Суховантаж NIKOLAI LEONOV, що перевозив вкрадене українське зерно, на тлі маршруту з окупованого Бердянська — до моменту, коли судно не пустили в Ліван.
Тіньовий флот Росії, який займається, зокрема вивезенням українського зерна та вугілля — це безліч кораблів та схем. При цьому за час з початку повномасштабного вторгнення випадки, коли судна блокували або повертали назад поодинокі. У червні стало відомо, що суховантажне судно NIKOLAI LEONOV з українською пшеницею не пропустили в ліванські води. Цей випадок залишився практично непоміченим, хоча аналітики вважають його важливим прецедентом, який може зменшити масштаби вивезення зерна з окупованих територій.
Як NIKOLAI LEONOV доплив до Лівану
Російське судно NIKOLAI LEONOV не пропустили в ліванські води ще в травні, але інформація про це з’явилася лише у червні. Журналісти одного із місцевих медіа написали, що корабель NIKOLAI LEONOV перевозив партію пшениці обсягом п’ять тисяч тонн. Після того, як українське Посольство заявило, що вантаж викрадений з окупованих територій, судну не дозволили увійти до ліванських вод. За даними Посольства, пшеницю завантажили у порту Бердянська.
«Судно зайшло до російського порту Темрюк у період з 4 по 6 травня 2025 року, де було видано підроблені документи, в яких йшлося про те, що зерно вироблено в Росії та було завантажено в російському порту, з метою приховування його справжнього джерела», — наголошується в тексті ліванського медіа з посиланням на Посольство.
Супутникове зображення Бердянського порту від 02.05.25. Фото: KibOrg
Насправді зерно завантажили у порту Бердянська. Потім на судні відключили пристрій стеження — Росія робить так часто. NIKOLAI LEONOV доплив до порту Темрюк у Краснодарському краї, де команді вручили нові документи. Як пишуть журналісти команди KibOrg, з порту Бердянська судно відпливло 3 травня, у Темрюк зайшло 5 травня. Після того, як його не пустили у води Лівану, на NIKOLAI LEONOV знову відключили пристрій стеження, а потім його виявили біля порту Олександрія. 28 травня, судячи з навігаційних даних, корабель відплив із Єгипту. Доля українського зерна невідома.
Російський суховантаж NIKOLAI LEONOV, на якому не вперше вивозять українське зерно з окупованих територій. Фото: Vesselfinder
Російське суховантажне судно NIKOLAI LEONOV — судно з потенційними ризиками. У квітні 2023 року США наклали на корабель санкції. Схеми, подібні до перевезення зерна до Лівану, на цьому судні проводять не вперше. Навесні 2023 року NIKOLAI LEONOV навантажили сімома тисячами тонн української пшениці та відправили до Єгипту. Маршрут був такий самий, як до Лівану: Бердянськ — порт Темрюк. Власник та менеджер судна ростовська компанія «Альфа». Крім цього корабля, вона має ще вісім судів. Усі вони з потенційними санкційними ризиками.
Три схеми для вивезення зерна
Для вивезення українського зерна РФ використовує декілька схем. Переоформлення документів у порту Темрюк лише одна з них
«Перша схема — прямий рейс із кримського порту до порту призначення. Наприклад, зараз в Олександрії розвантажується балкер MIKHAIL NENASHEV, а на якірній стоянці очікує MATROS SHEVCHENKO. Обидва завантажилися в окупованому Севастополі та прийшли безпосередньо до Єгипту. Друга схема — коли судно-порушник вивозить зерно з окупованого кримського або азовського порту на перевалку в порт Кавказ і передає його балкеру, який з оформленими фейковими російськими документами доставляє крадене збіжжя за призначенням», — коментує журналістка розслідувального проєкту SeaKrime Центру «Миротворець» Катерина Яресько.
Так, улітку 2023 року російське судно AKUBENS вивезло з Керчі та Феодосії українське зерно. Загалом воно здійснило п’ять рейсів, після чого прибуло в порт Кавказ, де турецький балкер SWORD LION забрав зерно в AKUBENS. Його планували доставити в Ізраїль, але, наголошує Катерина Яресько, розголос привів до того, що судно там не прийняли.
У цих схемах бере участь безліч кораблів російського тіньового флоту. Крім портів окупованих Феодосії та Керчі, судна завантажують у Севастополі, Маріуполі чи Бердянську.
«Маріуполь, як і Бердянськ, окупаційна влада намагається якомога більше залучити у морських перевезеннях. У цьому регіоні лише ці два українські порти мають зручну логістику і достатні глибини для обслуговування досить великих суден. Всі російські порти Азовського моря розташовані на мілинах, там можуть обслуговуватися судна з невеликою осадкою. Тому окупанти вважають наші порти своїм стратегічним активом, намагаються їх використовувати», — коментує Катерина Яресько.
