Шахрайство через банкомати і термінали складає лише 17% від загальної кількості випадків.
У 2024 році понад 83% усіх шахрайських операцій в Україні відбулося в Інтернеті. За даними НБУ, саме онлайн-шахрайство спричинило 93% загальної суми збитків, а середня сума однієї незаконної операції зросла на 51% – до 4 761 гривні.
Про це у переданому УНІАН коментарі розповіла Анна Довгальська, заступниця голови правління “Глобус Банку”.
“Коли ми говоримо про шахрайство, потрібно відмовитися від уявлення про “хакерів у темній кімнаті”. Сучасні аферисти працюють не технікою, а психологією. Вони зламують довіру”, – сказала експертка.
За словами Довгальської, 84% усіх збитків клієнтів пов’язані з шахрайством саме через соціальну інженерію – тобто маніпуляцію свідомістю.
“Спільною рисою більшості випадків шахрайства є те, що зловмисники переконують людину добровільно розголосити свої персональні дані. Вони можуть представитися співробітником банку, правоохоронцем або навіть вашим родичем – голосовий deepfake сьогодні здатен на більше, ніж нам здається”, – пояснює вона.
З-поміж усіх найпоширеніших шахрайських схем, експерти виділили три особливо небезпечні:
- Цифровий скімінг: під час покупки в онлайн-магазині користувач вводить дані картки на нібито звичайному сайті. Але через прихований шкідливий код їх миттєво перехоплюють шахраї. Це відбувається непомітно – користувач навіть не здогадується про ризик.
- Квішинг: шкідливі QR-коди, які ведуть на фейкові сайти. Їх розміщують у публічних місцях, на афішах, банкоматах або надсилають у месенджерах. Більшість користувачів не перевіряють, куди саме веде QR, і саме цим користуються шахраї.
- ШІ-підсилене шахрайство: завдяки штучному інтелекту шахраї створюють надпереконливі фейкові голоси, електронні листи та навіть чат-боти.
“Сьогодні deepfake може звучати як голос вашої близької людини (сина, дружини тощо) і просити “терміново переказати гроші”, на жаль, такі голоси поки що дуже важко відрізнити від справжніх. У таких випадках найкращим рішенням стане просто перетелефонувати близькій людині, щоб пересвідчитися, що з нею насправді все гаразд”, – застерігає Довгальська.
Хоча шахрайство через фізичні пристрої (банкомати, POS-термінали) складає лише 17% від загальної кількості випадків, проте банкірка не радить втрачати пильність і рекомендує перед використанням терміналу чи банкомата варто уважно оглянути пристрій: сторонні накладки, незвичні деталі або “дивні” екрани – це привід насторожитися. Серед основних порад: прикривати клавіатуру при введенні PIN-коду, обирати безконтактну оплату та користуватись банкоматами у людних та безпечних місцях.
Як захиститися від шахраїв
Експертка наголошує: навіть найкраща кіберсистема не врятує, якщо користувач не дотримується базових правил.
“Ми впроваджуємо нові стандарти безпеки, використовуємо найкращі антивірусні модулі та системи виявлення аномалій – але жодна технологія не замінить людської уважності. Усі клієнти мають пам’ятати: банк ніколи не запитує CVV-код, пароль, SMS-коди або PIN телефоном, в месенджерах чи в листах”, – підкреслює Довгальська.
Вона також радить дотримуватися таких правил:
- Ніколи не передавати особисті дані картки – навіть якщо дзвонять із “банку” чи “поліції”.
- Уникати публічного Wi-Fi для входу в інтернет-банкінг або оплат.
- Активувати двофакторну автентифікацію на всіх сервісах.
- Сканувати QR-коди лише з перевірених джерел.
- Використовувати віртуальні картки для онлайн-покупок.
- Підключити сповіщення про всі транзакції.
“Ми фіксуємо зменшення кількості шахрайських операцій – і це свідчить про те, що наші спільні дії з клієнтами, колегами та Нацбанком дають позитивний результат. Але одночасно збільшується середній чек однієї афери – отже, шахраї стають більш вигадливими”, – підсумувала експертка.
Шахраї в Україні – останні новини
Інша схема – виманювання коштів у громадян, обіцяючи легкий заробіток за “лайки” готелям на онлайн-сервісах. У Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації попередили, що на початку, щоб здобути довіру, зловмисники платять символічну суму за виконання простих завдань. Далі пропонують більший заробіток, де жертві потрібно бронювати готелі вже за власні кошти.
