Ілюстративне зображення зроблено за допомогою ШІ
Німецькі політики змінюватимуть своє ставлення до українських біженців та стимулюватимуть їх знаходити роботу чи виїхати. У Чехії біженці дуже задоволені, бо вони принесли до бюджету країни додаткові гроші. У Польщі до українських біженців почали ставитися з більшою обережністю. Наскільки сильно відрізняється політика різних держав щодо інтеграції та працевлаштування переселенців? Читайте у цьому матеріалі!
Німеччина
На сьогоднішній день найбільша кількість українських біженців — 1,1 мільйона знаходяться на території Німеччини. Країна виділяє значні кошти на підтримку біженців з України, загалом відкрито близько десяти ліній надання грошової допомоги, як то разова допомоги, допомоги на базові потреби (для одиноких людей вона становить близько 500–600 євро на місяць, для сімей — більше, залежно від складу сім’ї), допомога для дітей (близько 250 євро на кожну дитину), компенсація витрат на житло, медична допомога, допомога в працевлаштуванні тощо.
До недавнього часу влада Німеччини чекала від українських біженців, що вони досить швидко вбудуються в німецький ринок праці. Про це, зокрема, говорив канцлер Олаф Шольц і наполягав на тому, що треба швидше інтегрувати українців для того, щоб вони могли знайти роботу. Для цього в країні було впроваджено ініціативу Job-Turbo, завдяки якій кількість працюючих українців збільшилася до 200 тисяч, проте програма не вирішила проблеми безробіття кардинально і на сьогоднішній день у Німеччині налічуються сотні тисяч безробітних українських біженців.
Останнім часом становище українських біженців стало значно складнішим тому, що в Німеччині помітне зрушення у громадській думці щодо міграції. У 2023 році, згідно з даними опитування, проведеного німецьким дослідницьким інститутом Forsa, 67% опитаних висловили побоювання, що збільшення кількості мігрантів може призвести до економічних труднощів. Ці дані підтверджують стурбованість німецького суспільства щодо подальших соціальних та економічних наслідків міграції. Крім того, 58% учасників опитування заявили, що вони вважають міграцію загрозливою для німецької культури та традицій. Ці дані узгоджуються з даними іншого опитування, проведеного в 2023 році Institut für Demoskopie Allensbach, де 49% респондентів висловили думку, що мігранти не завжди інтегруються в німецьке суспільство, що призводить до соціальної напруги. Ця цифра зросла на 5% порівняно з 2022 роком, що свідчить про зростання тривоги серед громадян. Тема політики Німеччини стала чи не найважливішою темою, про яку говорили кандидати до парламенту країни, вибори до якого відбулися у 2025 році і друге місце там посіла партія “Альтернатива для Німеччини” (AfD), яка використовувала під час передвиборчої кампанії радикально антимігрантську риторику.
Політики Німеччини не можуть не прислухатися до вимог своїх виборців, тому нинішній міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер запропонував змінити правовий статус українських біженців, щоб знизити витрати на їх підтримку та стимулювати їхнє працевлаштування. Крім того, Німеччина запроваджує обмеження на прийом нових біженців, які хочуть переїхати до країни з інших країн ЄС. Так, німецьке міністерство внутрішніх справ повідомило, що громадяни України, які вже отримали захист в інших країнах ЄС, можуть мати справу з труднощами при спробі переїхати до Німеччини.
Польща
З моменту масового приїзду українських біженців до Польщі після початку війни в Україні ситуація з їхньою підтримкою та інтеграцією зазнала значних змін. На сьогоднішній день у Польщі зареєстровано 958 тисяч біженців. Спочатку Польща активно надавала притулок та соціальні пільги: українці, зареєстровані в Польщі, отримували допомогу для покриття базових витрат, таких як житло та харчування, дитячу допомогу, яка становить близько 200 євро на місяць на дитину. Ці виплати поширюються на українських біженців, які мешкають у Польщі, і вони є частиною соціальної підтримки. Однак згодом суспільне та політичне ставлення до біженців стало більш прагматичним, що позначилося на заходах державної підтримки.
Згідно з соціологічним дослідженням, проведеним у першій половині 2024 року, 78% українських біженців у Польщі було працевлаштовано. Серед військових біженців частка працевлаштованих становила 71%, а серед мігрантів — 83%. Станом на кінець вересня 2024 року, в Польщі офіційно працювали 779 тисяч громадян України, з яких 406 тисяч були чоловіками, а 372 тисяч – жінками. Найбільша кількість українських працівників була зосереджена у Мазовецькому воєводстві – 188 тисяч осіб.
Незважаючи на позитивну репутацію працьовитих людей та ділових робітників, українці стикаються з побоюваннями, що можуть скласти конкуренцію місцевим жителям на ринку праці. Це, своєю чергою, викликає настороженість серед частини польського суспільства. Громадська думка щодо українських біженців у Польщі помітно змінилася. На початковому етапі війни Польща активно підтримувала Україну, проте з часом лише 25% поляків висловлюють підтримку біженцям, тоді як 30% виступають проти. Це пов’язано з відчуттям, що вимоги біженців є надмірними, що посилюється протестами, пов’язаними з питаннями зернового експорту та економічними суперечками.
