Студенти Маріупольського державного університету. Фото: Центр «Донбас-Україна» МДУ
Представники українського істеблішменту впродовж 11 останніх років постійно наголошують, що Крим та Донбас — це Україна. Однак далеко не завжди слова трансформуються у конкретні дії. На жаль, час від часу, зустрічаються ситуації, у яких подібні гасла носять суто символічний характер. Якщо раніше внутрішньо переміщені особи (ВПО) звертали увагу на недопрацювання держави у соціально-побутових питаннях, то тепер гостро постає проблема абітурієнтів з тимчасово окупованих територій.
Звісно, український медіа-простір вже бачив історії людей, які більшу частину життя провели на окупованій території і з досягненням повноліття виїхали до підконтрольних Києву населених пунктів. Але це поодинокі випадки. Для того, аби такі історії мали системний характер, потрібна продумана державна політика.
Вступ до українського ВНЗ з ТОТ: багатоходова комбінація
Студенти Маріупольського державного університету. Фото: Центр «Донбас-Україна» МДУ
Як сьогодні виглядає шлях, який має пройти людина, щоб здобути вищу освіту саме в Україні? Одна зі студенток-першокурсниць Маріупольського державного університету (ім’я не вказано з міркувань безпеки – прим. Д.В.), розповіла «Новинам Донбасу» свою історію.
Дівчина з початку російської агресії на Донбасі у 2014 році залишалася жити у Донецьку, але часто виїздила до Києва. Повноцінно переїхати до столиці України вона не могла через сімейні обставини. Згодом цей переїзд відбувся, однак і життя поділилося на два міста, тим паче, що дівчина вступила та продовжувала вчитися у Донецьку на заочній формі навчання. Усі ці роки її не полишала надія на те, що Донецьк рано чи пізно повернеться до України. Утім з кожним роком рівень життя в окупованому місті стрімко погіршувався.
Фатальне невезіння: героїні цього матеріалу довелося вчергове поїхати до родичів у Донецьк в січні 2022 року. Квитки назад до Києва були заброньовані на 25 лютого, але цьому виїзду судилося відбутися набагато пізніше — понад рік їй довелося прожити в окупації. А згодом, подолавши маршрут довжиною в добу, нинішня студентка МДУ все ж дісталася підконтрольній Україні території.
Адаптувавшись у столиці України, минулого року дівчина вирішила отримати вищу освіту вже українського зразка, адже документи про навчання, видані в окупації, не визнаються легітимними. До того також були спроби розпочати навчання у Києві, однак програми, які написані на папері, у реальному житті просто не функціонували. Відтак, вирвавшись з окупації, абітурієнтка звернулася до організацій, які спеціалізуються на допомозі та супроводі вступників з тимчасово окупованих територій. Однак цей крок не привів до бажаного результату.
«Існує кілька таких організацій, але коли звернулася до однієї з них зі своїм запитом, мені відповіли, що допомогти не можуть і взагалі відправили на окуповану територію. Я не казатиму назву, але це одна з провідних організацій, хто займається питаннями ВПО безпосередньо по Донбасу», – розповіла студентка МДУ (Маріупольський державний університет – прим.авт.).
Однак дівчина не здалася, а почала шукати інші варіанти. Одним з таких був лист до Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Своєю чергою, Міністерство перенаправило цей запит до МОН. Відповідь від освітнього міністерства довелося чекати приблизно місяць. Але по суті відповідь була формальною: в МОН просто послалися на закон України, який дозволяє їм видавати певні документи.
«Коли я зверталася до гуманітарної організації, зі мною зв’язався юрист. І його рекомендація була чекати на відповідь МОН. Коли ж відповідь від Міністерства науки і освіти надіслало свою відповідь без конкретних рекомендацій, я запитала в юриста: “Що мені робити далі? Бо я людина, яка дійсно хоче і може вчитися”. На що мені відповіли в стилі: «Ми вам нічим не можемо допомогти, повертайтеся на окуповану територію».
Я зачепилася за те, що мала атестат за 9-й клас, виданий ще за стандартами українського Міністерства науки і освіти, від якого ми теоретично могли відштовхуватися. І коли я пропонувала різні шляхи вирішення цього питання, наприклад, закінчити школу екстернатом на базі диплому про освіту за 9 класів, мені чітко дали зрозуміти, що це неможливо», — розповіла абітурієнтка з Донецька.
Тоді ж дівчина взяла ситуацію у свої руки і просто почала звертатися до вищих навчальних закладів напряму. Вона наголошує, що це, на її думку — єдиний ефективний шлях у такій ситуації.
