерігачів», — зазначає Егідіюс Папечкіс.
Звичайна реакція НАТО на такі плани – посилення присутності у регіоні. Очікується, що цього року додаткові сили альянсу також будуть перекинуті до Польщі та країн Балтії.
«Військові навчання можуть вилитися в напад, як це сталося 2022 року. Однак поки що немає жодних ознак цього. Думаю, зараз війська Росії більше потрібні в Україні», — каже Вайдотас Маліненіс.
Можливо, це не так помітно для звичайних громадян, але спостереження за тим, що відбувається в Білорусі та Росії, значно посилено. Тепер західні розвідки іноді навіть діють відкрито навмисне, що можна сприймати як превентивний захід. Приховати підготовку до скільки-небудь серйозних дій за таких умов практично неможливо.
Загроза №5. Лжемінування у школах
На 2023 рік припав пік повідомлень про помилкові мінування в школах. Якщо спершу навчальні заклади переривали заняття, то потім реагували спокійніше. МВС Литви назвало це скоординованою атакою, яка не становить реальної загрози.
«Реакція суспільства та правоохоронної системи була адекватною, хоча грань тонка, але ризик виявився виправданим», — переконаний Егідіюс Папечкіс.
Водночас Вайдотас Маліненіс вважає, що системі освіти потрібно розробити протокол на майбутнє.
«Як ми бачили, 2023 року кожен навчальний заклад сам розробляв контрзаходи. Ніхто не може гарантувати, що це не відновиться, тому важливо чітко знати, що робити у такому разі. Не просто телефонувати в поліцію, а й самим робити активні дії. Для цього потрібні інструкції та навчання», — нагадує він.
Погрози, які у 2023 році отримували навчальні заклади Литви. Скриншоти із батьківських чатів.
Чи попередять своєчасно про реальну загрозу?
Наразі багатьох у Литві цікавить питання: чи отримають її мешканці своєчасну інформацію, якщо буде відомо про реальну загрозу? Обидва експерти без вагань відповідають ствердно.
«У 2022 році НАТО точно визначило час початку війни в Україні», – наводить приклад Егідіюс Папечкіс.
За його словами, навіть якщо комусь хочеться приховати чутливу інформацію щодо інтересів суспільства, незалежні медіа не дозволять цього зробити.
«Звичайно, уряд відчуває тиск і зреагує, розуміючи, що ЗМІ не мовчать. Таким чином, транслюються запити суспільства, яке хоче жити в безпеці. Як на мене, ми готові як ніколи добре, в тому числі завдяки останнім викликам. Економічна позиція дозволяє успішно усунути загрози», — вважає експерт.
А суспільство готове до можливої ескалації? Якщо поглянути на досвід минулих років, то здається, що жителі Литви успішно подолали низку випробувань: пандемію, міграційну кризу, початок повномасштабної війни в Україні.
Чи готове суспільство до можливої ескалації та інших гібридних загроз?
У відповідь Егідіюс Папечкіс посилається на реакцію в лютому 2022 року: «Тоді мені як людині, пов’язаній з безпекою, дзвонили звичайні люди і запитували, чим можуть бути корисними. Суспільство склалося в один міцний кулак. Хочу відзначити дії місцевої влади, яку ми звикли критикувати за зайву бюрократію, повільність, відсутність політичної волі. Однак тоді вони діяли оперативно, раціонально, і досягали гарного результату».
Благодійний концерт на допомогу Україні, Вільнюс, 2024. Фото: BlueYellow
У Вайдотаса Маліненіса схожа позиція. У разі появи підозри люди одразу телефонують у поліцію. Це гарна реакція для світу, в якому громадянська інфраструктура є вразливою. Він припускає, що при спробах ескалації можуть бути введені екстрені заходи на зразок тих, що застосовувалися під час пандемії.
«У цьому сенсі коронавірус навчив нас дисципліни. Люди визнали, що суворі заходи потрібні для громадської безпеки. А коли є загроза, треба готуватися. Тому що найгірше, що може статися, – це відсутність реакції. Зараз таке розуміння є», — упевнений військовий експерт.
Які наслідки настануть для Росії?
Мотиви ініціаторів гібридних атак очевидні: посіяти паніку, викликати недовіру суспільства до влади. Очевидно, що за цими діями маячить силует Кремля. Однак, досягаючи уявних цілей, Росія завдає собі значно більшої шкоди в довгостроковій перспективі.
«Наразі можна констатувати, що торговельні зв’язки зберігаються, суспільство функціонує, галузі економіки працюють, політичні структури зберігають авторитет. У Литві сильне громадянське суспільство, яке може протистояти не лише таким викликам», — перераховує Егідіюс Папечкіс.
Гібридні загрози відволікають людей від, наприклад, допомоги Україні, натякає на можливу мету Росії Вайдотас Маліненіс. Коли відбувається підпал торгового центру, то фокус мимоволі зміщується на внутрішні загрози.
«Однак є й зворотний ефект: в умовах невизначеного майбутнього суспільство стає більш адаптивним, воно схильно виявляти волю, а політикам стає простіше переконувати, що треба підвищувати витрати на оборону. При підвищенні температури втрачається фактор несподіванки», – каже він.
Егідіюс Папечкіс зазначає, що Росія стикається з санкціями, які, незважаючи на спроби їх обійти (іноді успішні), дуже болючі для Москви. Інакше це питання не обговорювалося б як умова припинення вогню в Україні. Якщо порівнювати акти саботажу, які влаштовують спецслужби РФ, вони непорівняні з репутаційними збитками для цієї країни. У довгостроковій перспективі формується імідж держави, яка готова до будь-яких капостей та підлостей.
«Країни Центральної Азії та Кавказу також поступово дистанціюються від Росії. Там поки що не налаштовані антиросійськи, але РФ поводиться так агресивно, що неминуче викликає відторгнення. Ось що зараз пропонує Росія? Вона нічого не може дати Казахстану чи Азербайджану. Лише лицемірство, відверту брехню, шантаж. Ці країни йдуть надовго з орбіти відносин із Москвою, і розрив тільки зростає», — ділиться важливим спостереженням Егідіюс Папечкіс.
