Скрін з відео російських волонтерів
15 грудня 2024 року в Чорному морі був шторм. Два російські нафтові танкери класу «Волгонефть» зазнали аварії. У Керченській протоці стався розлив мазуту, який досить швидко досяг узбережжя спочатку Краснодарського краю, потім анексованого Криму та Азовського узбережжя. Минуло понад два місяці, але фіксуються все нові та нові викиди мазуту в море. Екологи кажуть, що катастрофи можна було уникнути, якби РФ не використовувала старі танкери, які експортують нафту в обхід санкцій. Як постраждали акваторії Чорного та Азовського морів і як ця екологічна катастрофа вплине на людей, які мешкають на узбережжі, читайте у статті «Новин Донбасу».
Жителька Севастополя: «Я думала, нас не торкнеться»
Вдень 15 грудня у місцевих телеграм-каналах Криму з’явилася інформація: два танкери у Керченській протоці пробило хвилями, вони тонуть. До краху «Волгонефть-212» та «Волгонефть-239» доставляли в порт «Кавказ» мазут та експортне нафтове паливо з нафтопереробного заводу «Роснефти». Після аварії нафтопродукти одразу ж потрапили до моря. Вже ввечері 15 грудня організація Greenpeace заявила, що аварія танкерів може стати найбільшою техногенною катастрофою за останні десятиліття. За кілька днів мазут досяг узбережжя Краснодарського краю, а потім і Криму. Причому, йдеться не лише про південно-східну частину півострова — Феодосію, Алушту, Ялту. Від нафтопродуктів почали чистити пляжі південно-західного Криму, а це Севастополь, Саки, Євпаторія.
Карта 1. Місце аварії танкерів та зона первинного забруднення
«Я думала, що нас не торкнеться, але було. На початку лютого я вирішила прогулятись до моря. У нас тут гарний пляж Учкуївка. Спеціально походила, подивилася, мені ж цікаво. Про це багато пишуть та розповідають у наших новинах севастопольських. Бачила мішки з піском та мазутом на пляжі прямо біля сходів. Ці мішки стояли, нікого не було. Чорні звичайні мішки. Штук 10 на одній стороні біля сходів та ще далі. Ще я чула, що у Любимівці були викиди і на Омезі збирали також — тобто на трьох пляжах. Звичайно, все це плачевно», — розповіла «Новинам Донбасу» мешканка Севастополя Марина.
Де мазут у Азовському морі?
10 січня український Центр журналістських розслідувань опублікував супутниковий знімок, на якому видно, що нафтова пляма досягла Бердянської коси в Азовському морі.
Карта 2. Мазутна пляма в Азовському морі
А буквально за кілька днів після цього голова окупаційної адміністрації Запорізької області Євген Балицький написав: у Бердянську зібрали близько 10 тонн мазуту, а у селищі Кирилівка приблизно 10 кілограмів. На початку лютого Балицький повідомив про нові знахідки — нафтопродукти виявили на Бердянській косі. Це підтверджує, що мазут мігрує Азовським морем, досягаючи узбережжя нових населених пунктів. У місцевих чатах жителі Запорізької області розповідають, що нафтопродукти знаходять і в невеликих селах, але окупаційна влада на це особливої уваги не звертає.
«Чому в селі Новопетрівка нічого ніхто не моніторить, у нас таке саме море. Мешканці села знайшли викиди, повідомили у МНС, але…»; «Чому тільки Бердянська коса? А Обіточна де?!», — писали в чатах.
Обіточна коса знаходиться на захід від Бердянська. Новопетрівка — село на північний схід від міста, що дає зрозуміти масштаб забруднення.
Карта 3. Село Новопетрівка та Обіточна коса
3 лютого законна міська рада Маріуполя повідомила, що мазут рухається у напрямку цього населеного пункту, але поки що візуальних підтверджень інформації немає. На відміну від Одещини, де наприкінці січня в районі Національного парку «Тузловські лимани» виявили сліди мазуту на узбережжі. Екологи кажуть: рух мазуту багато в чому залежить від вітру та течії.
«Швидше за все, більша частина мазуту фізично вже вилилася. З одного боку, вона обійшла Кримський півострів, а з іншого в перші два тижні вона прямувала через шторми до Краснодарського краю. Що стосується загальної течії, вона оминає Крим, має західний напрямок. Тому кримчани побачили цей мазут. І велика Ялта була з мазутом, якимось дивом уцілів Карабах, наскільки я знаю, там не було мазуту, але далі на західному узбережжі Криму фіксувався мазут. Коли його вже зафіксували на узбережжі Одещини та Миколаївщини, не було такої кількості, як його фіксували, наприклад, у Криму», — коментує професор кафедри екології Національного університету Києво-Могилянська Академія, експерт Кримськотатарського ресурсного центру Євген Хлобистов.