У відповідь на вимоги своїх громадян польська влада розглядає можливість зміни умов отримання соціальних виплат для українських біженців. Напередодні виборів 2025 року обговорюється пропозиція, згідно з якою допомога на дітей залежатиме від того, чи працюють батьки та чи сплачують вони податки у Польщі. Цю пропозицію підтримують як правляча партія, так і опозиційні кандидати, проте такі зміни можуть бути розцінені як дискримінація, оскільки інші мігранти можуть отримувати допомогу на тих самих умовах.
Чехія
З початку повномасштабного вторгнення Росії до України в Чехії зареєструвалося 357 тисяч біженців. На відміну від багатьох інших країн, на сьогоднішній день становище українських біженців у Чехії суттєво покращилося. Протягом першого півріччя 2024 року ситуація стабілізувалася, що принесло зиск як біженцям, так і чеській економіці. Доходи, які Чехія отримує від податків та страхових внесків, які сплачують українські біженці, значно перевищують витрати на їх утримання. Зокрема, за перше півріччя 2024 року Прага отримала 11,7 мільярда крон (465 млн євро), тоді як витрати становили 7,3 мільярда крон (290 млн євро), що дозволило державі заробити 4,4 мільярда крон (175 млн євро).
Економічний стан українських біженців у Чехії також покращився завдяки їхньому вкладу в економіку країни. Система оподаткування та страхування для біженців дозволила державі отримувати значні суми, що вказує на те, що українські біженці не є фінансовим тягарем, а навпаки, сприяють поповненню бюджету. За даними Міністерства праці та соціальних питань Чехії, середня допомога на одного біженця становить 7336 крон (291 євро), включаючи гуманітарну допомогу та підтримку в оплаті житла. Ця допомога особливо важлива для вразливих категорій — дітей, людей похилого віку та людей з інвалідністю.
Слідом за економічними показниками громадська думка в Чехії щодо українських біженців змінилася на позитивний бік, так у чеському Міністерстві праці та соціальних питань зазначили, що біженці з України «для нас є надбанням, а не тягарем».
У березні 2023 року президент Чехії Петр Павел підписав закон, який змінює правила отримання соціальних виплат та компенсацій за житло для українських біженців. З липня 2023 року виплати розраховуються від мінімальної заробітної плати у перші 5 місяців, а потім від прожиткового мінімуму, за винятком вразливих категорій. До того ж, власники житла, що надають місце для біженців, можуть отримувати компенсації. Також запроваджено нові умови для безкоштовного «екстренного житла», яке надається на строк до 150 днів для вразливих осіб. Однак відмова від запропонованого житла або його залишення без повідомлення більш ніж на 10 днів може призвести до втрати житла.
З 1 вересня 2024 року Чехія обмежила безкоштовне проживання для українських біженців терміном 90 днів. Це рішення викликало занепокоєння серед неурядових організацій, особливо щодо вразливих категорій біженців. Крім того, політики обговорюють питання про чоловіків працездатного віку, які прибувають до Чехії.
Латвія
Станом на 1 квітня 2024 року в Латвії було зареєстровано 54 151 громадянин України, який отримав тимчасовий захист. Проте, за даними Центрального статистичного управління, у 2024 році статус тимчасового захисту в Латвії набули 25 650 українців, а у 2023 році — 23 537. Ці відмінності можуть пояснюватися врахуванням різних категорій громадян, включаючи тих, хто набув статусу тимчасового захисту в попередні роки і продовжує проживати в країні.
З початку конфлікту в Україні Латвія виділила понад 107 млн. євро на підтримку українських біженців. Ці кошти були спрямовані на соціальну допомогу (майже 15 млн. євро), розміщення (3,5 млн. євро), освіту (майже 2 млн. євро) та харчування (400 тис. євро). Крім того, у період з грудня 2023 року по листопад 2024 року самоврядуванням було виділено майже 21 млн. євро для підтримки громадян України, які сховалися від війни в Латвії.
2024 року латвійський Сейм продовжив на рік державну підтримку українських біженців, що дозволяє їм продовжувати отримувати фінансову допомогу та інші соціальні послуги. У 2025 році сума одноразової допомоги для дорослих збільшиться з 343 до 377 євро, а для дітей – з 204 до 264 євро. Це підвищення відображає прагнення підтримувати українських біженців в умовах конфлікту.
Збільшення розміру допомоги свідчить про спроби покращити економічне становище біженців, проте, незважаючи на допомогу держави, багато хто з них все ще стикається з труднощами у забезпеченні своєї фінансової незалежності. Для цього важлива інтеграція на ринок праці, що залишається одним із ключових завдань для українців у Латвії.
Згідно з опитуваннями, підтримка українських біженців серед латвійського населення поступово знижується. У червні 2024 року 48% жителів Латвії підтримали прийом українських військових біженців, що на 12% менше у порівнянні з березнем 2024 року. Ці дані свідчать про зростання занепокоєння у суспільстві щодо міграції та її наслідків для країни.
