Росія обстрілює траси дронами Фото: DeepState
Ситуація з безпекою у Слов’янську погіршується. З початку вересня автомобілі на трасі в Ізюм стали мішенями для російських дронів. Безпілотники долітають і до самого Слов’янська. У радіусі прямої загрози — 30-кілометрова зона від лінії фронту. «Новини Донбасу» запитали в експертів, якими шляхами можна пересуватися, чи стануть нальоти БПЛА більш масовими і як захиститися від російських безпілотників.
Ситуація на трасі Слов’янськ — Ізюм погіршується
Виїхати зі Слов’янська та в’їхати до міста можна кількома дорогами. Траса в Ізюм на півночі, шлях через Барвінкове на заході та через Краматорськ, а потім Олександрівку на півдні. На початку вересня російський fpv-дрон вдарив по пассажирському автобусу на дорозі, що веде в Ізюм. Він повністю вигорів.
Скріншот відео з місця подій кореспондента «Новини Донбасу»
За інформацією старшого лейтенанта Сил оборони з позитивним «Алекс», це сталося приблизно за 10 кілометрів від Слов’янська, Росія запустила не менше п’яти fpv. Використовувалися також дрони-матки. Це великі безпілотники-носії, які переносять менші ударні БПЛА в тил для ураження цілей.
Траса «Слов’янськ — Ізюм» проходить практично паралельно лінії фронту. Від неї до передової зараз досить багато — приблизно 25 кілометрів, але російські дрони подолали цю відстань. Рельєф місцевості і те, що дорога відносно пряма полегшує можливості армії РФ щодо атак.
«Ворог вийшов у певних локаціях на можливість вогневого контролю і, відповідно, траса стає більш небезпечною для транспортування особового складу та для логістичних цілей. Це небезпечні сигнали, оскільки ця траса є однією з найважливіших логістичних артерій півночі Донбасу, оборони півночі Донбасу», — коментує офіцер Збройних сил України, військовий експерт Андрій Ткачук.
Дорога пов’язує Слов’янськ з Ізюмом, а потім з Харковом та Дніпром. Це основна траса, яку використовують не лише Сили оборони. По ній волонтери евакуювали цивільних. І Росія, звичайно ж, зацікавлена, щоб максимально ускладнити цей рух. Перерізати дорогу для окупантів поки що нездійсненне завдання, хоч вони й просунулися до неї наприкінці серпня в районі Зеленої Долини та Новоселівки. Але в умовах постійного полювання дронів рух трасою через деякий час може бути практично паралізований.
«Дії росіян є абсолютно очевидними. Розуміючи, що лобові атаки, м’ясні штурми навряд дадуть бажаний результат, вони намагаються максимально ускладнити логістику нашого гарнізону, який діє на території міської агломерації. І принагідно вони серйозно ускладнюють життя мирного населення, яке ще перебуває у цих населених пунктах», — коментує полковник ЗСУ, речник Генштабу ЗСУ (2014-2017) Владислав Селезньов.
Альтернативні маршрути зі Слов’янська: чи безпечні
Враховуючи, що пересуватися дорогою Ізюм — Слов’янськ стає небезпечно, у місцевих групах радять альтернативний маршрут через Барвінкове. Ця траса веде до Павлограда через Лозову. Від лінії фронту відстань тут більша — приблизно 40-50 кілометрів, але й цю дорогу вже атакують російські безпілотники. 7 вересня, за словами бійця полку «Азов» Олександра Аронця, fpv вдарив тут по авто.
«Інші південніші траси прострілювалися вже раніше. Не хочу нагнітати, але мій цивільний досвід і здоровий глузд підказують, що перерізання логістики до Краматорської агломерації це вже навіть не половина шляху до повної окупації Донеччини», — пише Аронець у Facebook .
Експерти кажуть: технічно армія РФ поки що не може завдавати масованих ударів дронами на відстань до 50 кілометрів. Це можуть бути поодинокі обстріли з використанням, наприклад, БПЛА типу ZALA або інших ударних дронів, яких у росіян небагато. Виняток хіба що БПЛА-камікадзе «Герань» чи «Шахед». Тому системно окупанти атакують лише трасу Слов’янськ — Ізюм.
«По інших трасах ситуація не така небезпечна. Ми повинні розуміти, що у ворога є дрони, що літають на велику відстань. Але це ситуативна історія (обстріл траси в Барвінковому — ред.). Однак ворог ставить собі за мету, очевидно, брати під вогневий контроль усі логістичні артерії Донбасу», — вважає Андрій Ткачук.
