Ніколає Тудореану – примар села Фештеліца. Фото: ZdG
Село, де рахунки за енергію нульові — це не утопія, а реальне місце в Республіці Молдова. Завдяки активному розвитку альтернативних джерел енергії в селі Фештеліца, місцевий дитячий садочок, школа та більшість жителів мають нульові витрати на енергію.
Значним поштовхом до переходу на відновлювані джерела стало повномасштабне вторгнення Росії в Україну. У 2022 році Україна та Молдова, що межує з нею, зіткнулися з кризою енергетичної безпеки, значним зростанням цін на природний газ та електроенергію. Тоді Молдова, яка на той час сильно залежала від імпорту енергії з Росії та України, різко збільшила інвестиції в проєкти з відновлюваних джерел енергії.
Про те, як розумне село стало прикладом енергетичної незалежності, як йдуть справи з енергетикою в Молдові загалом, і яка ситуація в сусідніх Україні та Румунії, розбиралося видання ZdG.
Перше розумне село
Приблизно за 100 км від Кишинева розташоване перше в Молдові село з «розумним» енергопостачанням. Почалося все з переведення головних держустанов на відновлювані джерела енергії (ВДЕ). Потім і місцеві жителі, побачивши нульові рахунки мерії, дитячого садка і школи, стали переходити до альтернативних джерел енергії.
Сьогодні в селі Фештелиця використовуються три види енергетики: традиційна, сонячна і на біомасі. Ніколай Тудоряну, мер села, стверджує, що альтернативні джерела енергії стали своєрідним рятувальним кругом для місцевих держустанов, включно зі службами вуличного освітлення.
«Якби в нас не було котелень на біомасі в усіх державних установах, якби ми не виробляли свою енергію для школи, дитячого садка, мерії, якби не було цієї сонячної електростанції… Я не знаю, чи зміг би місцевий бюджет покрити витрати на обслуговування та утримання, особливо в холодну пору року», — зазначає Ніколай Тудоряну.
У дитячому садку було впроваджено всі три технології: традиційну, сонячну та на біомасі. Фото: ZdG
Так, мерія і школа були оснащені біомасовими котлами і сонячними панелями, а вуличне освітлення було замінено на смарт-систему на сонячній енергії. А ось у дитячий садок вдалося впровадити всі три технології.
За словами Раду Прокопенка, адміністратора Муніципального підприємства комунальних послуг Фештелиця, вода в дитячому садку нагрівається з трьох джерел: від електрики, біомасового котла і сонячних колекторів.
«Увечері, коли немає сонячної енергії, вода нагрівається в котлі на біомасі. Влітку ми не топимо котел, сонця вночі немає, і тоді використовується електрика. Фактично, гаряча вода нам дістається безкоштовно і влітку, і взимку», — зазначає чоловік.
Нуль леїв на рахунки
Завдяки відновлюваним джерелам енергії вдається значно економити як дитячому садочку, так і місцевій школі.
«По електриці в рахунку — нуль, а по природному газу ми щомісяця економимо приблизно 10—15 тисяч леїв. Зекономлені кошти ми використовуємо для закупівлі меблів і створення кращих умов у закладі для якісного освітнього процесу», — зазначає завідувачка дитячого садка Люба Возіан.
З нею згоден і Іон Долготер, т.в.о. директора місцевої школи. «У нинішній ситуації, коли паливо таке дороге, ми не знайшли дешевшого джерела, ніж пелети. Природний газ обходився нам у надто великі суми і не вкладався в бюджет.»
У дитячому садку було впроваджено всі три технології: традиційну, сонячну та на біомасі. Фото: ZdG
Наразі обидві установи отримують нульові рахунки за електроенергію. «Наразі установа має нульові витрати на енергію, а зекономлені кошти ми використовуємо для інших потреб», — каже Іон Долготер.
Однак не тільки держустанови, а й деякі місцеві бізнесмени, особливо ті, хто займається сільським господарством, використовують відновлювані джерела енергії для обігріву теплиць і зниження виробничих витрат. «Вони намагаються опалювати теплиці дровами, гілками і не використовують природний газ або електроенергію, щоб мінімізувати витрати і залишатися конкурентоспроможними на місцевому ринку», — пояснює мер Микола Тудоряну.
70% селян перейшли на альтернативну енергетику
Нульові рахунки держустанов за електроенергію спонукали місцевих мешканців приєднатися до тренду і теж перейти до альтернативних джерел енергії. Наразі близько 70% селян використовують дров’яні печі. Такий значний відсоток пояснюється тим, що багато хто має власні ліси.
«Здебільшого вони використовують деревину звідти. Багато хто перетворив успадковані від батьків сади на лісові плантації, а дехто опалюється відходами із загонів і з сільського господарства від однорічних культур — кукурудзяним листям і стеблами, соняшниками, лозою», — каже мер.
