Курахове практично захоплене, російська армія намагається оточити Покровськ, атакуючи з флангів. Не припиняються бої у Часовому Ярі. У z-спільноті заговорили про намір ЗСУ зміцнити оборону Ізюму та Балаклії, натякаючи на те, що війська РФ планують просуватися до Лимана та Слов’янська. В 2024 році Росія, як і раніше, не змогла окупувати всю Донецьку область, тому мета захопити Донбас перекочувала у 2025-й. Яких перестановок варто очікувати на військовій карті в новому році читайте у статті «Новин Донбасу».
Курахове – за промзону ще можна поборотися
У грудні армії РФ вдалося значно просунутися до Курахового. Наприкінці року росіяни поставили триколор на будівлі місцевої адміністрації, а 6 січня Міноборони РФ заявило про контроль над населеним пунктом. Проте Генштаб ЗСУ цю інформацію не підтверджує. За останніми даними українських військових блогерів, під контролем путінських військ вся житлова забудова міста, у ЗСУ залишається крайній захід, а путінські війська штурмують Курахівську ТЕС. Це ключовий опорний пункт ЗСУ. Попри те, що у російських джерелах повідомляється про встановлення прапора РФ на ТЕС, офіційних підтверджень цієї інформації від української сторони немає.
«Сили оборони України контролюють Курахівську промзону. Це територія Курахівської ТЕС. Її площа пропорційна площі “Азовсталі”. Сили оборони контролюють основний логістичний хаб — трасу Курахове-Запоріжжя, населений пункт Дачне, що дозволяє здійснювати вивезення поранених, підвезення боєкомплекту та проведення ротації», — коментує військовий експерт Дмитро Снєгірьов.
За його словами, для утримання флангів ЗСУ не можна втрачати Дачне. Контроль за селом означає, що за промзону ще можна боротися. Аналітики наголошують, що саме ця частина Курахового дає можливість не лише утримувати цілий плацдарм, а й гальмувати наступ РФ у районі Покровська та Великої Новосілки. Хоча, судячи з фронтових карт, путінська армія все ж таки вже просунулася і в районі промзони. Як пише військовий блогер Богдан Мірошников, досить довго утримувати «промку» Сили оборони не зможуть, адже вони вже перебувають там в оперативному оточенні. Тому більшість аналітиків визнають: рано чи пізно Україна втратить Курахове, але довгі бої за місто дозволили виснажити сили РФ.
Росія може вдарити з півдня, щоб зрізати весь Курахівський виступ
Водночас курахівський напрямок — це не лише власне Курахове, а й ще десятки населених пунктів, які РФ розглядає як сходинки, щоб досягти своєї кінцевої мети — зрізати виступи в районі Курахового — малий та великий. Тому окупанти паралельно атакують на північний захід від міста — в районі Шевченко, а також на південний захід — від села Дальнє.
«Існування залишків Курахівського виступу добігає до свого логічного кінця. Шевченко треба було тримати, образно кажучи, за будь-яких обставин», — вважає військовий оглядач Костянтин Машовець.
Перед окупацією Шевченко росіяни захопили Старі Терни — ще одну стратегічно важливу точку, що відкрило їм дорогу на протилежний берег Курахівського водосховища і до ТЕС. На думку Костянтина Машовця, зараз російська армія спробує прорватися від сіл Шевченко та Зеленівки до села Улакли. При успішності цього маневру українські підрозділи, що залишилися в самому Кураховому, а також у селі Дачне та ті, що дислокуються вздовж річки Сухі Яли, будуть оточені. Для виходу в них залишається лише одна дорога.
Карта Deepstate. Графіка: Новини Донбасу
«На захід можливість відійти від Курахового у нас поки що зберігається, поки наші Сили оборони тримають кордон приблизно по Сухих Ялах. Дорога Донецьк-Запоріжжя поки що вільна», — коментує керівник військових програм Центру глобалістики «Стратегія XXI» Павло Лакійчук.
Аналітик вважає, що найбільша загроза зараз — це навіть не захоплення Курахового, а ймовірні плани росіян вдарити з півдня. Окупанти можуть спробувати з времівського напрямку — від сіл Новий Комар та Велика Новосілка, форсувати річку Вовча та блокувати все курахівське угруповання сил. Тоді в мішку опиниться понад 20 кілометрів території на захід від Курахового та сотні українських солдатів.
Карта Deepstate. Графіка: Новини Донбасу
Але для цього окупантам, стверджує військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко, потрібно як мінімум подолати рубіж оборони ЗСУ на лінії Слов’янка-Петропавлівка-Шевченко на північ від Курахового. На карті видно, що після цієї лінії починаються поля. Населених пунктів там немає аж до адміністративного кордону з Дніпропетровською областю, отже, просуватися окупантам буде набагато легше.
Карта Deepstate. Графіка: Новини Донбасу
«Поки говорити про можливе захоплення покровської агломерації немає підстав»
З перших днів 2025 року у фронтових зведеннях найчастіше звучить Покровськ. Від позицій армії РФ до міста залишилося менше ніж п’ять кілометрів, у зв’язку з чим у z-спільноті тріумф та прогнози, що Покровськ найближчим часом буде захоплений. Після інтенсивних атак у серпні, коли путінські війська зайняли Новогродівку, бої на покровському напрямку стали на невелику паузу. Окупанти перейшли на Селидове та Курахове. До того ж спроби просунутися до Покровська «в лоб» — від Лисівки та Червоного Яру успіхів не принесли. Але захоплення Селидового відкрило армії РФ можливість флангових охоплень Покровська з південного заходу.