За найгіршого сценарію нафтопродукти можуть досягти берегів Румунії, Болгарії та Туреччини.
Згодом мазут втрачає частину своїх дисперсних домішок, тому екологи сподіваються, що більшої катастрофи вдасться уникнути. Але стверджувати це неможливо, адже ніхто не знає, скільки залишилося мазуту в танкерах і з якою інтенсивністю він виливається. Невідомо також, скільки вже потрапило до акваторії Чорного моря — російська сторона не надала жодної офіційної інформації з цього приводу. За найгіршого сценарію постраждати від розливу мазуту може не лише Україна та Росія. Нафтопродукти можуть досягти берегів Румунії, Болгарії та Туреччини.
Мапа 4. Можлива географія забруднення
«Ми спілкуємося з нашими партнерами та сусідами з Болгарії та Румунії. На рівні міністрів охорони довкілля створена робоча група. Але Росія не дає можливості виходити сьогодні до Чорного моря судам, які б змогли провести дослідження, відповідні аналізи, особливо на тій території Чорного моря, яке Росія вважає своїми територіальними водами. Тобто, сьогодні сказати, чи буде це катастрофа для всього Чорного моря і як це буде виглядати в найближчі місяці дуже важко. Скоріш за все, такої загальної катастрофи, яка б кардинально вплинула на курортний сезон для Болгарії, Румунії, можливо, частини Туреччини, мабуть, ні — я все ж таки залишаюся оптимістом», — каже Євген Хлобистов.
Болгарське Вище військово-морське училище ім. Болгарське Вище військово-морське училище ім. Миколи Вапцарова, що знаходиться у Варні, проводить моніторинг ситуації після аварії танкерів. За словами місцевих екологів, на сьогодні загрози забруднення вод цієї частини Чорного моря немає. Проте, екологи не виключають, що площа забруднення буде розширюватись.
«Ми досі не знаємо всіх особливостей цієї аварії і як пляма рухається по акваторії Чорного моря. Коли ми говоримо про супутникові знімки, то супутник може фіксувати лише сам факт наявності плями, але він не фіксує структуру цієї плями. Він не може взяти аналіз води. І тому ми можемо лише фіксувати, що в цьому місці є елементи мазуту в морській воді. Але скільки їх, наскільки вони є катастрофічними?», — коментує Євген Хлобистов.
До кінця грудня 2024 року Український науковий центр екології моря публікував звіти про забруднення. В організації, ґрунтуючись на модельних розрахунках, говорили про поступове поширення мазуту в акваторії Чорного моря, особливо у східному напрямку.
Карта 5. Модельні розрахунки Українського наукового центру екології моря Джерело: Український науковий центр екології моря
При цьому в українській Greenpeace заявляли, що забруднення поширюється не лише на північну частину Чорного моря. Воно дійшло до Одеської області, а також до кордонів з Румунією, але це інформація, яку екологи не можуть точно підтвердити.
Загинули сотні птахів
Забруднення мазутом — це не тільки морське узбережжя. У Грузії, наприклад, пляжі чисті, чого не скажеш про місцевих птахів, які страждають після катастрофи. 6 січня екс-глава грузинської служби моніторингу рибальства та Чорного моря Арчіл Гучманідзе написав у Facebook, що на узбережжі Батумі, Анаклії, Поті та Кобулеті знаходять птахів, облитих мазутом.
Птах, облитий мазутом. Фото з одного з пабліків російських волонтерів
«У цей період відбувається міграція водоплавних птахів від місця розливу мазуту в Чорному морі та через нього до узбережжя Грузії, і, мабуть, ці факти мають бути пов’язані з цією подією. Ймовірно, таких випадків буде ще більше. Ми також отримуємо інформацію про подібні факти з Абхазії (Гагра, Бічвінта, Сухумі) та з пляжів Сочі (Російська Федерація)», — пише Гучманідзе.
Через півтора місяці після свого першого запису Арчіл Гучманідзе повідомив, що птахів, облитих мазутом, знаходять на грузинському узбережжі все більше. У телеграм вже є чат «Птахи в Грузії, Батумі», де публікують інформацію про врятованих чи загиблих пернатих. Таких на узбережжі Грузії вже близько 250-ти.
За інформацією Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України на 4 лютого, після аварії танкерів вже загинуло понад 700 птахів. Але насправді це число може бути в рази більшим. Кримські видання пишуть: кількість птахів, які постраждали через розлив мазуту, з кожним днем зростає.