Близько 70 % селян використовують дров’яні печі. Фото: ZdG
Але є також і селяни, які використовують сонячні панелі. Одна з таких родин повністю відмовилася від природного газу на користь сонячної енергії.
Іван Бекчів 15 років пропрацював в Італії. Повернувшись додому, разом із дітьми він вирішив, що вигідніше встановити сонячні панелі, аніж продовжувати платити великі суми за газ та електроенергію.
«Багато хто нас критикує, кажуть, що невигідно, але я б сказав — усе ж таки є певна допомога. Перший рік ми пішли в мінус, бо накопичили зовсім небагато, але зараз я задоволений. У будинку все працює на електриці — і опалення, і вода. Споживання велике, а рахунок нульовий», — розповідає чоловік.
У родині Світлани Негаре ідея встановлення панелей належала чоловікові. Жінка зізнається, що спочатку сумнівалася в їхній користі, але пізніше, після кількох поїздок за кордон зрозуміла, наскільки це вигідно. «У мене електрична плита і духовка, і ми все перевели з газу на електрику. Ми більше не витрачаємо газ, перейшли на електрику, а енергія надходить від сонця. Минулого року ми використали багато енергії, але в нас навіть не було квитанції. Взагалі нічого не прийшло. У нас є друзі сім’ї, які через місяць після нас теж під’єдналися до панелей і теж задоволені», — каже жінка з натхненням.
Війна в Україні підштовхнула Молдову до прискореного розвитку альтернативної енергії
Перехід Молдови до ВДЕ почався ще до повномасштабного вторгнення Росії в Україну, але після 2022 року цей процес значно прискорився. З огляду на енергетичну залежність Молдови від Росії та України, енергетична безпека країни стала питанням номер один.
Іон Мунтян, директор Агентства з енергоефективності, зазначає, що війна прискорила розвиток сектору відновлюваної енергії та підштовхнула Молдову до швидшого приєднання до європейського енергетичного ринку.
«Енергія, вироблена за допомогою відновлюваних технологій, стала більш конкурентоспроможною. Цьому сприяло і просування, і інформування. Коли люди зрозуміли, що таке енергетична криза, вони стали сприймати технології ВДЕ як рішення для зміцнення енергетичної незалежності», — пояснює експерт.
Андрій Чубик, асоційований експерт у галузі енергетики в Глобальному центрі «Стратегія XXI» в Києві, теж зазначає, що енергопостачання Молдови стало особливо складним після початку війни в Україні. «Екстрена ситуація змушує владу Молдови активно впроваджувати законодавство для стимулювання розвитку відновлюваної енергії (ВДЕ) приватними інвесторами, а також розширення інтерконекторів із сусідніми країнами. Країна має значний потенціал для розвитку основних видів ВДЕ та підвищення власної енергобезпеки», — підкреслює експерт.
За словами Кароліни Новак, державної секретарки Міністерства енергетики, за останні чотири роки встановлена потужність відновлюваних джерел енергії збільшилася в шість разів. Таким чином, Молдова стала регіональним лідером. «Ми посіли перше місце в щорічному звіті з впровадження енергетичних реформ серед країн Енергетичного співтовариства. До цього списку, крім Молдови, входять Україна, країни Балканського регіону — Сербія, Косово, Боснія і Герцеговина, Чорногорія, Албанія, а також Грузія», — зазначає держсекретар.
Географічні умови Молдови підходять для виробництва відновлюваної енергії
За даними Національного центру сталої енергетики (CNED), у 2024 році частка електроенергії, що виробляється з використанням відновлюваних технологій, становила 16,7% від загального споживання електроенергії в країні. При цьому основним джерелом відновлюваної енергії стали сонячні панелі.
Держсекретар Кароліна Новак стверджує, що хоча Молдова не має вичерпних природних ресурсів, як—от нафта, газ або вугілля, країна має географічні умови, придатні для виробництва відновлюваної енергії.
З цим згоден і Олександр Згардан, асоційований експерт Незалежного аналітичного центру Expert—Grup. Він зазначає, що «тільки використання агро—фотовольтаїчної моделі могло б покрити від 30% до 50% річного споживання електроенергії в країні (…). Оскільки це аграрна країна, біомаса залишається стійким джерелом відновлюваної енергії з високим потенціалом у Республіці Молдова. Біогазові установки, що виробляють енергію з сільськогосподарських, тваринних, промислових і побутових відходів, оцінюються в потенціал близько 400 МВт», — підкреслює експерт.