Які документи потрібно подати, якщо ви абітурієнт з ТОТ
Отже, якщо ваш шлях в чомусь схожий на цю історію — не варто опускати руки. Важливо пам’ятати, що далеко не кожен університет або інститут чекає на абітурієнтів з тимчасово окупованої території. Однак, якщо ви зіштовхнулися і з такою ситуацією, це ще не привід для відчаю.
«Практично у кожному вищому навчальному є можливість вступу для абітурієнтів з ТОТ, але не в кожному працює програма “Донбас — Україна”. Мені пощастило, що я побачила цю інформацію на сайті Маріупольського державного університету. Там увійшли в мою ситуацію і сказали надсилати пакет документів. Я пояснила, що паспорти будуть українськими, а всі інші документи, особливо про освіту, вже місцевого зразка. Це не стало перешкодою. Після того, як я все відправила, мені сказали “З вами зв’яжуться”», — пригадує студентка МДУ.
І дійсно, відповідь від університету довелося чекати куди менше, ніж відповідь від міністерства. На дівчину вийшли представники Маріупольського ліцею, який розташовується у Пуща-Водиці біля Києва. Представник освітнього центру «Донбас – Україна» поінформував, що для вступу необхідно скласти екстернальний іспит за 11-й клас.
«Спочатку у мене була полегшена версія НМТ. Для людей з тимчасово окупованих територій рівень складності цих тестів легший, ніж для вступників з підконтрольної території. Це були тести з української мови та літератури, математики та історії України. Оцінки також виставлялися за шкалою НМТ. Потім я складала тести в онлайн-форматі безпосередньо для шкільного атестату. Коли я подужала і це завдання, мені надійшов лист про те, що я успішно впоралася.
За два тижні я отримала готовий атестат 11-го класу і там були усі перенесені оцінки з донецької школи не за числовим показником, а за якістю знань: “Зараховано”, “добре”, “відмінно” і так далі. Загальний же бал сформовано за оцінками за іспити. А середній бал атестату вийшов 11.5 балів», — поділилася абітурієнтка з Донецька.
А далі — пакет документів, зі свіжим статусом ВПО (його потрібно оновити згідно із роком вступу до ВНЗ) та новим атестатом. Як наслідок — успішний вступ до українського ВНЗ. Утім, дівчина впевнена: цього всього не було б, якби вона не звернулася до університету напряму.
Що кажуть у ВНЗ: які правила до вступу абітурієнтів з ТОТ у 2025 році
Ректор Донецького національного університету ім. Василя Стуса Ілля Хаджинов.
Цьогоріч абітурієнтам так само належить пройти непростий шлях для здобуття вищої освіти в українських вишах. Схема — ідентична тій, по якій пройшла вищезгадана студентка минулого року. Про це «Новинам Донбасу» розповів ректор Донецького національного університету ім. Василя Стуса Ілля Хаджинов.
«Вступ абітурієнтів з тимчасово окупованих територій України до університетів можливий за спрощеною процедурою, передбаченою державними нормативно-правовими актами. При українських університетах працюють щороку освітні центри “Крим-Україна” та “Донбас-Україна” у період вступної кампанії.
Можливо два варіанти: по-перше, якщо у вступника є український атестат про повну загальну середню освіту через освітні центри абітурієнти можуть вступати без ЗНО / НМТ, використовуючи вступні іспити у формі співбесід; по-друге, якщо вступник не має український атестат про повну загальну середню освіту, тоді він/вона звертається до освітніх центрів, де визначають школу, в якій складатиме державну підсумкову атестацію та отримує такий український документ. Зрештою, із ним абітурієнт може вступати без ЗНО / НМТ, використовуючи вступні іспити у формі співбесід до українських університетів», — розповів Ілля Хаджинов.
Щодо абітурієнтки з Донецька, яка подолала тяжкий шлях, аби здобувати вищу освіту в Україні, то вона вже не бачить майбутнього у рідному місті.
«Майбутнього в Донецьку через особисті вже причини я не бачу, повертатися туди не збираюся. Навіть коли він повернеться до складу України, навряд чи повернуся, надто багато болю завдало рідне місто. Майбутнє у Києві, тим паче, що зараз із вступом відкрито багато доріг. У тому числі – наукові», – розповіла студентка Маріупольського державного університету.
Вся ця історія нагадує стару істину: порятунок тих, хто потопає — лише у їхніх руках. Гуманітарні організації — не панацея, а держава на 11-й рік існування проблеми ВПО все ще не навчилася працювати із цією аудиторією. Але прогрес є: принаймні, людей, які виявилися заручниками окупації, більше не відкидають в бік, як зайву проблему.