«Птахи гинуть. Різні називалися цифри. Сотні, тисячі птахів. Росія не надає інформації. У водоплавних птахів є куприкова залоза і жиром цієї залози вони змащують пір’я. Завдяки цьому вони не намокають, створюється шар повітря між пір’ям і тілом, шкірою птахів. Це допомагає їм боротись, виживати у холоді навіть коли вони пірнають. А так пір’я склеїлося і немає захисного шару, птахи починають замерзати, вони не можуть літати нормально, не можуть добувати їжу. Рятувальники їх ловлять, починають відмивати, але хто мав справу з нафтопродуктами, знають, що це дуже цупка речовина. Її важко відмити», — коментує еколог, експерт Мережі захисту національних інтересів ANTS Олег Листопад.
Лише відмити птахів недостатньо. Після цього їх потрібно вилікувати, виходити, утримувати за певних умов, що досить непросто. Тому виживають, за словами експертів, буквально 10% пернатих. Але страждають від нафтопродуктів не лише птахи.
«Є ще дельфіни, риби, безхребетні, морська флора. Цей мазут він врешті опускається на дно, покриває дно і не можуть рослини відповідно синтезувати. Не можуть морські донні організми дихати, перекриваються їхні дихальні шляхи. Це просто смертельна така плівка. Це наш окупований Крим і навіть російське узбережжя — це наше спільне море, яке дуже вразливе», — каже Олег Листопад.
І якщо хоча б якусь частину птахів врятувати можливо, то для риб мазут смертельний.
«Для риби це катастрофа, тому що риба не може самостійно позбутися мазуту. Риба, яка ковтає маленький шматочок мазуту, швидше за все припиняє своє існування. Цей мазут не розчиняється в рибі, вона не може пропустити його через себе і позбутися. Тобто, швидше за все, ми побачимо величезні втрати для флори та фауни, для екосистеми Чорного моря», — вважає Євген Хлобистов.
Ситуацію погіршує й те, що викиди з танкерів, які затонули, тривають. Загалом вони перевозили близько 9 тисяч тонн мазуту. У море вже попередньо потрапило понад 4 тисячі тонн.
«У світі, в судноплавстві за останні, мабуть, вісімдесят років після Другої світової війни ми не мали прикладів такої кількості розливу в акваторію моря саме мазуту. А тут є ще особливість — це мазут так званої категорії А, який найменш очищений. Це дуже важкий мазут і найнижча очистка. Такої кількості мазуту акваторія жодного моря не отримувала», – коментує Євген Хлобистов.
Як катастрофа вплине на жителів узбереж
Екологам складно спрогнозувати не тільки те, яка частина акваторії буде забруднена, але й те, як поведе себе мазут. Ця речовина – важка фракція нафти, вона недовго залишається на поверхні води. У Greenpeace кажуть, що мазут, який осів на дні, може стати відкладеною проблемою, адже під час штормів він знову буде потрапляти на берег. Досвід аварій із нафтопродуктами говорить, що морське середовище може залишатися токсичним до 30 років. Жителька Севастополя Марина, з якою вдалося поговорити «Новинам Донбасу», впевнена, що наслідки катастрофи стануть помітнішими влітку. Зараз у Криму холодно, а з підвищенням температури повітря та води мазут почне спливати на поверхню.
«Коли буде потепління, мазут стає не таким густим і він може або піднятися на поверхню, або його більше поглинатимуть морські організми. Коли підніметься температура, то більша ймовірність, що будуть нові знахідки забруднення на узбережжі, але знову ж таки, щоб точно оцінити ситуацію, потрібен доступ до місця забруднення», — пояснює директорка офісу Greenpeace Україна Наталія Гозак.
Марина із Севастополя каже, що після аварії танкерів боїться запрошувати до себе в гості онуків, переживає за їхнє здоров’я. І не дарма, адже мазут — токсична речовина, вона може негативно впливати не лише на морську флору та фауну, а й на людину.
«Ефект тут накопичувальний. Коли людина вживає досить довго рибу чи морські продукти, забруднені мазутом, може бути накопичення цих сполук і внутрішні захворювання. Другий момент – мазут випаровується і забруднення залишається на узбережжі. Дихати цими випарами нафтопродуктів шкідливо. Можуть бути проблеми із дихальною системою», — каже Наталія Гозак.
Тому відпочивати на пляжах, забруднених мазутом, може бути небезпечно. Також експерти радять поки що не вживати чорноморську рибу.
«Якщо людина буде споживати отруєну мазутом рибу, це буде харчове отруєння. Залежно від кількості риби, від стану організму конкретної людини вона може це перенести відносно легко, а може й катастрофічно. Бо є люди, які страждають на хронічні захворювання, є люди з певними особливостями шлункового тракту або хворобами. І тоді споживання отруєної мазутом риби може виявитися дуже важким для здоров’я. Я взагалі не радив би зараз кримчанам вживати чорноморську рибу. Жодну, бо зовні не можна відрізнити, ця риба отруєна мазутом чи ні», — коментує Євген Хлобистов.