Латвійська влада продовжує адаптувати законодавство щодо українських біженців. Однією із значних змін стало збільшення терміну дії тимчасових видів на проживання для українців з двох до трьох років. Це спрощує процес для біженців та знижує адміністративне навантаження на державні органи. Крім того, запроваджується вимога для українських медичних працівників та фармацевтів підтверджувати знання латиської мови на рівні B1 після трьох років роботи у Латвії. Це торкнеться 142 спеціалістів наступного року.
Таким чином, становище українських біженців у Латвії залишається стабільним, незважаючи на зміни у громадській думці та адаптацію законодавства. Країна продовжує підтримувати українців, але водночас запроваджує нові вимоги та обмеження, відображаючи зміни у суспільному та політичному кліматі.
Литва
Станом на березень 2024 року, у Литві проживало понад 41 тисячу українських біженців, які отримали тимчасовий дозвіл на проживання на підставі тимчасового захисту. З початку конфлікту в Україну до Литви прибуло близько 93 тисяч осіб, з яких 48 тисяч отримали тимчасовий захист. Таким чином, загальна кількість українських біженців у Литві становить понад 78 тисяч осіб, і ця цифра продовжує зростати.
Литва продовжує надавати підтримку українським біженцям, зберігаючи пільги, спрямовані на полегшення їхньої адаптації. Країна також активно підтримує українських біженців, які бажають розпочати бізнес. З 23 жовтня до 15 листопада 2024 року вони можуть подати заявки на отримання субсидій до 3000 євро для старту власного бізнесу. Ця програма допомагає українцям не лише стати економічно незалежними, а й створити робочі місця, що сприяє їхній соціальній інтеграції.
З початку війни в Україні в Литві працевлаштувалися майже 34 тис. українців, що вплинуло на економіку країни. Ці трудові мігранти поповнили бюджет Литви на 65 млн. євро в першій половині 2024 року, що на 25% більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Такий внесок засвідчує, що українські біженці активно інтегруються в економіку Литви. Заробітна плата українських біженців у Литві варіюється від мінімальної до 2000 євро на місяць залежно від сфери діяльності. Це дозволяє багатьом українцям забезпечувати себе та своїх близьких, що сприяє їхній подальшій інтеграції у суспільство та економіку Литви. Українські біженці роблять значний внесок в економіку Литви. З початку війни до серпня 2024 року вони поповнили бюджет країни на 205 млн. євро, що підтверджує їх роль у підтримці економічної стабільності країни.
Становище українських біженців у Литві продовжує покращуватися завдяки різноманітним заходам соціальної підтримки, ініціативам з працевлаштування та фінансової допомоги для початку бізнесу. Це допомагає українцям успішно інтегруватися в литовське суспільство та робити значний внесок в економіку країни.
Естонія
Станом на кінець жовтня 2024 року в Естонії було зареєстровано 36 640 українських біженців, які отримали тимчасовий захист. При цьому, за даними на 17 листопада 2024 року, в країні було 62 656 українських біженців, з яких 35 480 звернулися до приймально-інформаційних пунктів. Таким чином, загальна кількість українських біженців в Естонії на кінець 2024 року перевищувала 60 тисяч осіб. Естонія займає одне з перших місць за кількістю біженців на 1000 мешканців серед країн Європейського Союзу.
Згідно з дослідженнями, 57% українських біженців стикаються із труднощами у задоволенні своїх базових потреб. Найбільші складнощі відчувають громадяни старше 60 років: менше половини з них можуть знайти роботу, і більше 60% пенсіонерів мають хронічні захворювання, що ускладнює їхню інтеграцію на ринку праці. У відповідь на це влада Естонії та гуманітарні організації, такі як Червоний Хрест, запропонувала допомогу, включаючи видачу грошових карток на ліки, які можуть отримати до 900 біженців, включаючи людей похилого віку та дітей з хронічними захворюваннями.
Громадська думка щодо українських біженців в Естонії згодом зазнала змін. У вересні 2024 року лише 60% вітали прийом біженців, що стало найнижчим показником початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Особливо помітне зниження спостерігається серед естонців: з 74-82% у першій половині 2023 року до 66% у вересні 2024 року.
У відповідь на зміни у громадській думці та фінансові складнощі, влада Естонії почала впроваджувати нові законодавчі заходи. У червні 2024 року Міністерство у справах регіонів запропонувало виключити українських біженців зі списку осіб, які мають право на безкоштовний проїзд автобусами повітових ліній. Міністр Пірет Хартман пояснила це тим, що пільги, запроваджені для адаптації, більше не потрібні, оскільки біженці вже інтегрувалися у суспільство та мають доступ до соціальних гарантій та субсидій нарівні з громадянами Естонії. З вересня 2024 року Департамент соціального страхування припинив компенсувати оренду житла для певних категорій українських біженців. Це рішення було ухвалено на тлі необхідності перерозподілу бюджетних коштів та зміни пріоритетів у соціальній підтримці.
Автор: Женя Снєжкіна, Медіамережа
