Технології
Через понад півстоліття після легендарних польотів "Аполлон" НАСА готується відправити чотирьох астронавтів у космос на борту місії Artemis II
Зміст
Запуск запланований на лютий 2026 року, і це буде перший раз, коли люди знову полетять до Місяця. Місія не приземлиться на поверхню, але облетить супутник Землі, перевіривши ключові системи для майбутніх висадок. Це буде перший етап ширшої програми Artemis (Артеміда), яка має на меті не лише відвідати Місяць, а й закласти справжню космічну базу для постійного перебування людей і майбутніх подорожей на Марс.
Детальніше про це пояснить Еспресо.
Історія людського захоплення Місяцем: від міфів до “Аполлона”
фото: NASA
Місяць манив людство тисячоліттями. У давніх цивілізаціях – від єгипетських фараонів до грецьких міфів – він був богом, символом таємниць і джерелом натхнення.
Перші наукові спостереження за супутником Землі почалися з Галілея в 1609 році, коли телескоп розкрив кратери й гори на поверхні. У XIX столітті фантаст Жюль Верн у “З Землі на Місяць” описав запуск гармати для польоту до супутника, а фізик Костянтин Ціолковський заклав основи ракетної техніки.
Однак справжній прорив стався в часи Холодної війни. У 1950-х роках США та СРСР змагалися в космосі: радянський космонавт Юрій Гагарін першим побував за межами планети, а “Луна” показала перші фото з протилежного боку Місяця (якого з Землі ніколи не видно), тому американці мали зробити щось грандіозне, щоб перегнати росіян.
У 1961 році президент Джон Кеннеді оголосив: “Ми висадимо людину на Місяці до кінця десятиліття”. Програма “Аполлон” коштувала понад сто мільярдів доларів, і дала результат – 20 липня 1969 року Ніл Армстронг і Базз Олдрін таки ступили на поверхню земного супутника.
“Це маленький крок для людини і величезний стрибок для людства”, – всесвітньо відомі слова Армстронга, коли він зробив перший крок на Місяці.
Загалом 12 американських астронавтів ходили по Місяцю в шести місіях “Аполлон” (1969–1972), повернувши 382 кг зразків порід. Ці польоти стали символом американської перемоги в космічній гонці, транслюючись на весь світ.
Чому про Місяць забули і тепер знову згадали?
Після “Аполлон-17” у 1972 році місії припинилися. Причини були прагматичними, адже холодна війна вщухала, В’єтнамська війна виснажувала бюджет, розпочалася економічна криза, а громадська підтримка падала – люди хотіли вирішення земних проблем, насамперед бідності.
Місячна програма коштувала 4% федерального бюджету США, але після перемоги над СРСР (який так і не висадився) сенс зник. НАСА перейшло до “Шаттлів” і орбітальних станцій, а Місяць став задорогим і вже “підкореним”.
Сьогодні інтерес відроджується з нових причин. По-перше, ресурси: на полюсах Місяця –запаси льоду, з якого можна добути воду, кисень і паливо для ракет. Гелій-3, рідкісний ізотоп, може стати паливом для термоядерної енергії на Землі. По-друге, Місяць – ідеальна база для дослідження глибокого космосу. Тут низька гравітація полегшує запуски, а місячна станція може стати перевантажувальним пунктом по дорозі на Марс. По-третє, комерція: SpaceX, Blue Origin, а також Китай (з планами бази до 2030 року) бачать Місяць як ринок для туризму, видобутку корисних копалин та науки.
Тож нова програма НАСА Artemis (започаткована ще у 2017 році) – це не гонка як раніше, а інвестиція в майбутнє для стійкої присутності місячної бази, наукових відкриттів та підготовки до подорожей на Марс. Вартість програми за ці 8 років вже становить понад 90 млрд доларів.
“Ми повертаємося на Місяць заради наукових відкриттів, економічних вигод та натхнення для нового покоління дослідників: покоління Артеміди. Зберігаючи лідерство Америки в дослідженнях, ми створимо глобальний альянс і досліджуватимемо глибокий космос на благо всіх”, – йдеться на сайті NASA.
Artemis II: перша пілотована місія у 2026 році
фото: NASA
Місія Artemis I, запущена NASA 16 листопада 2022 року, стала першим етапом амбітної програми Artemis, спрямованої на повернення людини на Місяць та підготовку до майбутніх пілотованих місій на Марс. Це був безпілотний випробувальний політ, який використовував найпотужнішу ракету-носій Space Launch System (SLS) та космічний корабель Orion. Основною метою місії було тестування систем ракети, корабля та теплового щита Orion під час входу в атмосферу Землі після місячної орбіти.
