Дефіцит зовнішньої торгівлі за вісім місяців року склав рекордні 26,3 мільярда доларів.
Це свідчить про високу торговельну активність у серпні, адже у січні-липні товарообіг складав 69,1 мільярда доларів.
Так, імпорт за перші вісім місяців року сягнув 52,6 мільярда доларів. Це на 7,5 мільярда доларів більше, порівняно з січнем-серпнем минулого року.
Найбільш імпортованими категоріями товарів стали:
- машини, устаткування на транспорт, яких ввезли на 20,7 млрд дол. (+5,2 млрд. дол. порівняно з минулим роком);
- продукція хімічної промисловості – на 8,3 млрд дол. (+ 500 млн дол.);
- паливно-енергетичні товари – на 6,7 млрд дол. (+700 млн дол.).
Китай залишається найбільшим торговельним партнером України у частині імпорту – звідти Україна завезли продукції на 11,6 млрд доларів. На другому та третьому місці розташувалися Польща (5 млрд дол.) і Німеччина (4,2 млрд дол.).
Проте одночасно з нарощенням імпорту скорочується український експорт. За даними ДМС, Україна загалом поставила на зовнішні ринки товарів на 26,3 мільярда доларів – рівно вдвічі менше, ніж імпортувала. Для порівняння, у січні-серпні 2024 року експорт складав 27,5 млрд дол.
Зменшилися вітчизняні поставки продовольчих товарів – найбільшої статті українського експорту. За вісім місяців 2025 року експортна виручка за цією категорією товарів склала 14,6 мільярда доларів, що на 1,4 мільярда менше, порівняно з минулим роком. Водночас зріс експорт металів та виробів з них (до 3 мільярдів з 2,9 мільярда доларів) та мінеральних продуктів (до 2,5 мільярда з 2,2 мільярда доларів).
Найбільшими покупцям української продукції стали Польща (3,3 млрд дол.), Туреччина (2 млрд дол.) та Німеччина (1,5 млрд дол.).
Дефіцит зовнішньої торгівлі зростає
Збільшення імпорту з одночасним падінням експорту свідчить про зростання дефіциту зовнішньої торгівлі України. Так, за вісім місяців 2025 року від’ємне сальдо склало 26,3 мільярда доларів. За аналогічний період минулого року від’ємне сальдо було на рівні 17,6 млрд дол.
Цей дисбаланс, що зростає, відображає збільшення залежності України від імпорту для підтримки економіки під час війни на тлі труднощів із розширенням експорту. Дефіцит підкреслює постійну потребу у відновленні та залежність країни від іноземної допомоги та товарів як для цивільних, так і для оборонних потреб.
Окремо імпорт, як передбачають у НБУ, за результатами року складатиме 108,2 млрд дол., а експорт – 56 млрд дол.
Одночасно с цим, за прогнозами Нацбанку, приватні грошові перекази в Україну продовжать “всихати” – за результатами 2025 року прогнозується лише 8,9 млрд дол. (у 2024 році було 9,5 млрд дол., у 2023-му – 11,3 млрд дол.).
Проте міжнародні резерви зростатимуть, що дозволить утримувати курс гривні від радикального падіння. За результатами року НБУ очікує їх на рівні 53,7 мільярдів доларів (станом на 1 вересня вони вже складали 46 мільярдів).
Дефіцит поточного рахунку платіжного балансу в Нацбанку прогнозують на рівні 34,6 млрд дол. за результатами року. У липні 2025 року цей показник вже розширився до 4,1 мільярда доларів (порівняно з дефіцитом 2,5 млрд дол. у липні 2024-го).
Українські експортні проблеми
У червні 2025 року Єврокомісія не продовжила так званий “торговельний безвіз” з Україною, що передбачав безмитне і безквотне ввезення українських товарів до Європи, що фактично означало повернення до довоєнних умов торгівлі. Водночас торговельні преференції лишилися для українських сталі та заліза.
Що стосується аграрних товарів, то вже станом на початок серпня українські аграрії повністю вичерпали квоти на експорт меду до ЄС, а також впритул наблизилися до вичерпання квот на цукор та сухе молоко, повідомляли в УКАБ.
Повернення торговельних обмежень негативно впливає на обсяги українського експорту. Тарас Качка, на той час заступник міністра економіки України, прогнозував, що через повернення експортних квот наша держава може не дорахуватися близько 3 мільярдів експортної виручки на рік.
“Торговельний безвіз” з Європою врятував українську економіку у період морської блокади та перетворив ЄС на головного торговельного партнера України.
Як повідомляли у Міністерстві економіки, у 2024 році частка ЄС у структурі товарообігу України ЄС склала майже 54%, у 2023-му – 56%. Минулого року ми експортували до Європи товарів на 24,8 мільярда доларів, що на 16,1% більше порівняно з попереднім роком.
За словами Качки, найбільше українських товарів серед країн Європи придбали Польща, Іспанія, Німеччина, Італія та Нідерланди.
