Зараз на жаль неможна пропливти на пасажирському пароплаві з Дніпра до Самару, але багато дніпрян пам’ятають часи, коли по річці Самарі ходили річкові теплоходи. Можна було доїхати до Самару(Новомосковська). А деякий час маленький пароплав ходив навіть і вище по річці. Але Самара не завжди була судноплавною. Як її такою зробили нагадав відомий краєзнавець Ігор Лисенко.
-Вперше жителі Новомосковська побачили в своєму місті пароплав 2 травня 1868 року. Це було судно «Берлінъ», яке з вантажем йшло з Катеринослава до Новомосковська майже дві з половиною доби. В той час, ця подія викликала у містян не аби яку радість, особливо серед місцевих купців. Які відразу змогли оцінити всі переваги нового виду транспорту для торгівлі зерном, – пише він у Фейсбук.
Через низький рівень води у Самарі судноплавство було нерегулярним, а ще і ризикованим.
Але відомий такий факт, що 14 травня 1909 року наш відомий історик Д.І.Яворницький проводив екскурсію пароплавом «Работникъ» з Катеринослава до Новомосковська.
Шанс стати повноцінно прохідною для суден у Самари з’явився після будівництва ДніпроГЕСу.
-Закінчення будівництва дамби Дніпрогесу сприяло поступовому збільшенню рівня води в Самарі. В 1934 році виконуючи завдання уряду Український інститут проектування водних споруд розробив проект будівництва водної магістралі Донбас-Дніпро. За задумом розробників, планувалось створення на річках Самарі і Вовчій цілого каскаду шлюзів. До 40 % усієї продукції, яка в той час вироблялась на Донбасі, повинно було перевозитись новоствореним водним шляхом. Крім того, поруч з Самарою планувалось створення каналу для перекачування дніпровської води на Донбас, – пише краєзнавець.
Проєкт, як відомо, так і не реалізували. Проте після того, як у Самарі(Новомосковську) з’явився жерстекательний завод – майбутній трубний – вирішили розчистити фарватер, аби доставляти продукцію по річці.
-Нарешті 1 липня 1936 року було виконано перший рейс пароплавом «Степан Халтурин», який відкрив регулярне сполучення по Самарі між Дніпропетровськом та Новомосковськом. Самара стала судноплавною на протязі 43 кілометрів. Крім пасажирських пароплавів і буксирних катерів, в майбутньому планувався запуск руху ще й річкових трамваїв.
Реалізації багатьох планів завадила війна, на деякий час судноплавство знову припинилось і було відновлене лише в 1947 році.
