Що вирішило перемогу Піастрі, чому Хемілтон провалився, а Ред Булл покарали

Аналіз Гран-прі Саудівської Аравії. Що вирішив 5-й етап чемпіонату Ф1

П’ятий етап чемпіонату світу Формули-1 2025 року відбувся в Джидді – на швидкісному міському треку, який традиційно входить до числа найнебезпечніших і найдинамічніших у календарі. Траса з тісними стінами, серією високошвидкісних поворотів та мінімальними зонами безпеки знову не пробачала помилок, створюючи постійне напруження як для пілотів, так і для стратегів. Висока ймовірність появи машини безпеки та ключова роль кваліфікації зробили вікенд особливо тактичним, а боротьба за позиції точилася буквально на межі ризику.

Попри звичне домінування топ-команд, саме середина пелотону подарувала найбільше сюжетних поворотів – як завдяки сміливим стратегіям, так і через непередбачувані інциденти. Деякі колективи намагалися скористатися моментом до початку європейської частини сезону, аби зібрати максимум очок, поки конкуренти ще не реалізували свої масштабні оновлення. Джидда вкотре підтвердила статус однієї з найвидовищніших трас, де вартість кожної позиції вимірюється не лише темпом, а й холоднокровністю.

Старт

Розв’язка Гран-прі Саудівської Аравії 2025 року почалася ще на стартовій прямій. Оскар Піастрі зреагував краще за Макса Ферстаппена, набравши швидкість на стартових 200 метрах на 0,2 секунди швидше, у австралійця перший ривок був одним з кращих у пелотоні. Цього вистачило, щоб нав'язати боротьбу по внутрішній траєкторії – саме вона традиційно вважається найзручнішою для атак, особливо в перших поворотах Джидди.

Далі все вирішила агресія. Власне, саме про цей момент обидва пілоти після фінішу поділилися враженнями. Як Піастрі, так і Ферстаппен підтвердили, що вони гальмували на межі можливого, але зрештою ситуація призвела до суперечки щодо інциденту. У ситуації з першого повороту виникло одразу кілька трактувань: чи виштовхував Оскар суперника, чи це Макс самостійно зрізав трасу, отримавши перевагу?

Судді стали на другий бік і винесли нестандартне рішення – 5 секунд штрафу для Ферстаппена. Важливо інше: у своєму коментарі стюарди визнали, що зазвичай у подібних інцидентах дають 10 секунд (як у випадку з Ліамом Лоусоном пізніше в гонці), але взяли до уваги фактор першого кола.

Чому саме Макс отримав штраф.

Ферстаппен проїхав перший поворот на повній швидкості, спробувавши гальмувати максимально пізно, але зрештою вийшов за межі траси. Це було не просто порушення, а спроба вирішити ситуацію на власних умовах, і він фактично скинув Оскара з траєкторії.

Якби Макс намагався залишити більше місця для Піастрі та чітко показав, що той його «виштовхує», то, можливо, Оскар отримав би штраф. Але, з іншого боку, Ферстаппен усвідомлював, що спроба залишити більше простору могла б коштувати йому ще більше позицій. У чистому повітрі Оскар без проблем міг би обігнати його, а Макс втратив би значну кількість місць.

Ферстаппен зрозумів, що, в разі застосування незначного штрафу та помилки Піастрі, його шанси на перемогу залишаються високими, в той час як спроби залишитись на зовнішній траєкторії призвели б до втрат і, ймовірно, перехоплення позицій іншими пілотами.

До того ж, якби він намагався відтормозитися в межах траси, Піастрі безперешкодно обігнав би його, і це поставило б Макса під загрозу відразу кількох конкурентів позаду.

Отже, підсумовуючи всі ці моменти, можна зрозуміти, чому саме Ферстаппен отримав штраф. Судді просто не могли дозволити йому зберегти лідерство таким чином, оскільки Оскар на внутрішній лінії та по апексу був на рівні з ним.

Чи міг Ферстаппен перемогти, якби віддав позицію Піастрі, уникнув штрафу і почав погоню?