«Ворог має тактичні успіхи в районі Волкове у напрямку до Котліного. Якщо ворог забирає Котліно, на захід виходить до Удачного + шахта №3 на північ, то це буде дуже міцний для них плацдарм для наступу на Покровськ із заходу! На схід від Мирнограда після того, як ворог зайняв Воздвиженку, він стрімко почав рухатися на північ. Також противник намагається обійти Лисівку із заходу, закріпитися у населеному пункті Зелене та вийти в Чунішине», — пише військовий під ніком Мучний.
Саме біля Котліного проходить автомобільна траса та залізниця — важливі логістичні шляхи ЗСУ, які армія РФ намагається перерізати. На думку Олександра Коваленка, для росіян це пріоритет, адже так їм вигідніше рухатись у напрямку Дніпропетровщини.
«Весь основний рух росіян – вздовж залізниці. Якщо говорити про вихід до Дніпропетровщини, то ефективнішим та вигіднішим буде вихід саме до залізниці. Швидше за все, вони обиратимуть саме цей напрямок, а не напрямок вздовж річки Солона, оскільки цей рух не є ефективним та комфортним», — каже Коваленко.
На думку аналітика, оточити Покровськ російській армії найближчими місяцями не вдасться. Адже для цього потрібно створити так звану буферну зону навколо міста — тобто значно просунутися не лише по східному та західному флангам від Покровська, в тому числі окупувати Мирноград, а й охопити Покровськ на півночі.
Карта Deepstate. Графіка: Новини Донбасу
«Поки що говорити про можливе захоплення покровської агломерації — це не тільки Покровськ, а й Мирноград, Добропілля немає підстав. Це велике промислове місто з великою промзоною. Окупанти намагаються створити загрозу оперативного оточення українського угруповання, атакуючи флангом із району населеного пункту Шевченко та Українки. Українка вже під контролем окупантів. Основне завдання для них — спробувати вийти на безпосередній чи вогневий контроль за основною локацією Сил оборони України до траси Покровськ-Павлоград», — коментує військовий експерт Дмитро Снєгірьов.
Проте, якщо армії РФ не вдасться оточити Покровськ, охопити його із західного флангу реальніше завдання. Для цього сюди, за словами експертів, перекинуто передові підрозділи армії РФ. Вони активно атакують у районі Піщаного та Шевченко, намагаються посунути лінію фронту максимально близько до Покровська, щоб потім штурмувати місто. При цьому значення Покровська у військовому плані набагато важливіше, ніж Курахового. Наголошують на цьому в тому числі західні експерти. Наприклад, офіцер служби генштабу Збройних сил Австрії, полковник Маркус Райснер у коментарі DW зазначив, що після захоплення Авдіївки роль «фортеці», яка захищає населені пункти та дороги, взяв на себе Покровськ, який розташований на перетині головних залізничних шляхів постачання. Окупація міста означатиме, що армія РФ виходить до Дніпропетровської області. Над Дніпром нависає безпосередня загроза. Навіть якщо Росія й не наступатиме на місто одразу ж, воно опиниться у більшій небезпеці.
Два можливі сценарії захоплення Слов’янська та Краматорська
За умови зрізання великого Курахівського виступу та захоплення Покровська, під контролем Києва залишиться лише північ Донецької області. Насамперед мова про Слов’янськ і Краматорськ — міста, які Росія не може захопити з початку повномасштабного вторгнення. Окупанти можуть використати щонайменше два сценарії, щоб підібратися до цих населених пунктів. Перший — пробиратися від Часового Яру на захід, щоб дійти до Дружківки і опинитися на півдні від Краматорська. Проте ЗСУ вже вісім місяців тримають оборону в Часовому Яру. За останніми даними спікера угруповання військ «Хортиця» Віктора Трегубова, Сили оборони, як і раніше, контролюють практично все місто і відбивають атаки. Хоча російські солдати не припиняють спроб перейти канал Сіверський Донець-Донбас у східній частині Часового Яру.
Карта: Deepstate. Графіка: Новини Донбасу
Другий сценарій — розвивати наступ від Кремінної у бік Лимана з метою обігнути Слов’янськ із півночі, але цей варіант виглядає ще більш нереальним, адже лінія фронту на захід від Кремінної відносно стабільна вже досить довгий час. Армія РФ намагається атакувати набагато північніше – у районі Куп’янська. І цей напрямок, на думку експертів, може все-таки виявитися таким-собі троянським конем.
«На Куп’янському та Лиманському напрямках зараз другорядні удари. Основні зусилля супротивника зосереджені на Покровському напрямку. Але в теорії військового мистецтва дуже часто напрямок допоміжного удару стає напрямком головного удару. Ймовірність того, що центр війни перенесеться на північ, у район Осколу дуже висока», — вважає Павло Лакійчук.
У мережі вже з’являється інформація, що Україна будує додаткові фортифікації біля Ізюму та Балаклії Харківської області, хоча ці міста знаходяться за 30 кілометрів від лінії фронту. Аналітики вважають такі заходи превентивними, які демонструють: Київ прораховує ризики наперед.
«Це елемент безпеки у нинішній ситуації, а також елемент безпеки на майбутнє, бо це якраз нормальна планова реакція на ті ризики та виклики, які існують сьогодні, зокрема, чи виникають на харківському напрямку. Це серйозний підхід до будівництва фортифікацій на важливих напрямках. Іншим регіонам потрібно взяти на озброєння такий підхід», — вважає речник Української добровольчої армії «Південь» Сергій Братчук.
Водночас путінські солдати можуть спробувати рухатися вздовж річки Оскол, не форсуючи її, але щоби дійти таким чином до кордону з Донецькою областю, потрібно подолати понад 30 кілометрів. Тому, які б цілі не ставив Кремль уже котрий рік поспіль, ймовірність окупації Слов’янська та Краматорська цього року невелика.