Екологи кажуть: небезпека ще й у тому, що мазутні плями на узбережжі після шторму накриє піском. Щоб повністю очистити пляжі, потрібно знімати весь шар піску, але Росія навряд чи це робитиме. Адже РФ, за словами експертів, навіть не стурбована правильною утилізацією мішків із зібраною піщано-мазутною сумішшю.
«Невідомо, що з ними трапилося, але є ймовірність, що ці мішки просто складені десь і лежать. Наскільки вони будуть цілісними, це питання», — вважає Наталія Гозак.
І розповідь Марини із Севастополя підтверджує ці припущення: мішки на пляжі Учкуївка просто зібрані в одному місці.
Що робить Україна та чого не робить Росія
З моменту катастрофи танкерів Росія не вжила адекватних заходів, щоб мінімізувати наслідки аварії. Уламки суден так і лежать на дні. Відкачувати нафту почали лише через місяць після аварії. Володимир Путін відреагував на розлив мазуту лише 18 лютого, наголосивши, що танкери треба піднімати, але коли це станеться, не уточнив.
«Ми не знаємо, що реально робить Росія, щоб запобігти подальшому виливу мазуту. На загал таке враження, що не робить нічого. Але з іншого боку, на неї не можна вплинути. На сьогодні у нас немає жодного механізму впливу на РФ, щоб вона щось робила, більш ефективно співпрацювала з партнерами, з сусідами. Позиція Туреччини досить відсторонена. Вона висловила один раз занепокоєння із цього приводу. Я так розумію, що турецькі експерти повідомили керівництву, що дуже малоймовірно, що це дійде до пляжів Туреччини. Але не велика таємниця, що Туреччина не має особливого курортного потенціалу саме на Чорноморському узбережжі. Вона має потенціал інших морях. Тож вони спокійно до цього ставляться, спостерігають», — каже Євген Хлобистов.
Ще у 1992 році шість чорноморських країн – Україна, Болгарія, Грузія, Молдова, Румунія та Росія підписали Бухарестську конвенцію про захист Чорного моря від забруднення. Але як показала нинішня війна, РФ ігнорує подібні договори. 2007 року в Керченській протоці вже сталася така ж аварія, як і у грудні 2024-го. Тоді з танкера «Волгонефть» вилилося понад тисячу тонн мазуту. Минуло 17 років, але в Чорному морі, як і раніше, курсують старі судна терміном служби понад 50 років. У Greenpeace наголошують, що такі ж танкери використовуються в російському тіньовому флоті, який в обхід санкцій експортує сиру нафту.
«Це все можна було попередити. Російська влада вела злочинну бездіяльність і не було вжито заходів. Не було жодних дій на воді, спрямованих на збирання цього забруднення з моря. Все, що робила російська адміністрація, — зганяла людей для усунення забруднення на узбережжі фактично без масштабного застосування техніки. Розлив триває. З одного з танкерів не відкачали залишки мазуту. Російська влада не зробила нічого, щоби відкачати це», — каже Наталія Гозак.
Про боротьбу з «тіньовим флотом» йшлося і під час засідання підкомітету Міжнародної морської організації на початку лютого, де обговорювали наслідки розливу мазуту в Чорному морі. Також щодо наслідків катастрофи Україна вже звернулася до секретаріатів конвенцій ООН, ЮНЕСКО, Євросоюзу. А з Румунією та Болгарією узгоджено спільні кроки щодо взаємодії з міжнародними інститутами. Однак, зрушень через два місяці немає.
«Міжнародні організації жують шмарклі у цьому питанні. Міндовкілля звернулось до Чорноморської конвенції. Були проведені зібрання, де була Росія, яка себе поводила, як завжди, нахабно. Все заперечувала. Решта учасники знизали плечима і нічим не закінчилося. Також Україна добилась зустрічі Міжнародної морської організації. Там також європейські країни говорили Росії “те, що ви робите, це погано, ми вас засуджуємо”. Рішення, наприклад, заборонити прохід через Босфор і Дарданелли російським танкерам не було прийнято», — коментує Олег Листопад.
Але, на думку еколога, зроблено замало і з боку України. Наприклад, досі немає звернення до Міжнародного морського суду.
«З одного боку, не можна сказати, що нічого не зроблено. Зроблено багато. З іншого боку, недостатньо. Не було засідань РНБО на цю тему. Принаймні публічно нічого не було. МЗС, Кабінет міністрів такої заяви я не бачив, Верховна Рада, щоб активно працювала в цьому плані. Тобто тут не доопрацювали. А треба давити, кричати на весь світ», – вважає Олег Листопад.
У Мінприроди України вже заявили, що витік мазуту завдав екосистемі Чорного моря матеріальних збитків на суму понад 14 млрд доларів США. Але порахувати точну суму доти, доки до акваторії немає доступу міжнародних організацій також неможливо.
Матеріал створений за підтримки «Медіамережі»
