Група українських та іноземних вчених провела дослідження, щодо одного з аспектів екологічних наслідків руйнування дамби Каховської ГЕС. За їх висновками стався викид забруднюючих речовин, які накопичилися у відкладах водосховища, створивши довгострокове джерело забруднюючих речовин, які можуть поширюватись майбутніми повенями.
За оцінками дно озера (Каховського водосховища, – прим. ред.) містило шар осаду завтовшки від 0,3 до 1,5 м, що майже повністю складається з тонкого мулу, змитого з берегової лінії. Загальний об’єм осаду може складати 1,3–1,7 куб. км. Він містить забруднюючі речовини, які включають важкі метали, азот та фосфор, що надходили з промислових та сільськогосподарських джерел. Деякі важкі метали, такі як Pb і Ni, розподілені відносно рівномірно, тоді як інші, такі як Zn, мають локально підвищені значення на промислових викидах поблизу Нікополя.
-Нерозкладні важкі метали можуть пошкоджувати нервову систему, порушувати роботу ендокринної системи та викликати вроджені захворювання, – пишуть вчені.
Загалом поклади високотоксичних важких металів (Pb, Cd, Ni) можуть складати приблизно 83,3 тис. тон. Вони можуть вплинути на населення регіону, оскільки річкова вода широко використовується домогосподарствами для компенсації дефіциту муніципального водопостачання.
-Ми припускаємо, що викид забруднюючих речовин можна ефективно контролювати, побудувавши два тимчасові бар’єри завдовжки 15 км, що відокремлюють головний канал від двох найбільших ділянок болот, – пишуть вчені.