Серед кораблів тіньового флоту, наприклад, VICTORIA K. Наприкінці травня на його борт завантажили понад сім тисяч тонн пшениці, після чого судно відпливло до Темрюка, де йому «оновили» документи. Наступна точка маршруту — єгипетська Олександрія. «Новини Донбасу» вже писали про VICTORIA K. Цей суховантаж фігурував в інформації Служби зовнішньої розвідки як одне з основних суден, що вивозять українське вугілля. Усього розвідка писала про п’ять кораблів. Системою управління безпекою VICTORIA K займається компанія «Кречет». Раніше її очолював росіянин Олександр Солдатов. У 2023 році РФ призначила його гендиректором маріупольського порту.
Більше про це читайте у розслідуванні «Новин Донбасу».
Чому російські кораблі не блокують?
Попри досить великий масив зібраних даних, російські судна з краденим вантажем практично не блокують. Наприклад, влітку 2022 року знову-таки в Лівані затримали корабель LAODICEA під сирійським прапором, який перевозив українське зерно. Наприкінці квітня цього року СБУ повідомила про арешт одного з кораблів «тіньового флоту» РФ. 2024 року воно вивезло із Севастополя 5 тисяч тонн украденого зерна. У Службі безпеки уточнили, що судно ходило під прапором однієї із країн Азії. Згодом медіа «Кримський вітер» написало, що затримано балкер ANKA під прапором Танзанії.
На моніторингових сервісах зафіксовано, що 19 квітня судно прибуло до порту Рені. Останній захід — порт Молдови на річці Дунай. При цьому власником ANKA є підсанкційна турецька компанія SIMA SHIPPING LTD, а ось країна реєстрації Ліберія. Хоча в санкційних списках фігурує Мальта й уточнюється, що SIMA SHIPPING LTD пов’язано з «Національною іранською танкерною компанією». Арешт ANKA, як і блокування NIKOLAI LEONOV, насправді велика перемога. Адже часто, каже Катерина Яресько, влада країн, куди прибуває вкрадене зерно, ігнорує всі факти.
«В ситуації із судном NIKOLAI LEONOV спрацювало багато факторів — це і проактивна позиція нашого Посольства, і ставлення місцевих медіа. Зокрема, ця ситуація була висвітлена у публікаціях місцевих журналістів, обговорювалась у фаховому середовищі. Наразі склалася ганебна ситуація в Єгипті, куди судна з окупованих портів масово йдуть на розвантаження, і при тому місцева преса мовчить, а влада ігнорує звернення українських дипломатів. У цій ситуації, на нашу думку, потрібно привернути увагу міжнародної преси, наших партнерів і переглянути політику України стосовно Єгипту», — коментує Катерина Яресько.
Єгипет останнім часом став головним хабом, куди доставляється українське зерно. Крім цього, російські судна заходять до портів Алжиру, але набагато рідше. Після падіння режиму Асада Сирія перестала бути для судів тіньового флоту РФ точкою призначення. Катерина Яресько нагадує: на початку повномасштабного вторгнення українське вкрадене зерно приймала Туреччина, але завдяки зусиллям українських дипломатів та правоохоронних органів, після розголосу у міжнародних медіа це вдалося припинити. Тому випадок із NIKOLAI LEONOV може стати прецедентом, після якого вкрадене зерно перестане з’являтися в портах Лівану.
«Це прецедент, який може використати тепер і МЗС, і держава, і РНБО, і сподіваюся, що від цього буде користь загалом для країни. Там вони готуються до великого експорту зерна вже безпосередньо з Бердянська. Сподіваюся, вони будуть щось вигадувати (окупаційна влада — ред.), але чим більше вони вигадують, тим зростає вартість цього зерна. Чим вища вартість зерна, тим менша приваблива ціна для експорту. Це головне», — коментує голова «Центру вивчення окупації» Петро Андрющенко.
Йдеться про те, що окупанти планують створити у Бердянську митний пункт. Це дозволить їм проводити схеми з вивезенням зерна ще швидше, але чим більше інцидентів, подібних до випадку з NIKOLAI LEONOV, тим складнішою буде логістика для російських кораблів.
«Це велика перемога. Причому це перемога великого пулу людей, залучених у контролі за окупованою територією. Скажемо прямо — тут наша увага до портів, увага партизанів до портів, розслідувачів з окупованих територій. Але немає жодної офіційної реакції. Єдине, що була реакція нашого МЗС у Лівані, але вже за фактом. Хоча тіньовий флот — це частина війни й частина нашої перемоги насправді. Погано для нашого суспільства, що дуже мало про це розголосу», — каже Петро Андрющенко.
Дійсно, на сайті Міністерства закордонних справ інформації про цей прецедент немає. А Посольство України в Ліванській Республіці на запит «Новин Донбасу» із проханням розповісти деталі інциденту з NIKOLAI LEONOV не відповіло.