На перший погляд – так. У другій половині першого відрізка гоночний темп Макса виглядав переконливішим. Макларен швидше почав втрачати ефективність шин, а на фініші Ферстаппен поступився Піастрі лише 2.8 секунди.

Але тут є два важливі нюанси:

• По-перше, впродовж першого відрізка Оскар змушений був їхати у брудному повітрі за Ред Буллом. Якби ситуація була зворотною, і саме він утримував лідерство, працюючи в чистому повітрі, його темп міг бути ще вищим. Тим більше, у перші 10 кіл Ферстаппен не міг відірватися від Макларен.
• По-друге, Піастрі встановив своє найкраще коло саме на фінальному колі. Отже, можливо, навіть наприкінці гонки він мав у запасі ще трохи темпу, і міг прискоритися, якби тиск з боку Макса був серйознішим.

Отже, хоч на папері все виглядає однозначно, насправді це лише припущення. І в гонках такий підхід рідко працює.

Втрачені шанси Норріса

Як зізнався керівник команди Макларен Андреа Стелла, саме у Норріса був найкращий гоночний темп у п’ятницю під час симуляції довгих відрізків. І що важливо – Ландо демонстрував його навіть під час гонки, в умовах щільного трафіку та постійного брудного повітря, що лише підкреслює реальний потенціал боліда.

Але, на жаль, висновок невтішний: провальна кваліфікація, зіпсована аварією в третьому сегменті, фактично позбавила Норріса шансів на перемогу. До того моменту його вікенд був майже бездоганним – стабільна швидкість, впевненість і чітка робота на всіх сесіях, до початку вирішального етапу кваліфікації.

Хоча за словами Стелли (боса команди) Норріс навіть так мав шанс на вищі місця, але саме через боротьбу з Льюїсом Хемілтоном Ландо не зміг поборотися за подіум у Джидді – на думку команди, він втратив надто багато часу на кількох колах у цій дуелі.

Перевірити це складно, бо наприкінці гонки Норріс надовго застряг у брудному повітрі за Леклером. Але все виглядає так, що Ландо знову провів вікенд, який міг принести значно більше, ніж втрата лідерства в заліку, та 4-те місце на фініші.

Мерседес

Після позитивного сигналу на Гран-прі Бахрейну, де Джордж Расселл виглядав доволі впевнено, вулична траса Джидди виявила інший бік форми Мерседеса. Цього разу болід W16 несподівано почав перегрівати шини, попри те, що саудівський автодром має гладкіше покриття і загалом краще підходить для болідів німецької команди за своєю специфікацією на бумазі.

І це контрастує з тим, як Расселл працював у Бахрейні на жорстких C1–C3 – без натяку на деградацію. Тут же, на м’яких C4 і C5, темп буквально розсипався. Один із можливих факторів промах налаштування ще з п’ятниці.

В другому тренуванні всі йшли на довгі серії в кінці сесії, коли стан траси був найбільш відповідним до того, що буде в гонці та кваліфікації. В той момент Юкі Цунода попав в аварію, чим зупинив сесію, і разом з тим не дав побачити командам поведінку машини на довгій дистанції. Тому команда не могла знати, що наприкінці відрізку, гума різко перестане працювати, і спробувати запобігти проблемі зміною налаштувань.

Сам Джордж після фінішу зізнався, що в заключній фазі гонки на жорсткій гумі він втрачав до секунди на колі. Це красномовно свідчить про те, що у Мерседеса щось явно пішло не за планом – як із шинами, так і, можливо, з балансом усього вікенду.

Феррарі

Старт сезону 2025 для Льюїса Хемілтона перетворився на серйозне випробування – не лише за результатами, а й за внутрішнім станом. Семиразовий чемпіон поки не може адаптуватися до нових умов, і це видно як на трасі, так і поза нею.

Після двох поспіль гонок, де Хемілтон залишився в тіні, у падоку дедалі частіше звучать думки, що Льюїс відчуває повне нерозуміння поведінки машини. А дані з кваліфікації в Саудівській Аравії це лише підтверджують.

