Станіслав Карпов
Після нещодавніх змін у виконавчій гілці влади нові посади посіли старі (не у віковому сенсі) обличчя. А оскільки діяльність на новій державній посаді завжди краще починати з певних дій, які матимуть позитивний суспільний резонанс, нова очільниця Кабінету міністрів повідомила, що “Уряд разом із силовими структурами та за координацією РНБО готує рішення, яке дасть бізнесу більше свободи. Планується річний мораторій на перевірки”.
Варто зазначити, що заяви про зменшення тиску на бізнес в Україні – не новина. Вони лунають регулярно, проте на практиці рідко втілюються у дієві механізми.
Тому чергова звістка про “мораторій” викликала більше скепсису, ніж надії. Однак, як завжди, висновки потрібно робити не за гучними заголовками, а вивчаючи тексти офіційних документів.
Отже, Офіс президента України повідомив, що “РНБО на засіданні ухвалила рішення запровадити реальний мораторій на перевірки бізнесу державними органами й загалом на будь-яке втручання державних структур у підприємницьку діяльність”. Звучить багатообіцяюче. Але є нюанс: РНБО не є органом, уповноваженим встановлювати мораторій на податкові перевірки.
Правила здійснення податкового контролю прописані виключно в Податковому кодексі України, і змінити їх можна лише через парламент, вносячи зміни до цього Кодексу. Жодне рішення РНБО не може скасувати або обмежити дію закону.
У цьому контексті одразу пригадується приклад із лютого 2021 року, коли Кабмін спробував скасувати “карантинний” мораторій на перевірки, встановлений саме Податковим кодексом України.
Як наслідок, податківці почали проводити перевірки на підставі урядової постанови, а платники податків згодом успішно оскаржували результати таких перевірок в судах, з огляду на їх незаконність.
Результат – витрачені кошти і ресурси на проведення перевірок та судові процеси (як з боку держави, так і платників податків), і нуль ефекту.
Скептицизм зріс ще більше, коли новопризначений Секретар РНБО уточнив, що йдеться про “запровадження мораторію на необґрунтовані перевірки підприємців”. Але ж питання обґрунтованості/необґрунтованості вирішується виключно судом і для цього не потрібно ніяких рішень РНБО. Навряд вдасться знайти приклад, коли б податковий орган визнавав власну перевірку незаконною. Навпаки, Державна податкова служба України досі судиться з платниками, захищаючи результати перевірок, здійснених попри “карантинний” мораторій. І це при тому, що Верховний Суд виніс вже десятки рішень про незаконність таких перевірок!
Коли ж нарешті з’явився текст самого рішення РНБО (введеного в дію указом президента), стало ясно: документ сам по собі не запроваджує жодних заборон, а лише дає вказівки Уряду і рекомендує Верховній Раді та правоохоронним органам вжити певних заходів.
Тобто все, що стосується парламенту й силових структур – суто рекомендаційне. А отже, юридично нікого ні до чого не зобов’язує. Тому доцільність такого рішення, відверто кажучи, виглядає сумнівною.
Щодо Кабміну, то у рішенні РНБО йдеться про необхідність підвищення ефективності діяльності податкової та митниці. Один із запропонованих способів – встановлення мораторію на перевірки суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику, крім тих, що працюють із підакцизними товарами.
Виникає логічне запитання: як саме обмеження на перевірки покращить ефективність контролюючих органів, для яких ці перевірки є ключовою функцією? Але це не головне. Більше цікавить конкретика щодо запровадження мораторію, а не ефективність податкових органів.
Повертаючись до суті питання, приходимо до того, що для запровадження будь-яких обмежень на перевірки потрібні зміни до Податкового кодексу. Саме тому в рішенні РНБО немає жодної юридично значущої конкретики з цього приводу.
Зважаючи, що і президент, і Уряд є суб’єктами законодавчої ініціативи, за бажання покращити життя платників податків, вони могли просто внести відповідні законопроекти на розгляд парламенту. Але замість цього маємо чергове рішення, що радше створює інформаційний шум, ніж матиме правові наслідки.
І навіть якщо припустити, що в майбутньому відповідні зміни до Податкового кодексу будуть внесені і мораторій на перевірки для суб’єктів з незначним ризиком буде запроваджений, то варто зауважити: такі платники і зараз перевіряються планово лише раз на три роки. Таким чином, річний мораторій для частини таких суб’єктів взагалі пройде непоміченим.
При цьому, більшість податкових перевірок, як відомо, – позапланові. І вони проводяться за широким переліком підстав. Тож, за відсутності мораторію саме на позапланові перевірки, податковий орган, у разі необхідності, завжди зможе знайти підстави для перевірки платника податків.
Таким чином, зараз історія з “мораторієм на перевірки” являє собою яскравий приклад розриву між політичною риторикою та юридичною реальністю. Гучні заяви про підтримку бізнесу вчергове не мають під собою законодавчого підґрунтя. Рішення РНБО не запроваджує жодних обов’язкових обмежень, і, по суті, є не більше, ніж декларацією намірів. Поки законодавчо не буде змінено Податковий кодекс України, мораторій на перевірки залишатиметься для платників податків примарним міражем.
Станіслав Карпов, радник, адвокат, керівник практики податкових спорів ADER HABER
Тексти, опубліковані у розділі «Думки», не обов’язково відображають позицію редакційної колегії УНІАН. Докладніше з нашою редакційною політикою ви можете ознайомитись за посиланням