Artemis I успішно облетів Місяць, провівши 25,5 днів у космосі, подолавши близько 2,1 мільйона кілометрів, і завершився приводненням у Тихому океані 11 грудня 2022 року. Ця місія заклала фундамент для Artemis II, першого пілотованого польоту, та подальшого освоєння космосу.
Власне, що Artemis II – ключовий етап програми Artemis, яка повертає людину до Місяця. Запуск запланований не раніше 5 лютого 2026 року з Космічного центру Кеннеді (Флорида) на ракеті Space Launch System (SLS). Космічний корабель Orion стане домівкою екіпажу на 10-денну подорож: обліт Місяця на відстані 9260 км, тестування систем у глибокому космосі, спостереження за поверхнею (вперше з екіпажем) і повернення з приводненням у Тихому океані.
ракета Space Launch System, фото: NASA
Ключове завдання – перевірити Orion з людьми на борту, власне життєзабезпечення (повітря, вода, CO2-видалення), захист від радіації, навігацію та зв’язок. Також екіпаж проведе наукові експерименти: вивчення впливу космосу на здоров’я, геологічні спостереження та тестування інструментів для майбутніх висадок.
Місія Artemis II не приземлиться на Місяці, але наблизить це для наступної місії Artemis III (можлива висадка у 2027 році).
Тож, хто увійшов в екіпаж?
космонавти, які облетять Місяць у 2026 році, фото: NASA
Це чотири астронавти – Рейд Вайзман (командир, NASA), Віктор Гловер (пілот, NASA, перший афроамериканець на орбіті Місяця), Крістіна Коч (спеціаліст, NASA, перша жінка на орбіті Місяця) та Джеремі Гансен (спеціаліст, Канадське космічне агентство – перший неамериканець).
Вони пройшли тренування, включаючи симуляції аварій, і назвали корабель “Integrity” (Цілісність). Їм доведеться жити в тісному приміщенні об’ємом приблизно двох мінівенів (Orion – циліндричний модуль діаметром близько 5 м і висотою 3 м)/
всередині космічного корабля Orion, фото: NASA
За 10 днів космонавти подолають 2,3 млн км (понад 55 разів довкола світу). Artemis II стане найдальшою пілотованою місією в історії, досягнувши 432 000 км від Землі, перевершивши рекорд Apollo 13 (400 171 км).
“Коли ми наблизимося до іншого краю, нехай людство просто на мить зупиниться і скаже: “Вау, подивіться, що ми можемо зробити, коли працюємо разом”, – прокоментував свої очікування канадський космонавт Джеремі Гансен.
Плани НАСА щодо Місяця: від бази до “села”
Місячний всюдихід, фото: NASA
Artemis – не разова акція, а програма на десятиліття. Після Artemis II і III (висадка на південний полюс у 2027 році) НАСА планує щорічні місії. Хоча для цього їм потрібна допомога Ілона Маска, чий Starship від SpaceX був обраний NASA як місячний посадковий модуль для висадки астронавтів. Starship забезпечує велику вантажопідйомність, можливість дозаправки на орбіті та посадку на Місяць з поверненням, що критично для місії. Без нього Orion не може доставити людей на поверхню – лише на місячну орбіту. Тому ряд затримок з тестами Starship, особливо дозаправкою, створюють ризики для графіку Artemis III.
У будь-якому випадку, все це для того, щоб створити Lunar Gateway (Місячний шлюз): орбітальну станцію (з 2028 року), де астронавти житимуть тижнями, проводячи експерименти з радіацією та ресурсами. Вона слугуватиме хабом для висадок.
Lunar Gateway (Місячний шлюз), фото: NASA
Натомість на поверхні буде Artemis Base Camp (базовий табір Артеміди). Це космічна база біля південного полюса з модульними поселеннями (надувними та металевими) та системами ISRU (видобуток ресурсів на місці). До 2030 року має з’явитися місячний позашляховик (Lunar Terrain Vehicle) і працювати ядерний реактор для енергії.
