Навесні 2014 року в медіа раптово сплив термін з імперського минулого — «Новоросія». Його подали як «воскресіння історичної справедливості» і «повстання російського народу» в Донецьку і Луганську. Однак за цим словом ховається не історія, а пропагандистська операція Кремля. Розбираємося, як фальсифікована Новоросія стала зручним прикриттям для анексії українських територій.
Що таке «Новоросія» насправді?
У 2014 році на вулицях Донецька та Луганська з’явилися озброєні люди без розпізнавальних знаків, на екранах російських телеканалів — ролики про «народ, що повстав», а у виступах Путіна — мантра про «новоросійські землі». Однак, як пояснюють історики, зі справжньою Новоросією це не мало нічого спільного.
Віктор Брехуненко, історик, професор, доктор історичних наук, завідувач відділу актової археографії Інституту української археографії та джерелознавства імені М. М. Грушевського НАН України зазначає:
«Будь-який агресор, поневолюючи чужу територію, намагається видати її за свою. І типово для історії — давати їй назву «нове», «своє»: Новий Уельс, Нова Англія, Нью-Йорк. Російська імперія — не виняток».
Термін «Новоросія» з’явився наприкінці XVIII століття, коли Катерина II анексувала в Османської імперії землі між Дніпром і Дунаєм. Під «Новоросією» розуміли нинішні Одеську, Херсонську, Миколаївську області, частини Запорізької, Дніпропетровської та Донецької. Але жодного окремого культурного або етнічного утворення там не існувало.
«Катерина II, наслідуючи колоніальні держави, назвала захоплені землі «Новоросією», щоб створити образ цивілізованої імперії. Це була пропагандистська спецоперація», — зауважує Кирило Галушко, історик, координатор просвітницького проєкту LikeБез.
Чи була Новоросія на Донбасі?
Ні. Історики стверджують: землі Донецької та Луганської областей належали Війську Запорізькому Низовому, держави «Новоросія» не існувало. В офіційних документах це чітко зафіксовано.
«У царській грамоті 1686 року йдеться про те, що територія від Дніпра до Чорного моря належить Війську Запорозькому. У 1746 році кордон між Донським і Запорізьким військом провели по Кальміусу — прямо в районі нинішнього Донецька. Про яку Новоросію йдеться?», — розказує історик Віктор Брехуненко.
Після російсько-турецьких воєн російська імперія почала заселяти ці землі. Але заселення не означало, що це була споконвічно російська територія. Навпаки — заселяли її переважно українці (в офіційній термінології — «малороси»), а також болгари, молдавани, серби, євреї, греки, німці-колоністи. Російські переселенці були в меншості.
Імперський термін без чітких кордонів
Кирило Галушко, історик, координатор просвітницького проєкту LikeБез зазначає:
«Жодних чітких кордонів у Новоросії не було. Це просто зручна мітка: щоб не говорити «Південна Україна» або «Бессарабія». У 2014 році Кремль просто перезапустив цей термін у новому контексті».
І справді — географія «Новоросії» змінювалася від епохи до епохи. У XV столітті під цим словом розуміли території, які Катерина II завоювала на півдні, зачистила від місцевого населення — нащадків Чингісхана і скасувала кримськотатарську державність. У XIX столітті «Новоросією» вважали регіони від Молдови до Ставропілля. У XXI столітті Кремль адаптував термін під сучасні імперські потреби — для легітимізації захоплення Донбасу.
Пропаганда як прикриття вторгнення
Путін у своїх промовах часто апелює до «історичних земель Росії». Стверджує, що Україна нібито «несправедливо отримала» територію України від Леніна чи більшовиків. Таке трактування — це свідоме спотворення фактів.
Володимир Тиліщак, заступник керівника Українського інституту національної пам’яті наголошує:
«Ленін не дарував Україну. Він розв’язав війну проти неї. Комуністи прагнули знищити українську ідентичність за допомогою терору, репресій, голоду. Те, що робить зараз Путін — продовження тієї ж політики».