У ключових поворотах траси в Джидді Хемілтон раніше скидав газ і не міг утримати темп Шарля Леклера. На гальмуванні, в апексах і при виході з поворотів – скрізь програвав тисячні та соті частки секунди, які за коло з 27 поворотів складалися у прірву в часі.

Серед можливих причин – специфіка роботи гальмівної системи SF-25, яка, за відгуками Льюїса ще з тестів, діє надто різко й непередбачувано у порівнянні з тим, до чого він звик у Мерседес. Це призводить до нестабільної поведінки машини та, як наслідок, – проблем із входом у повороти й деградацією шин.

Під час гонки в Джидді Льюїс значно швидше втратив зчеплення, ніж його напарник (наслідок проблеми, описаної вище). Його піт-стоп відбувся раніше, хоча вже тоді гума працювала гірше, ніж у Леклера. Це лише підтверджує, що Хемілтон не може реалізувати свій стиль на цьому боліді.

Після фінішу Леклер визнав, що для досягнення високого темпу вони пішли на найагресивніші налаштування, максимально використовуючи вільний простір на межі з бар’єрами. У Хемілтона, схоже, такої впевненості в машині немає, і він поки не готовий діяти так само рішуче на вуличному автодромі.

Як наслідок, Льюїс прийняв рішення відмовитися від відпочинку після етапу в Джидді й повернутися до роботи на базі. За його словами, «такий рівень результатів є неприйнятним».

Однак питання залишається відкритим: чи вдасться йому вийти з цієї непростої ситуації, якщо базові характеристики боліда змінити практично неможливо? Найімовірніше, попри всі сподівання британця та прогнози, до кінця року етапи, на яких британець буде на рівні або краще за Леклера, можна буде перерахувати на пальцях.

Що стосується самого Леклера, то монегаск провів, мабуть, бездоганну гонку з огляду на можливості автомобіля. Передусім – це екстремальні налаштування, які пілот Феррарі повністю реалізував, як зазначалося вище. Окрім того, вразив особливо перший відрізок, коли уже на зношеному комплекті середньої гуми він міг тримати темп на рівні з Норрісом, який використовував жорстку гуму, та й однозначно мав перевагу по швидкості машини. За словами представників Макларен, вони не очікували, що середній комплект витримає стільки кіл.

Вільямс

Команда з Гроува проводить найкращий початок сезону за останні 5 років, підкріпив цей результат виступ пілотів – Карлос Сайнс та Алекс Албон фінішували в очках. Особливо варто відзначити Сайнса, який другий вікенд поспіль випереджає Алекса Албона.

Після сходу П’єра Гаслі саме дует Вільямс очолив середню групу, і цей результат може стати ключовим у боротьбі за п’яту позицію в Кубку конструкторів.

Фундаментом успіху стала тактика штучного «потяга DRS» (фото знизу) – Сайнс мав кращий темп та чисте повітря попереду, тож команда попросила іспанця пригальмувати, щоб дати напарнику зону DRS. Це унеможливило атаку з боку Ісака Хаджара з Рейсінг Буллз.

Рейсінг Буллз

Хаджар ефективно реалізував стратегію з переходом із жорсткої на середню гуму, і лише навмисне уповільнення темпу з боку Вільямс завадило йому обійти обох суперників.

Ліам Лоусон провів чергову суперечливу гонку. Темп нарешті відповідав очікуванням, але серія помилок коштувала йому штрафів. Спершу – обгін за межами траси, потім – надмірне порушення лімітів треку.

Альпін та аварія Цуноди

Контакт між Цунодою (Ред Булл) та Гаслі (Альпін) на першому колі став однією з ключових подій гонки. Подібного сценарію багато хто очікував ще до старту – питання було лише, скількох він торкнеться.

На щастя, інцидент обійшовся без масштабних наслідків: Гаслі одразу зупинився в стіні, а Цунода доїхав до боксів, однак через пошкодження обшивки був змушений зійти.