Енергетична ситуація в Україні
На відміну від Молдови, Україна і Румунія, які межують із нею, мають одну перевагу — вироблення ядерної енергії. «І Румунія, і Україна володіють ядерними джерелами енергії. Це дає їм перевагу в гнучкості розподілу навантаження, покриття основних потреб та інтеграції більшої кількості відновлюваних джерел енергії», — зазначає Іон Мунтян, директор Агентства з енергоефективності.
Проте, перебіг війни може змінити ситуацію відновлюваної енергетики в будь-який момент. «Від початку агресії у 2014 р. і повномасштабного російського вторгнення і станом на початок 2025 р. близько 18 ГВт генерувальних потужностей опинилося на тимчасово окупованій території. Також близько 10 ГВт потужностей зазнали тієї чи іншої міри руйнування внаслідок масованих дронових і ракетних обстрілів», — пояснює Андрій Чубик, асоційований експерт у галузі енергетики в Глобальному центрі «Стратегія XXI» в Києві.
За його словами, від початку повномасштабного російського вторгнення було побудовано щонайменше 1 ГВт альтернативної енергетики. «Україна реалізувала унікальну у своєму роді синхронізацію енергосистеми з ЄС, разом із Молдовою. Ще раніше Україна перейшла на використання західного ядерного палива для АЕС, а з березня 2022 р. переключилася на західні постачання палива (дизель, бензин, автогаз), створивши потужну і диверсифіковану систему постачання через західний кордон», — пояснює експерт.
Наразі Україна використовує сонячну, вітрову енергію, тверду біомасу, гідроелектростанції, біогаз і почала виробництво біометану на експорт. Через залежність значної частини відновлюваних джерел енергії від погодних умов, частка такої енергії може коливатися від 3—5% до 20%. За словами Андрія Чубика, атомні станції виробляють близько 50—60% електроенергії, забезпечуючи базові потреби, а решта покривається в різні періоди різними джерелами — від теплових станцій до гідро- та відновлюваних джерел енергії.
Енергетична ситуація в Румунії
Війна в Україні ускладнила енергетичну ситуацію і в Румунії. Однак, зараз там одна з найстійкіших енергетичних систем. Одним із чинників швидкого розвитку відновлюваної енергетики в Румунії є наявність гідроресурсів. «У Румунії є і ядерні ресурси, і газ, і вугілля, а також ВДЕ. У неї також найбільший вітряний парк у Європі», — каже Кароліна Новак, держсекретар Міністерства енергетики.
Український експерт Андрій Чубик теж відзначає розвиток відновлюваних джерел енергії в Румунії. «Румунія розвиває досить активно як ВДЕ, так і традиційну енергетику, зокрема планує великі інвестиції в офшорні вітростанції та видобуток природного газу.»
За даними Національного агентства з регулювання в енергетиці Румунії, наприкінці 2024 року на частку сонячних панелей припадало 29,3% встановлених потужностей, на вітрову енергію — 63,8%, на гідроенергію — 4,4%, на біомасу — 2,5%.
Що заважає переходу до відновлюваних джерел енергії
На думку експертів, існує низка викликів, які уповільнюють або ускладнюють перехід до відновлюваної енергетики. Олександр Згардан, асоційований експерт Незалежного аналітичного центру Expert-Grup, у своєму дослідженні «Перехід до відновлюваної енергії: можливості та рекомендації щодо політики» пояснює, що Молдова має подолати кілька серйозних викликів. «Серед них: висока залежність від імпорту електроенергії, застаріла та обмежена інфраструктура, фінансові обмеження та брак кваліфікованої робочої сили».
Експерт Іон Мунтян також відзначає фінансові обмеження Молдови. «Для енергетичного переходу необхідні інвестиції в інфраструктуру, важлива інтеграція з європейською енергетичною системою. Необхідно розвивати біопаливо, біомасу, тверду біомасу і біогаз.»
В Україні найбільша перешкода це війна. Про це говорить і експерт Андрій Чубик, наголошуючи, зокрема, на інших викликах, які стоять на шляху до розвитку ВДЕ як в Україні, так і в інших країнах.
В Україні найбільша перешкода це війна. Про це говорить і експерт Андрій Чубик, зазначаючи, зокрема, інші виклики, які стоять на шляху до розвитку ВДЕ як в Україні, так і в інших країнах.
«Європа стикається з різними національними енергетичними політиками та історичною спадщиною щодо генерації, частково — з лобізмом великих комерційних гравців і політиків, пов’язаних з іноземними постачальниками (наприклад, Угорщина, Словаччина). В Україні війна заважає розвитку ВДЕ, у Молдові нерозвинене законодавство і недостатнє фінансування, а в Грузії (яка входить до числа країн Енергетичного співтовариства, прим. ред.) відсутня політична воля», — підсумовує експерт.
Матеріал створений за підтримки «Медіамережі»