У 2014 році, прикриваючись нібито «народним повстанням», Росія почала операцію на Донбасі. Але за нею стояли зовсім не місцеві жителі, а російські військові та спецслужби. Місцеві колаборанти лише створювали ілюзію підтримки і прикривали дії Москви, щоб викликати довіру серед місцевого населення.
Як Кремль зміг нав’язати міф про «Новоросію»?
«Головна біда України — за роки незалежності Київ не працював із Донбасом ні інформаційно, ні ідеологічно. Весь цей час регіон залишався в орбіті російської імперської пропаганди, тільки вже не радянського розливу, а приперченої сучасними технологіями. Ось тому було сформовано уявлення, що «Донбас порожняк не жене», що «Донбас годує Україну» і Донбас — це щось особливе у складі України. Усе це навіювалося з покоління в покоління. І Путін просто натиснув на цю клавішу», — зазначає Віктор Брехуненко, історик, професор, доктор історичних наук, завідувач відділу актової археографії Інституту української археографії та джерелознавства імені М. М. Грушевського НАН України.
Кремль скористався вакуумом — і подав «Новоросію» як незаперечний історичний факт. На мітингах у Донецьку і Луганську з’явилися прапори «Новоросії» — червоне полотно з синім Андріївським хрестом, що нагадує прапор Конфедерації США часів Громадянської війни.
Цей прапор став символом сепаратистських рухів і використовувався для позначення територій, контрольованих бойовиками. Насправді ж цей прапор не має жодного історичного зв’язку з Донбасом, як і «Новоросія». Але символічно слугував альтернативою українському державному символу. Так фейковий образ став політичним інструментом. За ним — не історія, а війна й анексія.
«Було створено ідею Новоросії, яка територіально ніколи з історичними, навіть царськими, новоросіями не збігалася. Тобто просто відокремили електорат «Партії регіонів», де за неї голосували, там, де було російськомовне населення. Не зрозумівши, що в населення головне – це не мова, це ідентичність, патріотизм і переконання. І виділили штучно південно-східну частину України, назвали її «Новоросія» і намагалися створити шляхом переворотів і військового втручання в Харкові, в Луганську, в Донецьку, в Одесі», — акцентує Кирило Галушко, історик, координатор просвітницького проєкту LikeБез.
На Донбасі у 2014 році були проукраїнські мітинги, але вони вже не здатні були погасити вогнище. Всіх незгодних — кидали до в’язниць і піддавали тортурам. А в російських ЗМІ все це подавали як «внутрішній конфлікт», а не зовнішню агресію. Таким чином, «Новоросія» стала символом російської гібридної війни, її прапорами прикривали найманців, постачання зброї та руйнування українського суверенітету.
«Ми можемо згадати, які дискусії, яке протистояння, який конфлікт викликала свого часу ініціатива донецької молоді щодо присвоєння Донецькому університету імені Василя Стуса. І як проти цієї ініціативи кинулися і місцеві еліти, і їхні російські куратори. Ось таке замовчування, дискредитація української історії і випинання, пересмикування фактів щодо дій російської влади на цій території і призвело до того, що пропаганда взяла собі на щит, на прапор ідею Новоросії», — згадує Володимир Тиліщак, заступник керівника Українського інституту національної пам’яті.
Чому важливо викривати міфи?
Термін «Новоросія» — це не «повернення до джерел», а небезпечний прецедент підміни історії, легітимізації агресії та окупації. Він так само руйнівний, як і танки, тому що підриває основи правди, ідентичності та міжнародного порядку. Розуміння істинної історії Донбасу і півдня України — це частина опору, без якого неможливо перемогти пропаганду.
Сам проєкт «Новоросія» швидко провалився — у 2015 році він був де-факто згорнутий із початком АТО, що ще раз доводить його штучність і відсутність підтримки навіть серед місцевого населення. Тоді окупанти перейшли до ідеї «народних республік». Хоча ще 2015 року навіть підручники писали про вигадану країну — «Новоросію».