Після заїзду Юкі викликали до стюардів, однак інцидент визнали гоночним – уникнути зіткнення в тій ситуації було складно.

Відео інциденту:

Гаслі знову провів сильну кваліфікацію, але цього вікенду не зміг реалізувати в очки. Втім, якщо темп залишиться стабільним, результати мають покращитися.

Джек Дуен обрав стратегію одного піт-стопу – як і решта аутсайдерів, він проїхав майже всю дистанцію на одному комплекті. У 2024 році така тактика працювала завдяки мінімальному зносу, але цього разу Піреллі привезла м’якші склади. Жорсткий склад гуми цього року фактично еквівалентний середньому минулого, тож під кінець дистанції австралієць не мав темпу. Результат – бойова, але малоефективна гонка і лише 17-те місце.

Хаас

Основний висновок після Джидди – болід VF-25 не працює на швидкісних трасах. У Мельбурні це ще можна було списати на неполадки, які команда спробувала виправити подальшими оновленнями, але в Джидді все стало очевидним: Хаас стабільно швидкий лише в повільних і середньошвидкісних поворотах, й відповідно трасах, де саме вони переважають.

Тож, якщо не буде оновлення, яке повністю перегляне філософію концепції то змін, на трасах подібних за типом до Джидди, чекати не варто. Питання в тому чи треба воно? Думаю, що не варто.

З огляду на поточний регламент, радикально змінювати концепцію боліда навряд чи доцільно. Приклад Вільямс, Альпін чи Феррарі показує, що консервативний підхід із підсиленням сильних сторін дає стабільніші результати. Інновації, як у випадку з Феррарі, не завжди виправдовуються – у разі невдачі машину складно доопрацювати та розкрити потенціал.

Що стосується виступу пілотів – Окон проїхав дистанцію на одному комплекті, після зупинки на першому колі, але наприкінці також втратив темп. Олівер Берман, попри іншу стратегію, зумів фінішувати лише на одну позицію вище – причин браку швидкості було кілька, і ключові вже названі вище.

Астон Мартін

У Астон Мартіна – протилежна ситуація. Машина добре виглядала в Джидді (Алонсо фінішував 11-м). В також швидкій Австралії іспанець утримувався на високих позиціях до аварії. Навіть Стролл тоді провів упевнену гонку та набрав очки.

Хоча керівництво Астона заявляє, що всі сили вже спрямовані на підготовку до 2026 року, і здобуття очок у 2025-му буде радше дивом, насправді ситуація не така вже й безнадійна. До моменту, коли суперники почнуть привозити масштабні оновлення на європейських етапах, Астон Мартін має цілком реальні шанси набирати очки не лише за збігом обставин, а й завдяки чистому темпу.

Якщо згадати гонку Стролла, то, хоча канадець і мав певні проблеми із темпом, вони не були критичними. Підсумковий результат радше пояснюється ставкою на пізню появу машини безпеки, якої в підсумку так і не було.

Заубер

Новачок команди Бортолето, як і решта представників другої половини пелотону, вирішив заїхати в бокси по новий комплект гуми вже після першого кола, коли на трасі з’явилася машина безпеки через інцидент між Гаслі та Цунодою. Втім, бразилець так само не мав швидкості наприкінці гонки.

Головним епізодом у заїзді новачка став момент із його менеджером та наставником – Фернандо Алонсо, якого Бортолето ледь не завіз до стіни під час боротьби з Ліамом Лоусоном. На щастя, обійшлося без наслідків, а решта дистанції для нього пройшла спокійно.

Хюлькенберг, як і Стролл, став жертвою стратегії з розрахунком на пізню машину безпеки. Втім, як і у випадку з канадцем, вона себе не виправдала. На свіжому комплекті середніх шин німець намагався атакувати з максимально можливим темпом, щоб надолужити втрачене, але було вже пізно. Та й сама машина, відверто кажучи, не виглядала здатною реалізувати таку стратегію.