Artemis Base Camp (базовий табір Артеміди), фото: NASA
Нещодавно адміністратор НАСА Шон Даффі оголосив, що до 2035 року американці побудують ціле “місячне село” – стійку колонію на понад десять людей, з видобутком льоду для палива/води. Партнерами американців є європейці, канадці та японці.
Читайте також: Starship із 10-го разу успішно злетів: прорив Маска на шляху до Марса чи лише чергова спроба. Пояснюємо
Думки експертів: що може завадити?
Міжнародні експерти оптимістичні, але обережні через загальну хаотичну ситуацію у світі. Адже, коли світ хитається від сирен у Києві, вибухів на Близькому Сході та торговельних дуелей між Вашингтоном і Пекіном, NASA продовжує мріяти про Місяць, сподіваючись, що освоєння космосу може стати новим подихом у мирній співпраці в цьому штормі політичного хаосу.
видобуток корисних копалин на Місяці, фото: NASA
Програма Artemis, яка мала повернути астронавтів на сріблястий диск ще цього року, тепер нагадує марафон з перешкодами: Artemis II, перший пілотований обліт, зсунули на лютий-квітень 2026-го, а висадку Artemis III – на середину 2027-го, попри сподівання на прискорення до лютого.
“Це не просто затримки, це танець на лезі ножа”, – пише в Scientific American Лора Грей, старший редактор з космічних питань, наголошуючи, що апарат Orion досі бореться з проблемами теплового щита, а Starship від SpaceX, ключовий для місячного посадника, ризикує застрягнути на роки через тести дозаправки в орбіті, заплановані на кінець року.
Експерти з NASA Advisory Safety Panel, у своєму лютневому звіті, прямо кажуть: ризики для Artemis III “можуть бути надто високими” – від невипробуваних маневрів у місячній орбіті до залежності від приватних гігантів, як SpaceX, чиї інновації блискучі, але непередбачувані.
“Ми ризикуємо не тільки технікою, а й людськими життями в еру, коли Китай теж хоче збудувати свою місячну базу, а Росія з Пекіном бойкотують нашу програму Artemis, перетворюючи космос на нову арену гібридної війни”, – коментує Маріо Науфал, аналітик з глобальних ризиків, змальовуючи майбутню картину лазерних дуелей супутників і боротьби за гелієві родовища на Місяці, які обіцяють енергію на тисячоліття.
У турбулентний час, коли ВВП країн тануть від санкцій, а глобальні ризики лише зростають, питання, чи є програма Artemis марнотратною, буде все голосніше звучати. Тому не виключено, що попри науковий інтерес, програму можуть так мілітаризувати для доцільності освоєння коштів.
Адже фінансування – окрема драма для американської місії. Конгрес, попри скорочення бюджету NASA на 24% у пропозиції Трампа (з $24,8 млрд до $18,8 млрд), намагається врятувати Artemis $10 млрд через трампівський “One Big Beautiful Bill Act”. Але Управління урядової підзвітності США попереджає, що витрати вже перевищили $93 млрд, а SLS-ракета, “прокляття бюрократії”, може бути скасована, залишивши Boeing без контрактів і астронавтів без “таксі” на орбіту. Як жартують у мережі Х, Artemis може “загинути від власної ваги”. До того ж адміністрація Трампа хоче зробити ще більші чистки серед кадрів, щоб економити кошти, а це може пригальмувати деякі програми NASA, в тому числі Artemis.
Тож чи вдасться втілити плани у життя? Відповідь поки що залишається відкритою. Саме успіх або невдача місій Artemis II та Artemis III стане визначальним рубежем: від цього залежить, чи зможе людство вперше створити постійне поселення поза межами Землі – на Місяці.
Проте на горизонті є ще один гравець – Китай, який разом з Росією має намір протягом найближчих 5-10 років збудувати власну місячну базу та активно розвиває відповідну інфраструктуру. Хоч офіційно про нову космічну гонку не говорять, але за президентства Трампа дедалі відчутніше витає знайомий дух суперництва, схожий на атмосферу часів холодної війни. Місяць знову стає ареною не лише наукових відкриттів, а й геополітичних амбіцій.
“Хай мене проклянуть, якщо китайці переможуть NASA. Ми переможемо”, – відверто сказав Шон Даффі, який є виконувачем обов’язків адміністратора NASA, а також міністром транспорту США, під час презентації космонавтів Artemis II.
Читайте також: Земля вже не унікальна: NASA виявило найсильніші докази “слідів життя” на Марсі. Пояснюємо