Ще одна дорога зі Слов’янська проходить через Краматорськ, Золоті Ставки та Олександрівку, але після прориву російської армії біля Добропілля на початку серпня відстань від неї до передової скоротилася. Сили оборони змогли відбити частину позицій у Веселому та Золотому Колодязі. Відстань від лінії бойового зіткнення до цієї дороги близько 25 кілометрів, що також не виключає дронових атак.
Антидронові мережі – основне рішення для захисту
Антидронові сітки на трасах на Донеччині — те, що мало бути ще вчора, вважають військові. За інформацією кореспондента «Новин Донбасу», на момент удару по автобусу на початку вересня сіток на дорозі Слов’янськ — Ізюм не було.
«Найбільш примітивна та зрозуміла, і водночас життєво необхідна історія на фронті сьогодні — антидронові сітки. Це смішно, що ми досі не можемо справитися з цією задачею. Ситуація абсолютно абсурдна, коли військовим необхідно крім облаштування своєї смуги відповідальності, думати, як їздити в тилу», — пише екс-командир полку «АЗОВ» підполковник ЗСУ Максим Жорін.
На початку червня голова Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін говорив, що разом із командирами підрозділів було визначено дороги, де встановлять антидронові сітки. За його словами, на це виділили кошти із обласного бюджету. У січні цього року Департамент з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької ОДА провів два тендери на закупівлю сіток. 22 січня це було 1700 комплектів за 3 млн. 850 тисяч гривень. Тоді договір підписали з місцевим підприємцем Віталієм Гришиним, який почав брати активну участь у тендерах минулого року. Паралельно цього ж дня провели ще одну закупівлю сіток — 2300 комплектів за 5 млн 216 тисяч 400 гривень вже в іншої людини — Олексія Рибаса, мікропідприємця.
У травні ДонОВА купила ще 1330 комплектів майже за 3 млн гривень. Де їх встановили і чи взагалі встановили — інформація, яка не розголошується. У Департаменті з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької адміністрації «Новинам Донбасу» на запитання, скільки кілометрів доріг закрито сітками і скільки ще планують закрити не відповіли. Лише уточнили, що з цією метою з обласного бюджету підрозділу Державної спеціальної служби транспорту Міноборони виділили 86 тисяч гривень (з них уже профінансовано 40 тисяч), а Інженерному підрозділу ЗСУ — 25 тисяч.
Сітки встановлюють на поїзди
Крім обласної адміністрації, сітки закуповують міськради та сільради. Вони витратили на це загалом близько 11 млн. 500 тисяч гривень, закупивши понад 320 тисяч квадратних метрів. Таким чином, загалом Донецька область з обласного та місцевих бюджетів виділила цього року на сітки понад 23 мільйони гривень. Судячи з інформації в договорах, частину сіток планують встановити до кінця року, але експерти вважають, що це надто пізно. Адже зволікання може коштувати життя цивільним та військовим, які пересуваються дорогами.
«Це те, що ми можемо робити і потрібно робити терміново. Антидронові сітки необхідні на логістичних артеріях усіх, навіть тих, які сьогодні нібито не прострілюються. Потрібно випереджати події та випереджати ворога у цьому плані, бо так чи інакше ворог просуватиметься у бік логістичних артерій», — каже Андрій Ткачук.
Жителі Слов’янська розповідають: бачили такі сітки на тепловозах після того, як армія РФ 6 вересня вдарила по залізничному полотну. Чи це був обстріл дроном, не уточнюється, але одна з ділянок тимчасово була знеструмлена. Інтерсіті тягли тепловози, вкриті сітками. До речі, Донецька залізниця цього року закупила 18 комплектів антидронових сіток.
Полковник ЗСУ Владислав Селезньов упевнений, що саме сітки є основним інженерно-технічним рішенням для захисту від дронів. Альтернатив їм, за його словами, немає.
«Поки що інших варіантів не придумано. Розраховувати на засоби радіоелектронної боротьби звичайно можна, але якщо противник почне масштабніше використовувати дрони на оптоволокні, технічно така можливість є, ми знаємо, що дрони на оптоволокні вже зараз працюють на відстані до 30 кілометрів. Тому я думаю, що це будуть напівзаходи, які навряд чи зможуть у повному обсязі захистити весь транспорт, що переміщається трасою Ізюм — Слов’янськ», — пояснює Селезньов.
Експерти вважають, що чим ближче старт опалювального сезону, тим частіше Росія обстрілюватиме життєво важливі для мирних об’єкти. Тому є сенс встановлювати сітки і на них. Але це не врятує від ударів ракет, авіабомб, а також далекобійної артилерії, якщо армія РФ просунеться ближче до траси Слов’янськ — Ізюм — на відстань менше ніж 15 кілометрів.
